Комондор

Країна
Рік
Тривалість життя
10-12
Вага
40-60
Ріст
65-80

Комондор - це пес-велетень з сильним тілом та унікальною білою шерстю, яка сягає землі. Він має масивний кістяк і добре розвинену мускулатуру, грубі форми корпуса і короткувату морду. Заводити його варто лише господарю з сильними лідерськими якостями, який вже має досвід утримання собак. Очі цього собаки часто вкриває густа шерсть, і здогадатись про його настрій чи наміри може лише досвідчена людина. Він здатен стати вірним другом сім'ї та надійним охоронцем, проте погано лагодить з іншими домашніми тваринами, насамперед, собками.

Історія породи

Порода комондорів виникла дуже давно, тому достовірно визначити ї] походження доволі складно. Ймовірно, угорським вівчаркам - більше тисячі років. Назва породи з італійської перекладається, як "король собак", мадяри так називали білих собак-пастухів. На думку вчених, комондора вивели шляхом схрещування кількох старовинних порід вівчарок і вовків. Впродовж століть зовнішній вигляд цих гігантів майже не змінився. Спроби схрестити комондора з іншою породою не дають потомства. За угорською легендою, перший комондор народився у вовка і вівці - унікальна шерсть собаки навіює ці асоціації.

Зовнішній вигляд

Величезний комондор зовсім не схожий на інших собак. Його прикметна риса - скручена у шнури шерсть, що може сягати землі. У породистого собаки забарвлення шерсті лише біле. Чорні комондори належать до метисів, і не визнаються породою. Чорною може бути лише мочка носа - єдине, що можна розгледіти на широкій морді, вкритій довгою шерстю. Не варто забувати, що класичний "овечий" вигляд комондор набуває у дорослому віці - після 2-х років. Цуценята мають ніжну тонку шерсть, яка випадає повністю, поступаючись хвилястим пасмам. У старшого собаки ці пасма починають звиватись у кучері, які згодом перетворюються на шнури.

Характер та темперамент

Всупереч грізному вигляду комондори - спокійні і врівноважені собаки. Слухняно виконують команди господаря, турботливо ставляться до дітей, стають справжнім членом сім'ї. Вони суворі і поважні, не вдаються до ласки навіть з господарями, зате вірні і надійні. Інстинкт пастушого собаки може проявитись під час прогулянки, коли комондор намагатиметься зібрати всіх у "стадо", щоб його охороняти. Зловмисника цей сторож завжди зустріне потужним опором -у лічені хвилини він може подолати навіть сильнішого від себе. Щоб узабезпечити себе від лютої атаки комондора сторонній людині слід відмовитись від будь-якого опору.

Здоров'я, хвороби

Цей великий і сильний собака, зазвичай, має міцне здоров'я. Як й у інших виведених людиною порід, у комондорів стійкий імунітет. Вражаючі об'єми шерсті комондорів - її вага у старого собаки сягає 7 кг, вказують на можливі проблеми зі шкірою. Слід стежити за тим, аби шерстю не заростали вуха - це може спричинити їх запалення. Не можна залишати без уваги стан кісткової системи, адже ці велетні можуть захворіти на дисплазію тазобедрових суглобів. Комондорів може турбувати й вздуття живота.

Утримання та догляд

Догляд за 2000 шнурів шерсті (саме стільки їх з'являється у собаки до старости) не такий складний, як видається на перший погляд. Шерсть комондорів не можна розчісувати. Вам лише доведеться регулярно розділяти пасма, щоб вони не збились в один клубок. Допоки шнури ще не скрутились, ви помічатиме невелику кількість випалої шерсті навесні та восени. Вона не має запаху, тому не додасть Вам складнощів у прибиранні. Коли ж Ваш улюбленець набуде класичної зачіски - можете забути про проблеми, пов'язані з линькою. Випала шерсть залишатиметься міцно закріпленою у шнурі назавжди. Комондори потребують багато простору, тому заводити їх доцільно у сільській місцевості й утримувати у вольєрі.

Дресирування, тренування

Волохаті вівце-вовки легко надаються до тренувань. Сприйняття нового відбувається повільно, зате добре вивчену команду пес не забуде вже ніколи. Послух слід виховувати в комондорів змалку, адже дорослі собаки вирізняються самостійністю. Фізична активність необхідна їм не менше, ніж харчування - тому тренуваннями і тривалими прогулянками нехтувати не можна. Комондори з недовірою ставляться до сторонніх людей і агресивні щодо інших собак. Для соціалізації свого улюбленця необхідно щонайменше 2-3 години на день вигулювати його поза власним подвір'ям.

Харчування
У їжі комондор не перебірливий і споживає небагато - усього 1 кг сухого корму на добу. Якщо ви обираєте натуральне харчування, внесіть у меню собаки мясо, рибу та молочні продукти, яйця (вони позитивно впливають на стан шерсті), зернові продукти, овочі і фрукти. Комондор потребує збалансоване харчування, в якому присутні усі необхідні вітаміни і мінерали. Правильний раціон допоможе уникнути йому багатьох типових захворювань. Особливість процесу годування - післяобідній догляд за бородою. Густа шерсть вбирає вологу й часточки їжі, що може спричинити розмноження мікробів і паразитів. Тому її варто вкорочувати і після кожного прийому їжі полокати у чистій воді, після чого обов'язково підсушувати.
4. October 2014