Піренейська вівчарка (гладкоморда)
Один з різновидів Піренейської вівчарки. Цей собачка дуже симпатичний, невеличких розмірів, дуже активний і відданий людині. Цим тваринам не дуже підходять квартирні умови проживання, проте якщо Ви любите спорт і віддаєте перевагу активному відпочинку, ця тварина саме те, що Вам треба. Ці милі кошлаті собачки дуже прив'язані до свого хазяїна, вони добродушні і слухняні. Відмінні компаньйони. Проте з раннього віку цих собачок необхідно привчати до соціалізації, оскільки вони можуть бути надмірно агресивні до сторонніх.
Точна дата походження піренейських вівчарок невідома. Вважають, що ця порода виникла завдяки пастушим собакам, які з давніх часів мешкали в долинах Піренейських гір. Перше визнання цієї породи сталося в 1925 році, проте було переглянуто і прийнято Міжнародною федерацією кінологів в 1965-ому. Тільки нещодавно в 2009 році затвердили стандарт, який діє до цього дня. До того, як був затверджений стандарт породи, цих собачок як тільки не називали, і лабрі, і арбацською, і баньєрською вівчаркою. Ці назви залежали від місць походження і мешкання цих собак.
Піренейські гладкоморді вівчарки - собаки середнього розміру, не великої статури. Голова має клиновидну форму. Очі темно-коричневі. Вуха короткі, купіруються. У природному стані - напівстоячі із загнутими кінчиками. Хвіст низько розташований, не довгий, також зазвичай купірується. Шерсть на морді густа, щільно прилегла, на утворює вусів і бороди. На голові шерсть густа, але дуже коротка Забарвлення може бути білого або борсучого кольору, із рудими плямами в районі голови і вух.
Незважаючи на свій малий ріст, ці собаки дуже відважні. Окрім того, що вони мають прекрасні пастуші інстинкти, у них чудовий нюх. Відомо, що за часів Другої світової війни цих собак використали для того, щоб шукати вибухівки на мінних полях. Після війни багато хто визнав їх найталановитішими, швидшими, сміливішими, розумнішими із стійкою психікою псами. На жаль, чисельність цих собак під час війни помітно скоротилася, адже вони не дивлячись ні на що допомагали шукати поранених, працювали зв'язковими і брали участь в розмінуванні, і ...гинули. Проте зараз ці розумні і кмітливі собаки знову отримали популярність у багатьох країнах. Їх цінують саме за їх якості, а не за зовнішній вигляд.
Ця пророда - власниця надзвичайного сильного генофонду. Їм не властиві ніякі захворювання. У них генетично сильний і здоровий організм. У них настільки стійкий імунітет, що навіть чума не здатна здолати цих собак. Вони у будь-яких умовах можуть жити і працювати.
Більше підійдуть до проживання в дворових умовах. Хоча в Європі цих собак тримають в квартирах, проте заводять їх для того, щоб завжди був компаньйон для спорту. Дуже життєрадісні і активні, без діла можуть стати некерованими. Таким собакам потрібен регулярний догляд за шерстю. Кожного тижня їх треба розчісувати і вичісувати, щоб шерсть не перетворювалася на неохайні ковтуни.
Набагато легше піддаються тренуванням, чим їх побратими, - довгошерсті вівчарки. Стимуляція розумової діяльності і довгі фізичні навантаження життєво потрібні представникам цієї породи. Вони з легкістю можуть стати спортивними собаками, брати участь в різноманітних змаганнях. Вони безперечно стануть переможцями і Ви будете ними пишатися. Для тренувань цим тваринам потрібна різноманітна програма. Вони монотонно не виконуватимуть одну і ту ж команду. Вони люблять стрибати і пустувати, відмінним тренуванням, буде біг з перешкодами.
- 534 перегляди