Американський кокер-спаніель
Американський кокер-спаніель - найменший представник мисливських собак, якого у наш час заводять лише в якості домашнього улюбленця. Йому властива особлива життєрадісність, добрий і спокійний характер, прагнення хороших стосунків з іншими вихованцями господара. Цей собака з милою зовнішністю і слухняним характером часто використовується для виставок і шоу.
Американський кокер-спаніель зявився у результаті схрещення англійського і американського спаніеля наприкінці ХІХ ст. Впродовж тривалого часу спаніелів не поділяли на окремі породи, проте прагнення розвинути в них різні якості вимагали диференціації. Відмінність американця від англійського тезки полягає у вибуховому темпераменті і осяйній легкій вдачі. Виведена порода відзначилась нескладністю в догляді і навчанні, тому досі користується популярністю.
В американських кокер-спаніелів міцна тілобудова і особлива манера рухатись. Вони крокують вільно з високо здійнятою головою - зовнішня витонченість ходи має й утилітарне значення: так собаці вдається здалеку почути запах і легко наблизитись до птаха на полюванні. Кінчик довгого вуха має сягати носа, спинка рівна, не прогинається. Шерсть на спинці коротка й темна, боки корпусу і лапи вкривають довгі гладкі пасма. Забарвлення однотонне чи кількох відтінків опалового, шоколадного, чорного кольорів.
У цих собак активний темперамент, особливо, в молодому віці. Із самотністю вони здатні миритись лише впродовж нетривалого часу. Добрі і дружні кокер-спаніелі потребують багато уваги з боку людини і тісного спілкування. Вони добре ставляться до дітей (зокрема, й дуже малих), а також домашніх тварин. Відомі приклади дружби кокер-спаніеля з кішкою, він із задоволенням гратиметься з іншими собаками. Якщо Ви надовго залишатимете кокер-спаніеля самого вдома, то згодом не зможете позбавитись від надмірного гавкоту улюбленця.
Американські кокер-спаніелі мають схильність до захворювань очей і опорно-рухового апарату. Найбільш поширеною є дисплазія тазостегнових суглобів. Можуть страждати на сечокамяну хворобу і хронічний гепатит, епілепсію і гіпотиреоз. У цих собак трапляються харчові алергії і захворювання шкіри, зокрема, себорея. Довгі висячі вуха - відома передумова для розвитку отитів.
У догляді америкаський кокер-спаніель нагадує маленьку дитину. Його необхідно часто купати (це приємний процес, оскільки песик любить воду) і щодня розчісувати довгу шерсть, яка здатна швидко заплутатись. Вам доведеться регулярно чистити зуби улюбленця і підрізати йому кігті, слідкувати за чистотою очей і, особливо ретельно - вух. Окрім щоденних прогулянок з іграми, цьому собаці доцільно ввірити певну роботу. Навчіть його приносити Ваш телефон чи домашні капці, і кокер-спаніель ніколи не сумуватиме.
Американський кокер-спаніель дуже розумний і слухняний собака, тому його навчання на завдаватиме Вам труднощів. Цю породу виводили як ідеального помічника на полюванні, тож спаніеля-американця можна навчати для мисливської служби: у нього активний темперамент і тонкий нюх. Якщо ви заводите собаку для дому чи в якості друга для дітей, навчайте його дрібним послугам. Тісний емоційний зв'язок з господарем і можливість спілкування з ним сприятимуть розкриттю потенціала цього здібного вихованця.
- 2299 переглядів