Артуазька гонча
Прикметна особливість артуазького гончого собаки – його універсальність як мисливця. Він вправно працює по сліду, пробираючись крізь зарості, гонить дичину і робить стійку. Собаці властивий врівноважений темперамент і грайливий характер. У дресируванні молоді особини можуть засмутити свого господаря впертістю, проте вірно обрані методи виховання приносять позитивний результат. Гончак Артуа належить до здорових порід і не складає труднощів у догляді і харчуванні.
Ця одна з найдавніших французьких гончих порід відома ще з ХV ст., коли артуазького гончого собаку вивели для полювання за дрібною дичиною: зайцями, лисицями та ін. Згодом відбулось неминуче схрещування з британськими рушничними собаками, проте знайти чистокровного артуазького гончого собаку можна й досі. Це обмежене поголів'я чистокровних гончих Артуа ретельно оберігають від схрещувань з іншими породами, завдяки чому на сьогоднішній день кількість представників давньої породи зростає.
Це невеликий собака з пропорційної тілобудовою і міцним організмом. У нього неширока голова з характерними зморшками на морді і пласкими великими вухами, великими очима на викоті і широким прямим носом. Мускулиста шия. широка грудна клітка і могутні лапи середньої довжини, що завершуються чорними подушечками. Прикметно, що густий шерстяний покрив артуазького гончого собаки складаються з тонких шерстинок, які укладаються в гладку поверхню. Окрас собаки триколірний і передбачає поєднання білого, темнорудого і вугільно-чорного кольорів.
Артуазський гончий собака володіє активним темпераментом і відкритим характером, він веселий і грайливий. Тому такого домашнього улюбленця доцільно заводити як компаньйона, для сторожових функцій він малопридатний. Це зумовлено характерною для мисливських собак відсутністю агресії, хоча зі здобиччу вони поводяться доволі жорстко. Енергійна поведінка, яку вихованець демонструватиме під час прогулянки, вдома стає спокійнішою. Разом з тим, молоді представники породи доволі часто бувають впертими.
Хоча здоров'я гончого Артуа можна назвати доволі міцним, ця порода має власний перелік найбільш поширених захворювань. Слабким місцем її представників виступає хребет і суглоби – для артуазького гончого собаки характерна дисплазія тазостегнового і ліктьового суглобів. Можливі захворювання очей та розвиток вушних інфекцій, яким у всіх собак сприяють висячі вуха. Зустрічається грибок кігтів або інші інфекційні ураження. Не слід забувати, що артуазькі гончаки чутливі до анестезії.
Цього мисливського собаку можна утримувати і у сільській місцевості і в квартирі. При цьому не можна забувати про потребу домашнього улюбленця у фізичних навантаженнях і активних прогулянках з іграми. Мисливський інстинкт постійно закликатиме собаку до необмеженого руху відкритим простором. Він з азартом братиме слід і переслідуватиме дрібних тварин. Його коротка шерсть не вимагає складного догляду – достатньо раз на тиждень (або за необхідністю) чистити вихованця щіткою.
Виховання і дресирування артуазського гончого собаки вимагатиме багато терпіння з Вашого боку, адже цьому чотирилапому помічнику властива впертість.Особливо яскраво вона виявлятиметься у щенячому й юному віці Вашого вихованця. Ефективний метод навчання молодого гончака – робота у парі з досвідченим собакою, який не дозволятиме новачку відставати чи навпаки – мчати вперед, під час роботи. За кілька днів молодий Артуа призвичається до правил поведінки, проте цей урок слід періодично повторювати.
- 26 переглядів