Австралійський скотогіний собака, хілер, кеттл
Австралійський кеттл (хілер, був’є або скотогінний собака) – надійний сторож і охоронець. Цей відданий домашній улюбленець вирізняється кмітливістю, інтелектом і… хитрістю. Він вірно служить господарю, проте підозрілий до сторонніх людей та інших собак. Коротка пряма шерсть кеттла не вимагає складного догляду, а основною вимогою собаки є активні прогулянки на відкритому просторі. Виявляючи свою прив’язаність і грайливість, він може покусувати господаря за ноги.
Порода австралійських кеттлів з’явилась безпосередньо у їх майбутній робочій зоні – на фермерських господарствах. Власники стад і пасовиськ схрещували довгошерстих коллі з собаками дінго. До селекційної роботи було залучено також бультер’єрів, далматинців і келлі. Існує версія, що у їх компанію увійшли й бобтейли. Так у другій половині ХІХ ст. постала порода австралійських скотогінних собак – відданих, розумних та звиклих до активної роботи і неосяжних просторів пасовиськ.
Сильний і компактний собака з широким черепом, мордою і чорним носом. У нього невеликі загострені вуха, міцні щелепи з ножицеподібним прикусом і мускулиста шия. Австралійського хілера впізнають за зосередженим поглядом коричневих очей. Міцний кістяк з прямими кінцівками, рівною лінією корпусу і широкою поясницею вкривають розвинені м’язи. Не надто довгий хвіст інколи згинається у дугу.
У собаки коротка густа шерсть, забарвлена у блакитний колір. Інколи – з крапом, чорними або рудими відмітинами.
Австралійський скотогінний собака виявляє свої кращі якості у колі сім’ї та біля стада. З господарем поводиться добродушно, слухняно, до його команд ставиться з усією відповідальністю і кмітливістю. Довірених кетлі тварин він вважає власною зграєю. Натомість агресивно сприймає інших собак і не стримує себе у запальній бійці. Блакитний кетлі з підозрою ставиться до незнайомців, що виявляє у ньому хорошого охоронця і сторожа. Гордий і впевнений у собі, цей собака вирізняється добрим розумом.
Загалом міцні і витривалі австралійські кеттли бувають схильними до дисплазії, яка утруднює пересування собаки. Господарю слід уважно ставитись до зору домашнього улюбленця, щоб вчасно виявити ознаки атрофії сітківки. У цієї породи вона часто набуває прогресуючий характер. Ще одна небезпека, як чатує на відважного пастушого помічника – глухота. Тож висячі вуха хілера-довгожителя також мають перебувати у фокусі уваги.
Австралійський був’є на те і скотогінний собака, щоб мешкати за містом: там, де є багато простору і волі. Господарю варто приготуватись до активних прогулянок і спортивних занять, яких потребує цей енергійний домашній улюбленець. Пряма і жорстка шерсть блакитного хілера линяє раз або двічі на рік. Проте, щоб позбутись коротких шерстинок в побуті і доглянути собаку, його слід вичісувати щіткою один-два рази на тиждень. Купають чотирилапого підкорювача полонин за потребою.
Лагідний і відданий господарю австралійський кеттл – не дарунок природи, а результат професійного дресирування. Він інколи не забуде жорстокості, якої зазнав від людини. Зате вдячно відгукується на похвалу. Собакам цієї породи важко знаходити спільну мову з іншими тваринами. Тому соціалізацію домашнього улюбленця слід починати якомога раніше, поступово знайомлячи з іншими вихованцями. Послідовний підхід до виховання і дресирування кетлі, зазвичай, дає добрий результат.
- 240 переглядів