Майоркська вівчарка

Країна
Рік
Тривалість життя
11-13
Вага
35-40
Ріст
62-73

Високий чорний собака з прямою спиною, сильний і мускулистий. Фізичні якості і характер майоркської вівчарки відповідають його призначенню - породу вивели як пастушу собаку. Цей спокійний і витриманий охоронець визнає лише одного господаря, якого слухатиметься і оберігатиме. До нового власника звикатиме дуже важко і навряд чи стане йому вірним другом. Задиркуватий з іншими собаками, часто вдається до бійки з ними. Замешкує територію Іспанії, за межами якої практично не зустрічається.

Історія породи

Поширення майоркських вівчарок почалось з Балеарських островів, де схрестили місцевих селянських собак з привезеними з Каталонії. Відібравши для селекції кращі якості пастушого собаки, їх використовували для охорони скоту на випасі – не лише овець і свиней, а й великої рогатої худоби. Зрештою, за межами Іспанії ця порода так і не набула поширення.Коли в моду увійшли собачі бої, цих сильних собак почали тренувати, як бійцівських. Потому стали використовувати для охорони території і людей. Історію породи майже перервала громадянська війна в Іспанії, відновити її вдалось зусиллями ентузіастів.

Зовнішній вигляд

Майоркська вівчарка належить до великих собак, має масивну голову і ножицеподібний прикус. Товсті трикутні вуха висять на хрящах, перехід від лобу до морди згладжений. Тілобудова собаки міцна і пропорційна, кістяк масивний з широкою поясницею і крупом. Більшість майоркських вівчарок мають коротку шерсть (1,5-3 см), проте зустрічаються й довгошерсті (7 см на спині). Забарвлення суцільно чорне, інколи народжуються собаки з білою плямою на грудях, рідше – на шиї та кінцівках. При будь-якій довжині шерсті, вона тонка, м'яка на дотик і водонепроникна.

Характер та темперамент

Активний темперамент і незалежний характер майоркської вівчарки створюють труднощі у її вихованні. До сторонніх людей собака ставиться з недовірою, завжди готовий відбити можливий напад. Задиркуватий з іншими собаками, полюбляє з'ясовувати стосунки з ними,бере участь у бійцівських змаганнях. Маючи одного господаря, майоркська вівчарка ставитиметься до нього з повагою і послухом, буде вірним і відданим товаришем. Проте, зміну власника не визнає. Вважається, що цього собаку не варто допускати до ігор з дітьми: зовнішній спокій може обернутись агресією.

Здоров'я, хвороби

За умов належного утримання і догляду майоркські вівчарки не мають проблем зі здоров'ям. Ці сильні собаки вміють пристосовуватись до спеки і холоду, збергіаючи працездатність, що свідчить про міцне здоров'я. Специфічних для породи хворіб не існує, проте слід уважно стежити за станом опорно-рухового апарату улюбленця. Для усіх великих собак характерним захворюванням є дисплазія тазобедрового суглобу, якій сприяють тривалі обмеження в прогулянці і збіднений раціон.

Утримання та догляд

Як і іншим пастушим собакам, майоркській вівчарці необхідно забезпечити достатньо вільного простору, надати всі можливості для вивільнення енергії. Ідельна прогулянка для неї - довгими сільськими дорогами. М'яка тонка шерсть потребує регулярного вичісування щіткою. Загалом, цей собака може мешкати й у квартирі, проте пріоритетним місцем для нього є заміський будинок. Майоркська вівчарка легко зносить спеку й холод, ближче до зими її хутро стає щільнішим навіть на кінчиках лап. Тому не варто обмежувати улюбленця в прогулянках навіть за несприятливої погоди.

Дресирування, тренування

Дресируванню майоркська вівчарка піддається важко, тут необхідне раннє втручання і сильні особисті якості господара. Природна фізична міць і розум дозволяє тренувати собаку і для спортивної кар'єри, і для службових обв'язків - це серйозна робоча порода. Зважте, що майоркська вівчарка визнаватиме лише одного господара - на відміну від німецької вівчарки, яка на службі підкорятиметься усім працівникам.

Харчування
В основі харчування майоркської вівчарки - білки тваринного і рослинного походження, доповнені вуглеводами. Жирів цей собака потребує мінімальну кількість. У натуральний корм щодня включайте м'ясо, рибу, круп'яні страви, овочі і молочні продукти. Якщо Ви надаєте перевагу сухому корму - зважайте на рівень фізичної активності улюбленця. Пробігавши увесь день полями, він потребуватиме більше їжі, ніж кімнатний вихованець тієї ж ваги. Важливо майоркську вівчарку не перегодувати.
4. October 2014