Невський маскарадний кіт

Історія невської маскарадної кішки тісно переплетена з історією її прародительки – сибірської породи. Поява колор-пойнтного забарвлення (також відомого як “сіамське”) у сибіряків довгий час була предметом дискусій. Одна з основних версій полягає в тому, що цей ген був привнесений у популяцію сибірських котів шляхом спонтанних схрещувань з кішками сіамського або схожого забарвлення, можливо, завезеними в Сибір та на Далекий Схід. Інша теорія припускає, що ген колор-пойнт (cs) міг існувати в аборигенній популяції сибірських котів як рецесивна мутація.

Цілеспрямована селекційна робота з котами сибірського типу, що мали характерні темні відмітини на мордочці, вухах, лапах і хвості на тлі світлішого корпусу та яскраві блакитні очі, почалася в кінці 1980-х років у клубах любителів котів Санкт-Петербурга (тоді Ленінграда), зокрема в клубі “Котофей” під керівництвом Ольги Сергіївни Миронової. Саме завдяки їхнім зусиллям вдалося закріпити цей елегантний окрас у сибірській породі.

Назва “Невська маскарадна” була дана породі на честь річки Неви, що протікає через Санкт-Петербург, та характерної “маски” на мордочці тварини. Спочатку невських маскарадних розглядали як варіацію забарвлення сибірської породи. У 1992 році Всесвітня федерація котів (WCF) визнала цей окрас у рамках сибірського стандарту. Проте з часом, через деякі фенотипічні та генотипічні особливості, а також для зручності розведення, невську маскарадну почали виділяти окремо.

У 2009 році Міжнародна федерація котів (FIFe) визнала невську маскарадну кішку як сестринську породу сибірської, присвоївши їй код NEM (Neva Masquerade), тоді як сибірська кішка має код SIB. Це означає, що схрещування між сибірськими котами традиційних забарвлень та невськими маскарадними дозволені, а кошенята реєструються відповідно до їхнього фенотипу (зовнішнього вигляду). Інші фелінологічні організації можуть мати різні підходи: деякі продовжують вважати її варіантом забарвлення сибіряків, інші визнають як окрему породу.

Невський маскарадний кіт – це велика, потужна, але водночас елегантна тварина, що вражає гармонійним поєднанням сили сибіряка та вишуканості колор-пойнтного забарвлення.

• Тіло: Від середнього до великого розміру, міцне, м’язисте, з важким кістяком. Створює враження сили та потужності. Грудна клітка широка, спина пряма.
• Голова: Має форму широкої, короткої трапеції, з м’якими контурами. Чоло широке, злегка опукле. Перехід від чола до носа плавний, без різкого стопа. Вилиці широкі, низько посаджені. Підборіддя добре розвинене, але не виступаюче, утворює плавну лінію з верхньою губою.
• Вуха: Середнього розміру, широкі в основі, злегка нахилені вперед, кінчики заокруглені. Бажана наявність щіточок всередині вушної раковини та китичок на кінчиках вух (хоча останні зустрічаються не завжди).
• Очі: Великі, овальні, трохи косо поставлені. Відстань між очима більша за ширину ока. Колір очей – виключно насичений блакитний (від світло-блакитного до сапфірового). Чим інтенсивніший колір, тим краще.
• Шия: Коротка, міцна, м’язиста.
• Кінцівки: Середньої довжини, міцні, потужні, утворюють прямокутник з тілом. Лапи великі, круглі, з пучками шерсті між пальцями (характерна риса сибіряків).
• Хвіст: Середньої довжини, широкий в основі, поступово звужується до заокругленого кінчика. Добре опушений, нагадує лисячий.
• Шерсть: Напівдовга, дуже густа, з добре розвиненим подвійним підшерстям, що не промокає. Покривна шерсть жорсткіша, блискуча. Шерсть утворює пишний комір навколо шиї, “штани” на задніх лапах та добре опушений хвіст. Влітку шерсть значно коротша і менш густа, ніж взимку. Текстура може дещо варіювати залежно від забарвлення.
• Забарвлення (окрас): Тільки колор-пойнт (colorpoint). Це означає, що основний колір тіла світлий (від білого до кремового або світло-бежевого), а темніші відмітини (пойнти) розташовані на мордочці (“маска”), вухах, лапах та хвості. Контраст між пойнтами та основним кольором тіла має бути чітким. Допустимі варіанти пойнтів:
  
