Бурмілла
Врівноважену бурміллу з м'якою поведінкою і дружнім характером можна заводити господарям будь-якого віку і роду занять. Вона знайде, чим зайнятись вдома за Вашої відсутності і товаришуватиме з іншими котами й собаками. Такого вусатого улюбленця не доведеться ховати від гостей, адже йому не властива агресія. Навпаки, бурмілла залюбки спілкується у людській компанії, не дратуючи нікого надто гучним нявкотом.
Появу породи, назва якої походить від слів "бурма" і "шиншила", можна назвати випадковою. Нецільове схрещування представника бурманської породи і персидської шиншили дало якісне потомство з особливим забарвленням шерсті. Подальша селекційна робота дозволила вивести різні окраси бурмілли, яка поєднує "персидську" шерсть з тілобудовою, енергійністю й товариськістю бурми. Порівняно зі своїм американським предком, вона виявилась менш вимогливою.
Кіт середнього розміру з міцним корпусом і сильними кінцівками, що завершуються округлими лапами (передні коротші, ніж задні). У нього клиноподібна мордочка, широко розташовані великі вуха і овальні очі. Прикметна ознака - червоне забарвлення мочки носа. Підшерсок світлий - до білого, а покривна шерсть може мати чорний, червоний, блакитний, шоколадний, ліловий, карамельний та інший окрас. Класичне забарвлення перших бурмілл - сріблясте з ефектом затінення.
Персидська родослівна зумовлює схильність представників цієї породи до захворювань нирок. Тому господарю слід бути уважним щодо самопочуття домашнього улюбленця і виявити раціональність у складанні його раціону. Збалансоване харчування і належний догляд роблять організм киці більш стійким до хвороб, і сприяють її красивому вигляду. Небагато зусиль з Вашого боку - і бурмілла тішитиме господарів своїм товариством майже два десятиліття.
Коротку шерсть бурмілл розчісують один раз на тиждень, а купають їх тільки за необхідності. Ванні процедури не викличуть у такого домашнього улюбленця спротиву, адже він зовсім не боїться води. Стежте за тим, щоб у вухах бурмілли не залишались краплі води - це може спровокувати запалення. Гігієна очей - теж на першому місці в аспекті догляду за цією породою. Правильне харчування, зазвичай, знімає необхідність у чищенні зубів - процесі, що навряд чи подобається котові.
Бурмілла - віддана кішка, міцно прив'язується до свого господаря і любить відчувати його увагу. Однак, коти цієї породи легко зносять самотність - їх можна заводити сім'ям, що багато часу проводять поза домом. Такий домашній улюбленець привітний до гостей і терпляче поводиться з дітьми. Він навряд чи створюватиме проблеми з іншими тваринами, зокрема, собаками. Бурмілли грайливі і люблять спілкування, від цієї лагідної і приязної киці не слід очікувати агресії.
Бурмілла полюбляє сидіти на колінах у господаря і гратись із ним: прослідкуйте, які трюки вдаються Вашому вихованцю найкраще. Саме їх доцільно вдосконалювати дресируванням, адже кота неможливо примусити виконувати те, до чого він не має інтересу. Прийнято вважати, що для кішки найдієвішою мотивацією до навчання є ласощі. Розділіть їх на малесенькі шматочки і не забувайте пригощати бурміллу одразу після виконання команди.
- 44 перегляди