Кісу, кюсю, кісю-кен

Країна
Рік
Тривалість життя
10-15
Вага
20-27
Ріст
43-56

Благородні японські собаки з мисливськими коренями залишаються знаними лише на своїй батьківщині. Завдяки слухняності і високим службовим якостям, сьогодні їх заводять у якості собак-компаньйонів. Представник породи навряд чи стане добрим другом для недосвідченого господаря. Кисю - собаки-одинаки, і прив'язуються вони до однієї людини-лідера, а не до сім'ї в цілому. З авторитетним господарем кісу поводяться тихо, віддано і слухняно. Їм важко тамувати свій інстинкт погоні, тому не варто сподіватись на мирне співіснування собаки з дрібними домашніми тваринами. Білий або рудуватий кисю - уважний охоронець людині і гроза для дикого ведмедя.

Історія породи

Кісу належать до найдавніших порід Японії, а свою назву отримали за гористою місцевістю Kishu. Кай і сікоку аїну - предки цих собак. Первісно вони мали різноманітний окрас шерсті, який до середини ХХ ст. було обмежено білим і рудим. У минуле відійшли плямисті і тигрові собаки, а згодом, через війну, мало не зникли й будь-які інші представники породи. Влада визнала їх національним надбанням країни і популяцію вдалось зберегти. Історично кисю брали участь у полюванні на дикого кабана і ведемедя, сьогодні допомагають пастухам. Придбати цуценя за межами Японії практично неможливо, а купивши його на батьківщині, складно вивезти до себе додому.

Зовнішній вигляд

Собака з міцною тілобудовою і широкою клиноподібною головою. У кисю трикутні вуха, що стирчать вгору, і чорна (або тілесна - у білих собак) мочка носа. Представники породи добре захищені двошаровою шерстю, яка утворює подовжені пасма на хвості і щоках собаки. Покривний волос - прямий і жорсткий, під ним знаходиться щільний підшерсок. Гармонійна зовнішність породи доповнена граційними рухами і благородною поставою. Стриманий темперамент кісу, його білосніжний, кунжутний або рудий окрас, пожиттєва відданість господарю видають справжнього японського собаку.

Характер та темперамент

Представникам цієї шанованої в Японії породи властиві спокій і врівноваженість. Кісу недовірливий до незнайомців, але слово "агресія" - це не про нього. Собаку часто можна побачити в задумливому стані, однак він завжди готовий до дії. Це слухняний домашній улюбленець, який мирно співіснуватиме з дітьми і собаками, що з ними виріс. Дружній характер кисю поєднується із сміливістю, яку собака виявляє під час виконання службових завдань. Цей чотирилапий друг ніколи не набридатиме господарю, але з вдячністю прийме його увагу. Кісу схильний обирати собі одного господаря і триматись біля нього все життя. Такого собаку не варто передавати іншому власнику.

Здоров'я, хвороби

Представники породи кисю володіють справді гірським здоров'ям. Витривалі собаки зі спокійним норовом і міцною тілобудовою не шукають зустрічі з ветеринаром. Малочисельність кісу, не зважаючи на їх давню історію, не дає можливості говорити про спадкові недуги. Генетика породи поки не виявляла проблем. Поточних захворювань, наприклад, інфікування вушних раковин, можна уникнути за допомогою базового догляду. Кісу може споглядати світ з висоти гірських кряжів упродовж 10-15 років.

Утримання та догляд

Домашні улюбленці, здатні пристосуватись до найскладніших умов, змінюють шерсть два рази на рік. Линька - відповідальний період у житті собаки, коли його необхідно часто вичісувати. У час між сезонними линьками це можна робити раз на тиждень. Забарившись із доглядом, господарю доведеться розплутувати ковтуни. Кисю слід регулярно вкорочувати кігті. Гігієна вух собаки вимагає профілактичних оглядів і вчасного реагування на тріщини або подряпини. Не варто селити кісу поруч із котами і гризунами - мисливський дух не полишає собаку навіть у господаревому домі.

Дресирування, тренування

Кісу належать до непростих вихованців: шлях від цуценяти до слухняного помічника і довгий, і складний. Пройти його здатен тільки досвідчений тренер, який зможе владнати із впертістю собаки. На зайняттях представники породи прагнуть посісти місце лідера - не варто зганяти собаку із нього лайкою чи фізичною силою. Слід наполегливо і послідовно доводити кісу авторитет людини. Собака потребує якісної соціалізації та постійних навантажень. Тренування, походи, активні прогулянки - все це допоможе кісу почуватись добре навіть в умовах міста.

Харчування
Чотирилапого друга з породи кисю годують двічі на день, зважаючи, щоб собака не отримував зайвих калорій. Хоча, ці сильні і витривалі мисливці рідко зловживають великою порцією. Найкращим варіантом для такого японського собаки вважають натуральне харчування. Раціон кісу має поєднувати білкові продукти (м'ясо, рибу, молочні продукти) з вуглеводами (крупи) і вітамінами (штучні добавки). Як за сухого, так і за домашнього харчування, у собаки повинен бути вільний доступ до свіжої питної води. Загалом, представники цієї породи невибагливі щодо їжі.
10. October 2016