  • Seal-point: темно-коричневі (майже чорні) пойнти.
  • Blue-point: блакитно-сірі пойнти.
  • Red-point: руді (червоні) пойнти.
  • Cream-point: кремові пойнти.
  • Tortie-point: черепахові пойнти (поєднання чорного/блакитного з червоним/кремовим).
  • Також ці забарвлення можуть бути з малюнком таббі (tabby-point або lynx-point) – смугасті пойнти.
  
  Допускається наявність білих “шкарпеток” на лапах, білої плями на грудях чи животі (забарвлення з білим, наприклад, seal-point and white).

Важливо відзначити, що кошенята невської маскарадної народжуються повністю білими, а пойнти починають проявлятися протягом перших тижнів життя, остаточно формуючись до 1-2 років. З віком контраст між пойнтами та тілом може дещо зменшуватися, а корпус трохи темніти.

Невський маскарадний кіт успадкував найкращі риси характеру від своїх сибірських предків, доповнивши їх власною унікальною чарівністю. Це врівноважені, спокійні, але водночас грайливі та допитливі тварини. Вони не схильні до надмірної метушні чи руйнівної поведінки, але завжди раді взяти участь у грі, особливо з улюбленими іграшками-дражнилками чи м’ячиками.

Відданість та прив’язаність до господаря – одна з ключових рис породи. Невські маскарадні часто обирають одного члена сім’ї як “свою” людину, слідуючи за нею по п’ятах, зустрічаючи біля дверей та беручи участь у всіх домашніх справах. Однак ця відданість ненав’язлива. Кіт терпляче чекатиме, поки ви звільнитеся, і лише потім попросить уваги тихим муркотінням чи легким дотиком лапи. Вони не надто “балакучі”, їхній голос зазвичай тихий і мелодійний.

Завдяки своєму спокійному темпераменту та терплячості, невські маскарадні коти чудово ладнають з дітьми. Вони готові брати участь у дитячих іграх, але при цьому досить розумні, щоб уникнути грубого поводження, просто пішовши в інше місце. Важливо навчити дітей поважати особистий простір кота.

З іншими домашніми тваринами, включаючи інших котів та собак (особливо якщо вони росли разом), невські маскарадні зазвичай встановлюють мирні стосунки. Природжений мисливський інстинкт може проявлятися щодо дрібних гризунів чи птахів, тому спільне утримання з ними потребує обережності та контролю.

До незнайомців ці коти ставляться з обережною стриманістю. Вони не будуть ховатися під диван, але й не кинуться одразу на руки до гостя. Спочатку невський маскарадний спостерігатиме за новою людиною здалеку, оцінюючи ситуацію, і лише потім, можливо, дозволить себе погладити.

Це інтелектуальні тварини, які легко засвоюють правила поведінки в домі, швидко привчаються до лотка та кігтеточки. Деякі власники відзначають їхню здатність до навчання простих трюків. Завдяки сибірському корінню, вони зберегли певну самостійність і можуть спокійно проводити час наодинці, поки господарі на роботі, не страждаючи від самотності, за умови, що їм є чим зайнятися (іграшки, комплекси для лазіння).

Розкішна потрійна шерсть невського маскарадного кота – його гордість і візитна картка. Вона складається з довгої, дещо жорсткої покривної шерсті, щільного остьового волосся та м’якого, густого підшерстя. Такий “кожушок” чудово захищає від холоду, але потребує регулярного догляду з боку власника, хоча й не такого складного, як може здатися на перший погляд.

Основний інструмент догляду – гребінець. Рекомендується вичісувати невського маскарадного кота 1-2 рази на тиждень. Для цього найкраще підійдуть:

• Металевий гребінець з рідкими та частими зубцями різної довжини: Допомагає розплутати дрібні вузлики та дістатися до підшерстя.
• Пуходерка (слікер): Добре видаляє відмерлий підшерсток, особливо під час линьки. Використовувати обережно, щоб не подряпати шкіру.
• Фурмінатор (за бажанням): Ефективно видаляє підшерсток, але використовувати не частіше 1-2 разів на місяць, щоб не пошкодити остьовий волос.

