Мейн-кун
Аборигенна порода винятково великих котів з густою довгою шерстю і дуже добрим серцем. Мейн-куни виявляють високу турботу про потомство, ніжно ставляться до людей і не виявляють агресії до інших домашніх улюбленців. Їх можна заводити сім'ям різного способу життя, адже цей американський велетень здатен сам знаходити собі заняття. Основною вимогою до господарів тут постає наявність достатнього житлового простору, в якому кіт зможе розвинути свою активність.
Серед багатьох котячих порід, що були виведеними на території Сполучених штатів Америки, мейн-куни вирізняються суто місцевим походженням. У той час, як американські селекціонери займались племінною роботою штучних порід, популяція цих масивних котів розвивалась за природними законами. Існують припущення, що становлення породи відбулось завдяки схрещуванню дикого кота з риссю або єнотом, на що вказують характерні зовнішні риси. Через два століття після дебюту на спеціалізованій виставці, інтерес до мейн-кунів знову став зростати у повоєнний час.
Важкому потужному мейн-куну притаманна міцна тілобудова і широка форма голови. Атлетичний корпус завершується довгим хвостом, вкритим хвилястою шерстю. Середньої довжини кінцівки - округлими лапами: як і великі вуха мейн-куна, вони добре опушені всередині, піж пучками пальців. Товста шия несе крупну голову з круглими очима і дуже довгими вусами. Густа блискуча шерсть такого домашнього улюбленця може мати різний колір і візерунок.
Представники цієї масивної і важкої породи схильні до захворювань суглобів - нечастої проблеми домашніх котів. Здоровий мейн-кун поводиться активно, він багато гуляє і не обмежує себе в рухах. Якщо ж Ви помітили зміни в його ході або винятково тривалий відпочинок на дивані - уважніше прослідкуйте за самопочуттям сімейного улюбленця. Особливої уваги потребують також ясна мейн-куна: профілактичний огляд час від часу допоможе запобігти розвитку захворювань.
Не варто заводити мейн-куна в малогабаритній квартирі, він почуватиметься комфортно лише у достатньо великому просторі. Найкращим варіантом для цього постане заміський будинок з приватною територією, адже американський велетень щодня повинен тренувати свої м'язи. Не зважаючи на вражаючі об'єми шерсті, доглядати за нею не надто складно. 4 або 5 разів на рік такого домашнього улюбленця купають з використанням спеціальної косметики, призначеної для котів. Необхідно також слідкувати за чистотою вух і очей, а також - довжиною кігтів.
Мейн-кун - це велетень-добряк, що поднує відмінні мисливські навики і лагідне ставлення до всіх навколо. Ніжний з господарями та їх дітьми, він приязно поставиться до гостей, що прийшли у дім. При цьому поводитиметься стриманно, адже у мейн-кунів - поважна і мовчазна натура. Цей величезний домашній улюбленець не схильний до конфліктів з "сусідами": його миролюбний характер виключає будь-яку агресію. Від природи він цікавиться усім, що його оточує, однак ніколи не поводиться надокучливо.
Мейн-куни належать до активних котів, що багато часу проводять у іграх та енергійному фізичному русі. Окрім того, їм притаманна виняткова слухова пам'ять, що полегшує завоєння команд. Важливо, щоб навчанням такого сімейного "малюка" займався господар, до голосу якого кіт уже звик. Природна цікавість і кмітливість, високий інтелект мейн-куна також допомагатимуть вихованцеві у навчанні. Граючись з домашнім улюбленцем, не забувайте про його приязне ставлення до води.
- 227 переглядів