Брюссельський гриффон
Бельгійська порода рудих декоративних собак із самовпевненим виразом грізної мордочки. Його утворюють кущисті брівки і помітний перекус нижньої щелепи брюссельських грифонів. Не зважаючи на вдавану серйозність, ці собаки життєрадісні і милі компаньйони. Вони потребують багато уваги з боку «рідних» людей і специфічного догляду за жорсткою шерстю. Пласка будова обличчя сприяє місцевим захворюванням, проте, на відміну від мопсів та інших схожих до них собак, брюссельські грифони не хроплять і не рохкають.
Брюссельський грифон походить з ХІХ ст. як результат схрещування маленьких порід собак – аффен-пінчера і кінг-чарльз-спаніеля. Їхніх нащадків з різнохарактерною шерстю спершу вважали єдиною породою, згодом брюссельськими грифонами стали називати лише собак з жорстким покривом. Бельгійський малюк добре справлявся з гризунами, що надокучали людям. Згодом, ним зацікавились при королівських дворах, відтак породу продовжували вдосконалювати додаванням крові інших собак.
Компактний собака з міцним корпусом квадратного формату і великою головою. У нього широка коротка морда і широко розставлені вуха, вельми бажане затемнення шерсті на них і присутність маски. Брюссельського грифона вкриває жорстка подовжена шерсть світло-рудого забарвлення, що утворює подовжені пасма на обличчі - вони можуть потрапляти у миску з їжею, тож "борідку" необхідно утримувати в особливій чистоті. Руде забарвлення - головна ознака брюссельського грифона, що відрізняє його від бельгійського (їх часто плутають).
Представники цієї породи складають враження жвавих і рішучих собак з розумним поглядом блискучих оченят. Характерна кумедність брюссельського грифона пов’язана поєднанням самовпевненого виразу і мініатюрного розміру. Жвавий і розумний малюк легко увіходить у сім'ю, не створюючи конфліктів з іншими домашніми улюбленцями і дітьми. Брюссельський грифон завжди готовий до спілкування, проте не втомлюватиме Вас нав’язливою поведінкою. Не варто випробовувати його чутливу натуру самотністю, проте пильнуйте, щоб не розбалувати руденького малюка.
Анатомічна будова голови цих широколицих собак сприяє виникненню відповідних захворювань, зокрема, випадінню очного яблука. Брюссельський грифон може страждати через звужені ніздрі і появу додаткових вій. Очі собаки схильні до прогресивної атрофії сітківки і катаракти. Для нього характерна водянка головного мозку і важкі пологи. Слід завчасу подбати про присутність ветеринара, який за необхідності здійснить кесареве січення крихітній собаці.
Цих декоративних собак заводять для домашнього утримання і вони потребують певних навиків догляду за густою шерстю. Вам доведеться навчитись безболісно вищипувати відмерлі шерстинки, адже брюссельському грифону не властива сильна линька. Особливої акуратності вимагає проведення цієї непростої процедури на морді собаки. Для забезпечення належного декоративного вигляду, після видалення випалих волосин необхідно під коректувати форму жорсткого покриву за допомогою ножиців.
Темперамент самовпевненого брюссельського грифона зумовлює його прагнення перебувати у центрі уваги – цей малюк навіть здатен намагатись підкорити собі більшого собаку. Щоб забезпечити його адекватну поведінку в дорослому віці необхідно вдаватись до ранньої соціалізації хвостатого вихованця. Рудий «домовик» не потребує особливих фізичних навантажень, позбутись надміру природної енергії Вашому маленькому компаньйону допоможуть регулярні прогулянки.
- 11 переглядів