Вичісувати потрібно у напрямку росту шерсті, приділяючи особливу увагу зонам, де ковтуни утворюються найчастіше: комір, “штани”, живіт та пахви. Завдяки особливій структурі, шерсть невських маскарадних менш схильна до утворення ковтунів, ніж у деяких інших довгошерстих порід (наприклад, персів), але регулярний догляд все одно необхідний.

Період линьки: Невські маскарадні, як і сибіряки, мають виражену сезонну линьку – навесні та восени. Навесні вони скидають густий зимовий підшерсток, готуючись до літа, а восени оновлюють шерсть перед холодами. У цей період вичісувати кота потрібно частіше, можливо, щодня або через день, щоб допомогти йому позбутися відмерлої шерсті та запобігти її ковтанню та утворенню трихобезоарів (грудок шерсті) у шлунку. Для полегшення виведення шерсті зі шлунково-кишкового тракту можна використовувати спеціальні пасти або корми.

Купання: Невські маскарадні коти від природи чистоплотні і зазвичай добре доглядають за своєю шерстю самостійно. Купати їх потрібно лише за необхідності: при сильному забрудненні, перед виставкою або під час інтенсивної линьки (купання допомагає видалити більше відмерлої шерсті). Частота купання – не частіше 1 разу на 2-4 місяці, або й рідше. Використовуйте тільки спеціальні шампуні для довгошерстих котів. Важливо добре промити шерсть від шампуню та ретельно висушити кота рушником і, якщо він не боїться, феном (на низькій температурі та потужності), щоб уникнути переохолодження та утворення ковтунів на мокрій шерсті.

Інші аспекти догляду:

• Очі: Регулярно оглядайте очі. Невеликі прозорі або коричневі виділення в куточках – норма. Їх можна акуратно видаляти чистою вологою серветкою або ватним диском, змоченим у спеціальному лосьйоні для очей або кип’яченій воді. Якщо виділення рясні, гнійні, або очі почервоніли – зверніться до ветеринара.
• Вуха: Оглядайте вуха раз на тиждень. Чисті вушні раковини рожевого кольору – ознака здоров’я. Невелику кількість сірки можна видалити ватним диском, змоченим спеціальним лосьйоном для чищення вух. Не використовуйте ватні палички для чищення слухового проходу! При появі темних виділень, неприємного запаху, почервоніння або якщо кіт трясе головою чи чухає вуха – покажіть його ветеринару (це може бути ознакою вушного кліща або отиту).
• Кігті: Якщо кіт не сточує кігті об кігтеточку достатньо, їх потрібно підстригати спеціальними кігтерізами приблизно раз на 2-4 тижні. Обрізайте тільки прозорий кінчик кігтя, не зачіпаючи рожеву частину (пульпу), де проходять кровоносні судини та нерви. Наявність хорошої кігтеточки (або кількох різних типів) є обов’язковою.

Невські маскарадні коти – розумні та кмітливі тварини, що робить процес їх виховання та соціалізації відносно простим. Їхній врівноважений характер та природна допитливість сприяють засвоєнню правил поведінки та навіть деяких трюків.

Соціалізація: Рання соціалізація дуже важлива для будь-якого кошеняти, і невські маскарадні не виняток. У період з 2 до 7 тижнів життя кошенята найбільш сприйнятливі до нової інформації та досвіду. Важливо, щоб у цей час вони спілкувалися з матір’ю, братами та сестрами (вчаться котячому етикету), а також з людьми. Коли кошеня потрапляє в новий дім (зазвичай у віці 12-16 тижнів), процес соціалізації продовжується. Знайомте його поступово з усіма членами сім’ї, іншими домашніми тваринами (під контролем), різними звуками та ситуаціями. Це допоможе виростити впевненого, спокійного та товариського кота.

