Родезійський риджбек

Рік
Тривалість життя
10-12
Вага
29-36
Ріст
61-69

Сильний могутній собака - нащадок зімбабвійських чотирилапих помічників місцевого племені. Родезійський риджбек прагне відчувати себе ватажком і у зграї, і у стосунках з людиною, тому його варто заводити господарю з лідерськими якостями. Добре вихований представник цієї породи надійно охоронятиме довірену територію, але навряд чи вживатиметься з іншими собаками. Догляд за цим здорованем нескладний, а його вигодовування вимагатиме від Вас великих запасів м'яса.

Історія породи

Ця єдина порода південноафриканських собак, зареєстрована у FCI, виникла завдяки зусиллям прийшлих європейців. З метою вивести універсального помічника, адаптованого до спекотного місцевого клімату, вони схрестили привезені породи з напівдикими собаками туземців. У формуванні породи взяли участь мастиф, датський дог, бладхаунд та борзі собаки. Перші чистокровні риджбеки були виведені у Родезії (Зімбабве) мисливцем Корнеліусом фон Ройєном.

Зовнішній вигляд

Сильний собака з могутніми формами і гармонійною тілобудовою. Благородні лінії сухої голови, міцного корпусу і струнких ніг позбавляють його вигляд первісної важкуватості - її вдалось подолати домішком крові європейських собак. У нього розвинена грудна клітка, підібраний живіт і довгий хвіст, що звужується до кінчика. Трикутні висячі вуха поставлені вище рівня очей. Прикметна риса представників породи - поздовжній "ридж" від шиї до хвоста - смуга шерсті, що росте у протилежному напрямку щодо решти покриву тіла.

Характер та темперамент

Могутній протиборець африканського лева міцно прив'язується до свого господаря, встановлюючи з ним тісний контакт. Він добре лагодитиме з дітьми, проте може ненароком нашкодити малюкові через нестримну енергію. Незнайомих людей родезійський риджбек сприймає з байдужістю, поки вони не вступлять на "його" територію - сильне почуття власності робить його хорошим сторожем та охоронцем. Можливі конфліктні ситуації цього домашнього улюбленця з іншими собаками, не варто залишати його без нагляду у товаристві дрібніших тварин.

Здоров'я, хвороби

Слабким місцем потужного організму родезійського риджбека можна назвати опорно-руховий апарат. У представників цієї породи виникають проблеми через нестабільність шийного відділу хребта, поширеним захворюванням є дисплазія суглобів - тазостегнових або ліктьових. Зустрічається понижена функція щитоподібної залози, мієліт і менінгіт. У зоні ризику - очі та висячі вуха домашнього улюбленця.

Утримання та догляд

Цього енергійного собаку можна утримувати й вдома - за умови відповідного рівня фізичних навантажень на свіжому повітрі. Зважте, що "домашні" риджбеки линятимуть мінімально, проте постійно. Натомість, родезійці, яких утримують на вулиці, характеризуються виокремленими періодами більш інтенсивної линьки. Чистити шерсть доцільно кілька разів на тиждень, кігті слід регулярно вкорочувати, а вуха - утримувати у бездоганній чистоті.

Дресирування, тренування

Родезійський риджбек володіє хорошим потенціалом для успішного дресирування, проте справу може ускладнити його прагнення домінувати. Тут слід чітко встановити провідний статус людини і намагатись викликати в собаки добровільне бажання до навчання. У цьому можуть допомогти винагорода ласощами і м'яке захочення. Хоча в побуті родезійський риджбек любить порадувати господаря, під час дресирування він може виявляти впертість і непокору.

Харчування
Родезійський риджбек - природжений мисливець і хижак, що звик здобувати їжу у природному середовищі. Для нього важливе харчування нежирними сортами м'яса (кролятину і курятину рекомендують попередньо відварювати), субпродуктами (печінку і рубці краще пропонувати в сирому вигляді) і сирими хрящами. Рибу такому собаці пропонують морських сортів і тільки термічно оброблену. Необхідна складова раціону - рисова і гречана каша, кисломолочні продукти, яйця.
26. November 2014