Гімалайський кіт
Порода чудових "сімейних" котів, що поєднує зовнішні риси персидської і сіамської кішок. Врівноважений гімалайський кіт рідко нявчить, але не втрачає можливості голосно помурчати в товаристві улюблених господарів. Він справляє враження уважного спостерігача всіх подій у домі і залюбки долучиться до перегляду телеперадач разом із Вами. Певних клопотів господарям додасть догляд за його довгою шерстю – домашньому улюбленцю доведеться навіть приймати спеціальні препарати, що нейтралізують вилизану шерсть у шлунку.
Перші спроби прищепити персидській кішці характерний для сіамської породи окрас колорпойнт було здійснено на початку ХХ ст. Селекційна робота тривала до середини століття у дох країнах – Великобританії і США. Новій породі присвоїли назву "гімалайська" услід за назвою кроликів такого ж забарвлення. Окрім нього, довгошерсті гімалайські коти вспадкували від сіамських предків особливості характеру і поведінки. Пухнасту зовнішність з пласкою мордочкою зумовили персидські гени.
Безперечно, найбільш яскрава зовнішня риса гімалайських котів – розкішна довга шерсть, що приховує основу маленьких вушок і навіть шию. На грудях вона утворює пишний комір і розділяє пучками пальці великих круглих лап. Для представників цієї породи характерний компактний округлий тулуб, короткі кінцівки і хвіст, а також кругла морда в виразними щоками. Забарвлення шерсті остаточно формується лише у віці одного року.
Пласка мордочка для всіх порід – передумова для утрудненого позбавлення від виділень з очей. Представники гімалайської породи схильні до очних захворювань, що вимагає особливо ретельного догляду за чистотою мордочки домашнього улюбленця. Ймовірно, її доведеться протирати щодня. Не зважаючи на густий покрив, він дуже чутливий до холоду і, особливо, перетягів. Гімалайський кіт легко підхоплює нежить, тому потребує належних умов утримання.
Чудовий вигляд пухнастої шерсті гімалайського кота вимагає регулярного розчісування спеціальним гребінцем. Щоб уникнути статики, підшукайте інструмент, виготовлений з натуральних матеріалів. Покращити текстуру шерсті можна за допомогою спеціальних шампунів і кондиціонерів, однак не варто купати домашнього улюбленця надто часто. Збалансоване харчування здатне забезпечити йому не лише блискучий покрив, але й природне очищення зубів. За необхідності кігтики вкорочують за допомогою спеціальних "котячих" ножиць.
Спокійний гімалайський кіт з м'якою "сімейною" поведінкою – знахідка для сім'ї з дітьми, що вже завела інших домашніх тварин. Врівноважений пухнастик дружньо поставиться до всіх домочадців і залюбки проводитиме час у їх колі. Він потребує багато уваги, однак активністю вирізняється, здебільшого, у молодому віці. За таким домашнім улюбленцем можна помітити прагнення до задумливого усамітнення, однак воно оманливе. Гімалайський кіт потребує товариства і дуже страждає, залишений на самоті.
Змусити кота до тренувань не зможе ніщо і ніхто, навіть його власник. А ось м'яке спонукання домашнього улюбленця до вивчення нових вправ – єдиний результативний варіант. Тут найкраще діє система смачного заохочення. Чим дрібнішим буде шматочок винагороди, тим старанніше кіт намагатиметься його заслужити. Ніколи не забувайте одразу пригощати вихованця за виконаний трюк. Тільки так у нього сформується правильне розуміння ланцюжка "дія-винагорода".
- 562 перегляди