Мі-кі

Рік
Тривалість життя
14-15
Вага
2-4
Ріст
25-28

Мі-кі – чудова порода для дітей, яка здійснює мрії про кімнатного песика. Це маленькі грайливі собаки, які не линяють, не пахнуть, не конфліктують з гостями та іншими домашніми улюбленцями. Представникам породи не властива агресія, тому їх важко змусити охороняти дім. Зате вони тонко відчувають настрій господаря, поводяться з ним ніжно і довірливо. Такий чотирилапий компаньйон полюбляє прогулянки без повідка і демонструє стриману поведінку із незнайомими людьми. «Родзинка» у догляді за диванним собакою із США – гоління мордочки і лапок. Рідкісна порода вимагає незвичних процедур, але дарує втіху в спілкуванні з дітьми і дорослими.

Історія породи

Особливо популярну в Канаді породу кімнатних собак мі-кі було виведено в Сполучених штатах. Першим їх вітав штат Вісконсінг, де пані Морін Вестберг презентувала результат своєї селекційної праці. Вона схрещувала мальтійських болонок, ши-тцу, тибетський спанієлів, папійонів, японських хінів та йоркширських тер’єрів, щоб отримати маленького собаку з приємної зовнішністю і добрим серцем. Нову породу селекціонерка назвала за кличкою улюбленого цуценяти – Мі-кі. Воно поєднало кращі риси «предків» - шовкову шерсть, кумедну тіло будову і ласкаву вдачу. Майже половину своєї історії мі-кі провели без визнання Американського кеннел-клубу. Сьогодні ж порода очікує на визнання Міжнародного кінологічного союзу.

Зовнішній вигляд

Маленький песик із круглою головою та хвостиком, згорнутим у кільце. У мі-кі дуже коротка мордочка та великі круглі очі, що видають у його зовнішності гени японських хінів. Його крихітний носик роздмухує широкі ніздрі, а вухам можуть стирчати вгору або звисати донизу. В кожному разі вони будуть дуже волохатими, як і хвіст собаки. В представників цієї породи немає підшерска. Палітра забарвлення доволі широка і не обмежується стандартом. Зовнішній покрив мі-кі буває двох типів – довгі шовкові пасма або коротка і м’яка шерсть. Вона густо зростає між пальцями собаки, тому потребує регулярного видалення. Попри це крихітний «американець» зберігає привабливий і стильний вигляд.

Характер та темперамент

На вдачу і характер мі-кі неможливо нарікати. На відміну від деяких інших порід декоративних собак, вони ніколи не ревнують господаря. Зате поводяться з ним лагідно і слухняно, проявляють вірність та розуміння. Такий домашній улюбленець спокійно розділить життєвий простір з іншими тваринами. Представники породи охочі до ігор та прогулянок; рідко бувають сором’язливими, але мають застереження перед незнайомцями. Це відмінні компаньйони для дітей, що міцно прив’язуються до людини. Їм важко надовго залишатись в самотині. Добродушний мі-кі не зможе стати охоронцем для маленького господаря, але подарує йому багато радості і трішки клопоту в догляді.

Здоров'я, хвороби

Анатомічні особливості мордочки цих нащадків японського хіна зумовлюють схильність до респіраторних захворювань. Це правило діє для усіх короткомордих тварин – і собак, і котів. Ризик підхопити недуг зростає із віком домашнього улюбленця. Порода мі-кі доволі молода і у неї досі не спостерігалось складних генетичних захворювань. Тривалість життя цих собак більша, ніж середня – 16 років. За дбайливого догляду ці роки минуть без проблем зі здоров’ям. Недбале ставлення до мі-кі може спричинити проблеми харчового характеру, а також надмірне навантаження на його слабкий кістяк.

Утримання та догляд

З огляду на те, що порода мі-кі належить до диванних собак, для них не має значення, де цей диван стоятиме – у міській квартирі чи сільському будинку. Головне, щоб у домашнього улюбленця була нагода щодня побігати на свіжому повітрі. Мініатюрні породи собак не вміють самостійно стесувати кігті. Господарю слід самостійно вкорочувати їх, а також чистити зуби, вуха і протирати очі собаки. Його волохату шерсть стрижуть три-чотири рази на рік, на мордочці і лапках – частіше. За відсутності підшерска ці малюки особливо чутливі до холоду, на що варто вважати під час прогулянки. Мі-кі надзвичайно потребують уваги господаря, тому залюбки спатимуть поруч з його ліжком. Оскільки шерсть цих собак не викликає алергії, з ними справді можна проводити увесь свій час.

Дресирування, тренування

Декоративній породі мі-кі властивий хороший інтелект. З одного боку, собака добре піддається навчанню. З іншого – дуже чутлива до зміни настрою господаря. Його доброзичливе ставлення, похвала і регулярність занять допоможуть виховати і навчити мі-кі командам. Під час дресирування слід пам’ятати,що це домашній улюбленець, а не службовий собака. Тиск і жорстоке поводження перетворять мі-кі на некеровану тваринку. Зате лагідне відношення буде сприяти позитивним результатам дресирування. Для нормальної фізичної активності мі-кі слід вигулювати щодня.

Харчування
Чим менший собака – тим важливіший баланс корисних речовин у його раціоні. Якщо господар обирає сухий корм, для мі-кі доведеться обирати лінійку преміум-класу. Натуральні страви слід збагачувати комплексом вітамінів. Звичний набір продуктів для цієї породи – нежирна курятина чи яловичина у відварному вигляді, рис, гречка, овочі (крім капусти і бобових). Мі-кі можна пригощати фруктами – яблуками, бананами, курагою. Такий домашній улюбленець залюбки поласує шматочком сиру, який йому пропонують як винагороду в іграх і тренуваннях. Щоб малюк не страждав від спраги, питну воду в його мисочці регулярно змінюють на свіжу.
18. November 2016