Піренейська вівчарка (довгошерстна)

Країна
Рік
Тривалість життя
12-15
Вага
7-14
Ріст
38-56

Піренейська вівчарка - найменша з усіх існуючих французьких вівчарок. Зовні вона дуже приваблива, "підвищена лохматість" надає їй неймовірний шарм. Якщо Ви хочете набути відданого друга, який у будь-який момент прийде на допомогу, доброго, урівноваженого із спокійною вдачею, то піренейська довгошерста - це те, що Вам треба. Проте, в квартирних умовах їй буде важко. Ця порода з тих пастуших собак, якій життєво потрібний рух і активне проведення часу.

Історія породи

Точна дата походження піренейських вівчарок невідома. Вважають, що ця порода виникла завдяки пастушим собакам, які з давніх часів мешкали в долинах Піренейських гір. Перше визнання цієї породи сталося в 1925 році, проте було переглянуто і прийнято Міжнародною федерацією кінологів в 1965-ому. Тільки нещодавно в 2009 році затвердили стандарт, який діє до цього дня.

Зовнішній вигляд

У представників цієї породи майже плоский череп, широкі маленькі, трохи підведені вуха. Колір очей - темно-коричневий. Шия у цих собак міцна, мускулиста, як втім, і корпус. При цьому задні і передні лапи тонкі і жилаві. Кінчик хвоста у них трохи загнутий догори. Піренейські довгошерсті мають густий жорсткий вовняний покрив, який на морді собаки утворює бороду і вуса. На грудях часто утворюються шнури, в які скачується довга шерсть. Забарвлення шерсті може бути різноманітним: сірим, рудим різних відтінків, чорним.

Характер та темперамент

Ці собаки дуже віддані і уважні до людини. Вони дуже рухливі і енергійні. Головною особливістю породи є їх витривалість і повна адаптація до будь-яких погодних умов. У них дуже сильна генетика, завдяки якій вони здатні переносить найзатятіші холоди і голод. Ці тварини можуть обходитися без їжі декілька днів, і при цьому чудово себе почувати. Вони готові до будь-якої серйозної роботи, яку Ви їм надасте. За часів Першої світової війни цих собак використовували як зв'язкових і рятувальників. уУбудь-яку погоду під під кулями, що летять, вони витягували людей. Це надзвичайні пси з неймовірно розвиненим нюхом.

Здоров'я, хвороби

У цих собак найвідмінніше здоров'я. Завдяки сильній генетиці, вони мають природжений імунітет. Це на рідкість сильні і витривалі пси, які несприйнятливі навіть до чумки. Немає схильності ні до одного захворювання.

Утримання та догляд

Піренейські вівчарки не призначені для утримання в квартирних умовах. Вони можуть Вам рознести в пух і прах увесь будинок, крім того від гучного і дзвінкого гавкоту цього собаки Ваші сусіди будуть не в захваті. Вони мають відмінний сторожовий інстинкт, і не виключено, що реагуватимуть в квартирі на багато подразників. Крім того, вони неймовірно активні, їх потужну енергію необхідно кудись випліскувати. Їм потрібна серйозна робота, свобода і простір. Щоденне розчісування і щотижневе вичісування забезпечить Вашому улюбленцеві красиву і доглянуту шерсть. Купати пса треба лише у разі крайньої необхідності.

Дресирування, тренування

Для того, щоб тренувати піренейських вівчарок Вам знадобиться досвід. Вони насилу піддаються дресируванню. Тільки володар сильної волі, терпіння і наполегливості зможе приборкати цих незалежних і упертих тварин.

Харчування
Абсолютно невибагливі в їжі. Можуть обходитися взагалі без неї декілька днів, оскільки з народження пристосовані до суворих умов. Проте це не означає, що треба забувати годувати тварину. Пам'ятайте, що живлення має бути збалансованим. Годуйте собаку нежирним м'ясом, сиром, овочами, фруктами. Не забувайте давати рис, гречку, вівсянку, оскільки це основні джерела енергії Вашого пса. Ні в якому разі не годуєте собаку кістками, вони лише забивають шлунок і можуть травмувати стравохід.
7. October 2014