Швейцарська гонча (Швіцька гонча)

Країна
Рік
Тривалість життя
10-12
Вага
15-20
Ріст
47-59

Швіцький гончий собака – різновид давньої породи швейцарських гончаків: вправних мисливців у гористих ландшафтах. Його використовують для полювання на різну дичину, самостійно або у складі зграї (на французький манер). Сміливий і рішучий «швейцарець» володіє чудовим слухняним характером, не створює труднощів у дресируванні. Добре поводиться вдома і з радісним гавкотом зустрічає господаря з роботи. Лункий голос швіцьких гончаків належить до службових переваг цієї породи.

Історія породи

Історія породи швейцарських гончаків сягає давніх часів, коли предки мисливських собак потрапили з Давнього Риму на територію сучасної Швейцарії. Їх високі службові здібності здобули належну оцінку і до ХVІІІ ст. ці гончі собаки замешкали знатні псарні. Подальша селекція призвела до появи п’яти різновидів породи, проте один з них не витримав випробування часом. Чотири, що залишились – зокрема, й швіцький гончак, відрізняються між собою лише зовнішністю (насамперед, забарвленням шерсті).

Зовнішній вигляд

Швіцький гончак має характерну для всіх швейцарських собак зовнішність: видовжений корпус, суху довгу голову і сильні кінцівки. У нього доволі глибока грудна клітка, косі довгі плечі і міцний поперек, опущений донизу довгий хвіст. Великі висячі вуха розташовані доволі низько, ближче до тімені, ніж до морди. Прикметна зовнішня відмінність від інших великих і малих «швейцарців» - забарвлення шерсті. Характерний окрас утворений білим тлом з великим плямами жовтавого (оленячого) чи рудого кольорів, можливий легкий крап. Зустрічаються також суцільно руді швіцькі гончі собаки.

Характер та темперамент

Мисливський характер швіцького гончака передбачає його самостійність, рішучість і впевненість у собі. Представники цієї породи можуть вести слід самостійно, але також чудово вживаються у зграї інших чотирилапих помічників. Їм не властива лякливість, проте ці скороспілі собаки (що рано вступають у дорослий вік) не схильні до участі в бійках. З господарем швіцський гончак поводитиметься слухняно, залюбки гратиметься з дітьми і важко зноситиме розлуку і самотність.

Здоров'я, хвороби

Швейцарським гончим собакам притаманне стійке до хвороб здоров'я і витривалий міцний організм. Достатня фізична активність і збалансоване харчування сприятимуть його збереженню на довгі роки життя собаки. Тут також важливий правильний і вчасний догляд: висячі вуха, зазвичай, допікають своїм власниками схильністю до інфікування і запалення. Почервоніння, неприємний запах з вушного каналу і неспокій чотирилапого помічника – привід негайного візиту до ветеринара.

Утримання та догляд

Не варто заводити цього мисливського собаку для квартири. Облаштуйте для нього теплу будку на подвір'ї приватного будинку і намагайтесь не позбавляти улюбленця людського товариства. Так швіцський гончак почуватиметься належним чином. Швидко засвоївши правила поведінки в домі господаря, він ніколи не переступатиме межу дозволеного. Густу шерсть плямистого «швейцарця» слід щотижня чистити за допомогою спеціальної щітки. Купання інколи можна заміняти на вологі протирання.

Дресирування, тренування

Слухняний характер, розум і прив’язаність до господаря значно полегшують дресирування цих гончих собак. Вони легко розуміють команди і схильні дотримуватись встановлених правил. Для повноцінного життя швіцьким гончакам необхідні інтенсивні фізичні навантаження, тому не варто відмовлятись від тренувань домашнього улюбленця. Природний вид активності – полювання пересіченою місцевістю, надасть собаці можливість виплескати свою енергію у тривалому забігу.

Харчування
Калорійність раціону швіцького собаки значно зростає під час інтенсивних тренувань і мисливської діяльності. Зверніть увагу на те, як споживає вечерю Ваш улюбленець. Якщо гончак старанно вилизує порожню миску – він недоїдає. У холодну пору року калорії йому додасть невелика кількість тваринного жиру, в теплий період року слід віддавати перевагу пісним сортам м'яса. Важливим аспектом у харчуванні швіцського гончака є достатній рівень вітамінів. Його коригують за допомогою крапель і капсул, а також природних інгредієнтів – овочів і свіжої зелені.
6. November 2014