Істрійська гладкошерста гонча
Давня порода югославських мисливських собак, яким властиві не лише службові якості, але й приємний домашній характер. Природна впертість істрійського гладкошерстого гончака дещо коректується правильним вихованням. Цим собакам властиве добре ставлення до всіх членів сім'ї, у якій вони живуть. Істрійські гончі собаки нескладні у догляді і харчуванні, проте мають виразну потребу в активному проводженні часу і фізичних навантаженнях. Такий чотирилапий мисливець найкраще почуватиметься у заміському будинку з можливістю брати участь у полюванні.
Гладкошерстий (короткошерстий) різновид істрійських гончих собак виник раніше, ніж жорсткошерстий, і належить до найдавніших порід югославських гончаків. Місцеві мисливські собаки походять від схрещування фінікійських борзих з європейськими гончими. Ця давня порода цінується на Батьківщині завдяки вмінню працювати по сліду підстреленої дичини, а також за красивий звучний голос, яким вона повідомляє мисливця про знахідку.
Істрійський гладкошерстий гончак характеризується міцною тілобудовою з важкою видовженою головою. При опуклому черепі і широкому лобі перехід до видовженої морди маловиразний. Висячі вуха невеликі за розміром. Широка грудна клітка з опуклими ребрами переходить у пряму спину, широкий ледь скошений круп завершується товстим при основі хвостом, що звужується до кінчика. Забарвлення тонкої гладкої шерсті – жовто-оранжевий крап і плями на білому тлі. Густий покрив собаки лягає рівно, утворюючи блискучу поверхню.
Цей собака відрізняється від жорсткошерстого родича не лише зовнішністю, але й (значною мірою) характером. Гладкошерстий гончак – визнаний домашній улюбленець, що чудово лагодить з дітьми і міцно прив’язується до всіх членів сімї. Він ласкавий і миролюбний, проте заводити його слід лише досвідченим власникам. Річ у тім, що мисливський характер цього собаки все ж додає їй впертості й норовливості, з якими слід вміти справлятись. Істрійський короткошерстий гончий собака поєднує врівноважений темперамент і енергійну поведінку, вдома поводиться спокійно.
Для збереження від природи міцного здоровя істрійського гладкошерстого гончого собаки слід дотримуватись основ правильного харчування і нескладних вимог догляду за висячими вухами. Грубі порушення раціону можуть призвести в старості улюбленця до сечокамяної хвороби. Про що не варто турбуватись, так це про виникнення простудних захворювань – істрійські гончаки добре зносять холод. Спадкові захворювання цієї породи досі не описані, типових хворіб вони не мають.
Традиційна вимога до утримання мисливських гончих собак – заміські простори. Замкнений у квартирі істрієць не матиме можливості реалізовувати свою енергію, необхідну для задоволення природних потреб в активному необмеженому русі. Не варто забувати, що цей собака виведений для полювання, тож подбайте про його "професійну" зайнятість. З огляду на коротку шерсть цього домашнього улюбленця, його можна не купати, а лише протирати вологим рушником. Зайву шерсть (особливо, під час линьки) слід вичісувати за допомогою спеціальної щітки.
Мисливський інстинкт істрійського гладкошерстого гончака зумовлює необхідність у ранній соціалізації вихованця. Виводячи собаку на прогулянку, не відпускайте повідок – Ваш гончак, не зважаючи на виховання, може кинутись в погоню за дрібною тваринкою або взяти чий-небудь слід. Його природна впертість потребує від господаря певних навичок дресирування. Висока потреба у фізичних навантаженнях і тренуваннях визначається як три дуже тривалі прогулянки щодня (Ви можете взяти улюбленця з собою на ранкову пробіжку) або година вправ на день.
- 490 переглядів