Бігль-хар'єр

Країна
Рік
Тривалість життя
13-15
Вага
19-21
Ріст
46-51

Бігль-хар'єр – азартний гончий собака середнього розміру з відмінними мисливськими якостями, красивим голосом і швидким розумом. Його основне призначення – переслідування дрібної дичини (зайця чи лисиці), проте відважні бігль-хар'єри нерідко приймають участь в полюванні на кабана чи оленя. Цей чотирилапий помічник вміє працювати самостійно і у колективі інших гончих, володіє тонким нюхом і швидкою реакцією.

Історія породи

Виведена наприкінці ХІХ ст. порода залишається доволі рідкісною на своїй Батьківщині і маловідомою за її межами. Засновник породи – барон Жерар, чия багаторічна праця зі схрещування біглів і хар'єрів (не виключено, що й деяких французьких гончих) призвела до затвердження у 1947 році стандарту нового гончого собаки. Гени біглів і хар'єрів розподілились у нащадку дуже рівномірно, тож тут складно визначити домінантну вихідну породу. Беззаперечною залишається талановитість "гібридного" мисливця.

Зовнішній вигляд

Сильний кремезний собака середнього зросту з глибокою грудною кліткою, довгою шиєю і прямою міцною спиною. У нього мускулисті лапи з жорсткими подушечками і важкий хвіст середньої довжини. Широка голова з високо посадженими вухами і виразним переходом від лоба до морди. Густа коротка шерсть бігль-хар'єра має гладку поверхню і щільно прилягає до тіла. Її забарвлення регламентується стандартом не надто строго. Найбільш поширене поєднання білого, чорного й рудого кольорів.

Характер та темперамент

Представники породи здатні швидко приймати необхідні рішення під час полювання, але вдома ця перевага може обернутись проявами впертості. Бігль-харєру властива незалежна вдача і самостійний характер, але правильне дресирування допоможе господарю поладнати з впертим улюбленцем. Будьте готовими до того, що цей собака ритиме ями на подвірї і намагатиметься демонструвати свій голос, голосно підвиваючи. Ці недоліки зумовлює мисливський інстинкт бігль-хар'єра.

Здоров'я, хвороби

Міцне здоров'я бігль-хар'єрів може порушуватись захворюваннями опорно-рухового апарату, очей та шкіри. Окрім поширеної дисплазії тазостегнових і ліктьових суглобів, у них зустрічається вивих колінної чашечки і міжхребцева грижа. Зір собаки може постраждати через глаукому чи катаракту, а його довгі вуха схильні до інфекцій. Можливий демодикоз (вугрове захворювання шкіри) і шкірні алергії. Бігль-хар'єри піддаються ожирінню і у них відзначають випадки гіпотиреозу.

Утримання та догляд

Утримувати собак цієї породи краще у сільській місцевості, при цьому надійно огородивши подвіря – вони схильні до втеч. З метою дослідити нововиявлений запах, бігль-хар'єр може навіть підрити паркан. Його коротка шерсть доволі помітно линяє, але у період між линьками потребує лише щотижневої чистки спеціальною щіткою. Необхідно стежити за станом кігтів домашнього улюбленця і регулярного їх підстригати. В зоні уваги – й висячі вуха собаки.

Дресирування, тренування

Виховання бігль-хар'єра передбачає ранню соціалізацію і раннє проходження курсу загального послуху – завдяки цим заходам вдасться поладнати з сильним мисливським інстинктом собаки. Жвавий розум вихованця створює передумови для ефективного дресирування, проте цього песика слід постійно мотивувати. Використовуйте для цього різноманітні винагороди за успіхи і послух, а також урізноманітнюйте заняття іграми. Висока фізична активність – природна потреба гончого собаки, за яким слід уважно стежити під час прогулянки.

Харчування
Порода бігль-хар'єр належить до тих, що швидко ростуть. Тому правильне вигодовування цуценят вкрай важливе для здоровя собаки протягом життя. Збалансований раціон має містити переважну кількість білкових продуктів, вуглеводи і небагато жирів. Індикатор добре підібраного раціону – вчасна поява постійних зубів на зміну молочним та хороший стан емалі. Її пошкодження свідчать про недостатність мінеральних речовин у харчуванні домашнього улюбленця.
23. October 2014