Альпійська вівчарка, савойська вівчарка

Країна
Рік
Тривалість життя
15-16
Вага
20-30
Ріст
47-55

Давня порода робочих селянських собак, що самостійно сформувалась у гірських районах. Альпійські вівчарки допомагають фермерам на пасовищах і сторожують дім. У них блискавична реакція і вроджена підозрілість до чужаків. Це вкрай самостійні собаки, що часто виявляють впертість під час дресирування. Представників породи не варто заводити господарям-початківцям. Сильна, здорова і невибаглива савойська вівчарка – для досвідчених «ватажків» зграї.

Історія породи

Савойські вівчарки замешкували схили Альп з давніх давен. Щонайменше кілька століть вони охороняли людське житло й стада, поки у ХІХ ст. їхній генофонд не розбавили собаки, завезені з інших місцевостей. Тривалий час породу вважали втраченою, проте у 1947 р. в одному з віддалених сіл було виявлено кількох справжніх альпійських вівчарок. До відновлення породи приступили не лише ентузіасти, а й вчені. Тому сьогодні савойська вівчарка – це чистокровний нащадок давніх охоронців Альп.

Зовнішній вигляд

Порода альпійських вівчарок була сформована без участі людини. Їхні дикі предки подарували собаці міцний кістяк і подовжену шерсть. Волохаті вуха савойської вівчарки звисають донизу, низький хвіст загинається вгору. Ці собаки бувають чорними, з підпалинами або плямами. Деякі представники породи демонструють окрас «арлекін», але ніколи не бувають альбіносами. На шерсті допускаються білі відмітини.

Характер та темперамент

Зважаючи на природну самостійність і впертість, альпійська вівчарка не годиться на роль першого собаки. Їй потрібен досвідчений і рішучий господар, за яким вона визнає статус ватажка зграї. Виразний охоронний інстинкт робить вівчарку підозрілою до незнайомців. Вона проганятиме з подвіря чужих котів, але не схильна до конфліктів з домашніми тваринами. Сильний і незалежний робочий собака – ось що приховує зовнішність савойських вівчарок.

Здоров'я, хвороби

Природний шлях розвитку привів альпійських вівчарок до відмінного здоровя. У представників цієї породи немає генетичних захворювань, вони міцні і витривалі. Жодного характерного недугу в савойських вівчарок не виявлено. Для підтримки фізичного стану ці собаки майже нічого не вимагають. Вони звикли дбати про себе самостійно. Близька спорідненість з дикими тваринами зміцнила їхній імунітет.

Утримання та догляд

Хоча савойські вівчарки не займають багато місця, їм протипоказано квартирне проживання. Краще змайструвати для собаки утеплену будку посеред огородженого подвір'я. Цей сторож і охоронець вірно нестиме службу навіть уночі. Подовжену шерсть альпійської вівчарки можна іноді розчісувати, а купають її лише раз на півроку. Самостійність тварини поєднується з її невибагливістю щодо умов проживання і догляду.

Дресирування, тренування

Виховання цуценят альпійської вівчарки слід починати вже через місяць після народження. Це збільшить шанси подолання природної впертості породи. Дресирувальнику слід поводити себе впевнено і наполегливо. Також уникати фізичних покарань, що призводять лише до озлоблення вихованця. Савойські вівчарки – дуже самостійні та не залежать від людини. З цими розумними собаками краще вести тверду виховну бесіду.

Харчування
Протягом століть альпійська вівчарка самостійно здобувала собі їжу на гірських схилах. Сьогодні це всеядна порода, однак не варто примушувати собаку їсти те, чого він не хоче. Окрім збалансованого раціону, слід постійно дбати про свіжу питну воду в собачій мисці. Калорійність меню визначається фізичною активністю домашнього улюбленця.
20. September 2016