Американський індіанський собака

Тривалість життя
14-19
Вага
11-21
Ріст
46-54

Рідкісна і малочисельна порода з тисячолітньою історією. Американські індіанські собаки прийшли у селища аборигенів з дикої природи. Вони досі зберігають сильні інстинкти і незалежний характер. Трудове минуле навчило одомашнених представників породи всьому: і охороні, і сторожуванню, і полюванню. Вони виконували роль вючних та їздових тварин. Сьогодні це собаки-компаньйони, але тільки для сильного і мудрого господаря.

Історія породи

Порода американських індіанських собак склалась сама по собі на обох частинах континенту. У VI-VII ст. її одомашнили місцеві племена, залучивши до охорони житла, полювання і перенесення вантажів. Сильні напівдикі собаки стали кращими помічниками індіанців, аж поки у ХІХ ст. до них не приєднались інші породи. Генотип місцевих собак помітно змінився через схрещування. На щастя, у кількох резерваціях було збережено чистокровних представників породи. Вони й дали початок сучасній популяції індіанських собак. Сьогодні вона перебуває на межі зникнення.

Зовнішній вигляд

Зовнішньо американські індіанські собаки нагадують вівчарок. У них легка тілобудова з міцним кістяком і масивним черепом, сильні лапи і довгий хвіст, завше опущений донизу. Трикутні вуха стирчать вгору, світлі очі мають розумний вираз. Характерна особливість породи – затемнені кінчики шерстинок. Густий короткий покрив ледь подовжується на хвості собаки. Жорстка шерсть буває забарвленою у золотаво-рудий і сріблястий кольори, білою, чорною і коричневою.

Характер та темперамент

Дике минуле американських індіанських собак обдарувало їх незалежним характером. З таким домашнім улюбленцем владнає не кожен господар. Тільки досвідчений власник з твердим характером лідера зможе підкорити представника породи. У цих собак середній темперамент, вони часто поводяться насторожено. Їм не властива злоба, але власну територію чотирилапі «індіанці» охоронятимуть з усією ревністю. Високий рівень інтелекту дозволяє цій породі стати компаньйоном, охоронцем і сторожем.

Здоров'я, хвороби

Зазвичай, у давніх порід собак, які склались природним чином, міцне здоров’я. Дисплазія тазостегнових суглобів – найпоширеніше захворювання домашніх улюбленців, яке не оминає й американських індіанських собак. Загалом, це витривалі і міцні тварини, створені для помірних навантажень. За умови правильного догляду, вони супроводжують свого господаря упродовж 19 років життя.

Утримання та догляд

Американського індіанського собаку не можна оселяти поруч з людьми, у замкненому приміщенні. Опинившись у чотирьох стінах, нещасний дуже страждатиме. Найкраще місце для представника цієї напівдикою породи – вольєр або просторий загін. У кожного собаки своя потреба у фізичних навантаженнях, але найчастіше вони потребують середньої активності. Густу шерсть не-домашнього улюбленця періодично вичісують, особливо часто – під час линьки.

Дресирування, тренування

Дресирування – чи не найголовніший аспект утримання американського індіанського собаки. За недостатнього виховання, він виросте свавільним і некерованим. У поєднанні з фізичною міццю це може призвести до важких наслідків. Навчати собаку слід твердо, уникаючи проявів слабкості і жорстокості. Представники цієї породи прислухаються до «ватажка», а ним важко стати господарю-початківцю. Добре вихований собака розумітиме людину з півслова.

Харчування
Упродовж століть чотирилапі супутники індіанців трудились на благо сімї. А коли вона не могла прогодувати помічника – здобували собі їжу самостійно. Американський індіанський собака – тварина з сильними інстинктами. Якщо Ви залишите його голодним, він вполює собі якогось гризуна. Тому краще не порушувати графік годування і про всяк випадок зробити собаці щеплення. Такий вихованець не перебірливий у харчах.
21. September 2016