Фінська гонча

Країна
Тривалість життя
11-13
Вага
20-25
Ріст
52-61

Фінський гончак
(суоменайокойра) – мисливець на велику і дрібну дичину, створений для літнього полювання. Вельми популярний у скандинавських країнах, проте маловідомий за їх межами. Він працює з голосним гавкотом і не годиться для апортування. Завдяки хорошому характеру фінський триколірний гончак може виконувати роль собаки-компаньйона. Слухняна вдача і приваблива зовнішність зумовлюють його участь у різноманітних виставках і собачих шоу.

Історія породи

«Батьком» цієї породи став ювелір Таммелін, який на початку ХІХ ст. схрестив гончих собак англійського, німецького, скандинавського і швейцарського походження. Одним із предків фінського триколірного гончака став, зокрема, англійський фоксхаунд. Його нащадок постав втіленням мисливських та особистих якостей різних гончих порід, а зовнішньо нагадує шіллерстеваре, гамільтонстеваре і готландського гончого собаку.

Зовнішній вигляд

Стрункий довгоногий собака з видовженою головою і довгими висячими вухами. У нього квадратна морда з добре розвиненими ніздрями і розумним поглядом темних очей. Коротка шерсть щільно прилягає до тіла. Характерне триколірне забарвлення – темно-руде тло з чорним чепраком і білими відмітинами. Вони розташовуються на передній частині шиї, грудях, завершеннях лап та кінчику хвоста. Хвіст у фінського гончака довгий і високо посаджений, ніколи не здіймається над спиною.

Характер та темперамент

Дружній характер і спокійна поведінка фінського триколірного гончака не означають легкості у поводженні з ним. Хоча цьому собаці не властива агресія, від нього важко здобути послух. Мисливський собака, що звик до самостійного загону дичини, покладатиметься на власний розсуд у вчинках. Тому хорошим господарем для фінського гончака може стати лише людина з твердим характером і лідерськими здібностями. Під час роботи суоменайокойра поводиться енергійно і азартно.

Здоров'я, хвороби

Загалом, фінським триколірним гончим собакам притаманне міцне здоров’я. Витривалість цих чотирилапих мисливців дозволяє їм інтенсивно працювати навіть у складних умовах. У зоні ризику – висячі вуха, стандартна «ахілесова п’ята» гончаків. Шерстиста вушна раковина перекриває вушний канал, що сприяє хронічному перебігу запальних захворювань. Запобігти недугові можна регулярними оглядами і делікатним очищенням вух собаки.

Утримання та догляд

Утримувати фінського гончака доцільно у заміській місцевості. Замешкувати квартиру він зможе лише за умови щоденних тривалих прогулянок з інтенсивними фізичними навантаженнями. Ретельного догляду потребують вуха собаки. Щоб зберегти блискучий вигляд короткої шерсті, необхідно чистити її за допомогою щетинистої жорсткої щітки і протирати вологим рушником або шматком чистої замші. Купають фінського гончого собаку нечасто. При цьому доцільно використовувати сухий шампунь для собак.

Дресирування, тренування

З огляду на самостійну і вперту вдачу фінських гончих собак, їх дресирування слід розпочинати якнайраніше. Важливо привчити вихованця до домінантного статусу людини – не дозволяти щенятам бігти попереду на прогулянці, а втримувати їх поруч або позаду господаря. Застосовуючи твердість і наполегливість у вихованні, не вдавайтесь до грубості. Необережний прояв жорсткості може спровокувати у собаки сильний опір і Ви втратите над ним контроль. Заляканий вихованець стане жорстоким собакою.

Харчування
Для гончаків важливе щоденне споживання якісної білкової їжі. Рекомендують чергувати різні сорти м’яса у меню чотирилапого улюбленця, що сприятиме апетиту і засвоєнню їжі. Корисними для гончого собаки є також рубці, курячі голови і шийки. Вітамінна складова раціону міститься у близько 200 гр овочів та 80 гр круп, приготованих у вигляді супу чи каші. Їх доповнює підсушений хліб або галети у кількості 100 гр. Чиста питна вода – обов’язкова умова збалансованого харчування собаки.
6. November 2014