Привчання до лотка та кігтеточки: Зазвичай кошенята вже навчені користуватися лотком і кігтеточкою заводчиком. У новому домі важливо показати кошеняті, де знаходяться ці предмети. Якщо трапляються “промахи” з лотком, не карайте кошеня, а спробуйте з’ясувати причину (можливо, не подобається наповнювач, місце розташування лотка, або він недостатньо чистий). Для привернення уваги до кігтеточки можна використовувати котячу м’яту або показати приклад, “подряпавши” її нігтями.

Виховання та встановлення правил: Хоча невські маскарадні не схильні до деструктивної поведінки, важливо з самого початку встановити чіткі правила: що можна, а що не можна (наприклад, лазити по столах, дряпати меблі). Виховання має базуватися на позитивному підкріпленні. Хваліть і заохочуйте кота ласощами або ласкою за правильну поведінку. Ігноруйте небажану поведінку або переключайте увагу кота на іграшку чи кігтеточку. Ніколи не використовуйте фізичне покарання – це може призвести до страху, агресії та руйнування довірчих стосунків.

Навчання командам та трюкам: Завдяки своєму інтелекту, невські маскарадні можуть навчитися деяких команд (“до мене”, “сидіти”) або простих трюків (давати лапу, приносити іграшку). Використовуйте короткі тренувальні сесії (5-10 хвилин), позитивне підкріплення (клікер-тренінг, ласощі) та терпіння. Головне, щоб процес навчання був цікавим і приємним для кота.

Ігрова активність: Невські маскарадні – досить активні коти, особливо в молодому віці. Регулярні ігри необхідні для підтримки фізичної форми, ментальної стимуляції та зміцнення зв’язку з господарем. Використовуйте різноманітні іграшки: “вудки”-дражнилки, м’ячики, лазерні указки (завжди закінчуйте гру “зловив здобич”, навівши промінь на іграшку або ласощі), інтерактивні іграшки. Також їм сподобаються багаторівневі комплекси для лазіння та спостереження за навколишнім світом з висоти.

Прогулянки: Багато невських маскарадних котів, як і їхні сибірські родичі, не проти прогулянок на свіжому повітрі. Якщо ви вирішите вигулювати кота, обов’язково використовуйте надійну шлейку та повідець. Привчайте до шлейки поступово, в домашніх умовах. Прогулянки повинні проходити в безпечному місці, подалі від доріг та агресивних собак.

• “Маска” з’являється не одразу: Кошенята народжуються абсолютно білими, і лише через кілька днів або тижнів на мордочці, вушках, лапках та хвості починають проявлятися темніші пойнти. Остаточний колір та контраст формуються до 1,5-2 років.
• Колір очей – тільки блакитний: На відміну від сибірських котів традиційних забарвлень, у яких очі можуть бути зеленими, жовтими чи мідними, у невських маскарадних стандарт допускає лише блакитний колір очей різної інтенсивності. Це пов’язано з геном колор-пойнт.
• Температура впливає на колір: Забарвлення колор-пойнт є термозалежним. Темніші відмітини (пойнти) розвиваються на холодніших ділянках тіла (кінцівки, хвіст, вуха, мордочка). Тому у котів, які живуть у прохолоднішому кліматі або гуляють на вулиці взимку, пойнти можуть бути яскравішими та більш вираженими.
• “Невські” чи “Сибіряки”? Хоча FIFe виділяє їх як окрему породу (NEM), багато інших фелінологічних систем (наприклад, TICA, CFA – частково) реєструють їх як сибірських котів з колор-пойнтним забарвленням. Схрещування між ними дозволені.
• «Гіпоалергенність» — міф: Головний котячий алерген Fel d 1 виробляють усі коти без винятку: він утворюється в слинних і сальних залозах, тож є і в слині, і на шкірі, і на шерсті. Кількість алергену різниться між окремими тваринами набагато сильніше, ніж між породами.
• “Собачий” характер: Багато власників відзначають риси характеру, схожі на собачі: відданість одному господарю, зустріч біля дверей, бажання слідувати за людиною та брати участь у справах.
• Мисливці за покликанням: Як і їхні сибірські предки, невські маскарадні зберегли чудові мисливські інстинкти. Вони можуть полювати на мух, іграшкових мишей або навіть справжніх гризунів, якщо мають доступ на вулицю.