Кувас

Кувас належить до великих і сильних собак з пропорційною будовою тіла і шляхетним виглядом. Завдяки цим якостям у давнину їх заводили при королівському дворі для супроводу і охорони монарха. Куваси мають міцну статуру з добре розвиненими м'язами, проте їх скелет не можна назвати грубим. Гармонійна будова тіла і біле забарвлення шерсті створюють ошатний "королівський" образ. Первісне і головне призначення куваса - випас і охорона скоту в горах, зумовили особливості його сміливого і турботливого характеру.
Існує припущення, що куваси прийшли зі сходу (Тибету), де їх розводили для охорони скоту. На території Угорщини вони відомі ще з минулого тисячоліття. Біле забарвлення дозволяло вночі легко відрізнити куваса від вовка чи ведмедя, тому вони якнайкраще відповідали образу пастушого пса. У ХV ст. благородні білі куваси стали окрасою королівського двору Матіуша Корвінуша, а у 1863 р. цю породу було вперше представлено на виставці. Впродовж тривалого часу існування куваси змінились мало, адже людина майже не втручалась у формування породи.
Від споріднених порід куваса відрізняє, насамперед, характерна форма голови. Його вуха ніколи не розпрямлюються і не згортаються, кінчиками прилягають до голови. Хвіст з довгою шерстю має ледь загнутий кінчик, коли пес насторожується - може підійматись до рівня спини. Шерсть у ділянці шиї утворює виразну гриву, а на корпусі і в основі лап укладається у великі завитки. Її забарвлення коливається в межах від білого до кольору слонової кістки. Кувас випромінює енергію, в кожному його русі - фізична міць і легкість.
Хоробрі куваси не знають страху і готові стати на захист ввіреної території або господаря ціною власного життя. На любов і турботу відповідають вдячністю, у відповідь на погане ставлення стають різкими і грубими. Ці собаки горді і не зносять образ. Кувас міцно прив'язується до свого господаря, довіряє йому і його оточенню. Втративши господаря, дуже сумує і, у багатьох випадках, помирає сам. Щодо сторонніх людей кувас не виявляє безпідставної агресії, ніколи не вкусить без причини.
Гармонійна конструкція тіла і відсутність надмірної ваги запобігають хворобам, властивим іншим великим собакам. А саме проблемам з кістковою системою та суглобами. Послаблення зв'язок може виникнути за умови надмірного харчування. Все ж не варто покладатись лише на міцне здоровя представників цієї давньої породи. Вчасно здійснюйте заходи для профілактичної дегельмінтизації собаки, а також не відмовляйтесь від вакцинації, щоб запобігти інфекційним захворюванням.
Кувас - собака гордий і свободолюбивий, потребує багато простору для вільного пересування. Заміський будинок стане для нього кращим місцем, аніж квартира. Проте, не варто тримати собаку на ланцюгу - втративши особисту свободу, він може захворіти від суму. Кувас потребує спілкування з господарем, до якого ставиться з ласкою і повагою. Не зносить зміни господаря. Густу шерсть куваса слід регулярно вичісувати, але стригти її необов'язково. Будьте готові до того, що вдень Ваш улюбленець відпочиватиме, а вночі вимагатиме прогулянок на свіжому повітрі.
Дресирування слід починати з самого малку, адже кувасам властива самостійність і впевненість у собі. Якщо не присвятите час вихованню цуценяти, дорослий собака навряд чи навчиться послуху. Слідкуйте, аби Ваші команди виконувались, проте тиснути на куваса не варто. Ці собаки дуже розумні, уважні і мають добру пам'ять, тому надаються до навчання. Фізичні тренування їм життєво необхідні - тож навіть у міському просторі намагайтесь забезпечити кувасу достатньо можливостей для вільного руху.
- 132 перегляди