Швейцарська гонча (Люцернська гонча)
Від інших швейцарських гончаків люцернський собака відрізняється особливим забарвленням сріблястої шерсті. Його французькі корені виявляються також у прекрасному чутті, з яким люцернський мисливець може переслідувати різноманітну дичину. Він добре орієнтується на місцевості і здатен до тривалої погоні. Невибагливий у догляді гончак рідко хворіє і не потребує специфічної дієти.
Люцернер лауфхунд (інша назва породи) – давня порода гончих собак, доволі відомих у середньовічній Європі. На територію Швейцарії вона потрапили з Давнього світу, виникнення породи повязує люцернських гончаків з малими блакитними гасконськими гончками, що походять з Франції. Первісне призначення цих «бігових собак» - полювання на кабана, оленя та іншу дичину. Псарня французького короля Людовіка ХУІ налічувала близько 60 представників люцернської породи, відомих неперевершеними мисливськими якостями. Сучасний люцернер лауфхунд відрізняється від свого середньовічного предка лише зростом.
Собака видовженого формату з довгою шиєю і головою, міцними мускулистими кінцівками та шаблеподібним хвостом. Він може здійматись над спиною, проте ніколи не загинається надто сильно. Низько посаджені вузькі вуха з заокругленими кінчиками скручуються і утворюють складки. Невелика складка присутня і в кутиках губ, що покривають міцні щелепи. Забарвлення короткої гладкої шерсті сріблясто-синє, загальне тло вкривають чорні плями і крап, можливі руді підпалини.
Для представників цієї породи, зазвичай, характернийспокійний темперамент, а також самостійність і наполегливість у роботі. Люцернер лауфхунд міцно прив’язується до свого господаря і може стати для нього гідним компаньйоном. Цим гончим собакам властива кмітливістю під час полювання і тямущість у стосунках з людиною, вони швидко навчаються розуміти господаря.
Властива риса організму цієї породи – стійкий імунітет, що зумовлює міцне здоровя люцернського гончого собаки. Для його підтримки необхідно забезпечити домашнього улюбленця простими речами: достатньою фізичною активністю, збалансованим харчуванням і вчасним доглядом. Прикметно, що для повноцінних фізичних вправ і руху люцернський гончак потребуватиме великого простору. Не зайвими будуть й профілактичні заходи.
Люцернер лауфхунд легко адаптовується до умов утримання і буде вдячний за наданий йому простір для руху. Найкращим місцем для цього гончака стане заміський будинок з великим подвірям, повноцінне життя собаки в тісній квартирі неможливе. Його коротка шерсть потребує нескладного, але регулярного догляду. Для збереження блиску необхідно щотижня чистити її за допомогою спеціальної щітки. Купання у нескладних випадках можна замінити протиранням шерсті вологим рушником.
Представники швейцарських гончих порід характеризуються сприйнятливістю до навчання, проте, як і інші мисливські собаки, потребують настійливого дресирування. Фізична активність – запорука доброго здоровя і настрою Вашого чотирилапого помічника, тому слід присвятити особливу увагу прогулянкам і тренуванням люцернського гончака. Виснажливий біг пересіченою місцевістю додасть йому більше радості, аніж втоми. А інтенсивні фізичні навантаження дозволять завжди перебувати «у формі».
- 73 перегляди