Сибірський кіт
Аборигенна порода масивних дужих котів з густою шерстю і стриманим темпераментом. Вправні мисливці і витривалі снігоходи, сибірські коти можуть потоваришувати з собакою, який мешкає разом з ними. Вони терплячі до дітей і не схильні нав'язувати своє товариство зайнятому господарю. Ретельного догляду вимагає довга шерсть цього домашнього улюбленця, зате він рідко хворіє і невибагливий до умов утримання. Міцний довгожитель сибірських просторів залюбки гратиметься квачиком навіть у старості.
Ця давня порода впродовж тривалого часу розвивалась за власними законами в суворих умовах Сибіру. Необхідність в адаптації до складного клімату і природний відбір зумовили формування міцного організму цих масивних котів. Освоєння їх батьківщини людиною сприяло схрещуванню місцевих тварин з домашніми котами, відтак "сибіряки" почали втрачати породні риси. Німецькі селекціонери взяли за мету відродити чистий типаж сибірського кота, що набув стійкої форми наприкінці ХХ ст.
Міцний кістяк, атлетична м'язева система і густе опушення - у сибріському котові все вказує на неабияку силу і витривалість. Масивна голова з круглими щоками і виразним підборіддям увінчана шерстистими вухами, коротка шия прикрашена пишним комірцем. Вигнута спина завершується товстим хвостом з округленим кінчиком, а довгі задні кінцівки несуть довшу, ніж на передніх, шерсть. Її забарвлення і візерунок не обмежуються стандартом, як і колір великих овальних очей.
Потужна тілобудова, природна витривалість і відмінна загартованість сприяють стійкому імунітету сибірського кота. Впродовж офіційної історії існування породи, серед її представників не було зафіксовано специфічних спадкових захворювань. Щоб забезпечити домашньому улюбленцю хороше самопочуття, достатньо подбати про його фізичне і душевне благополуччя. А це вимагає відповідного харчування, регулярних прогулянок і доброзичливого людського товариства.
Довга густа шерсть сибірського кота не схильна до утворення ковтунів, проте наявність густого підшерска вимагає ретельного розчісування. У період линьки такого домашнього улюбленця вичісують щодня, використовуючи щітку з натуральних матеріалів. Вона повинна бути доволі жорсткою, але не травмувати гострими зубцями шкіру тварини. Не варто сумніватись щодо прогулянок такого кота у зимовий період - крокуючи снігом, він не відчуватиме жодного дискомфорту. Купати волохатого "сибіряка" слід лише за необхідністю.
Стриману поведінку сибірського кота можна порівняти з холодним духом "колиски" породи: він ніколи не надокучатиме своїм товариством, хоча доволі говіркий і любить спілкування. Серед членів сім'ї обирає для себе одного господаря, якого обдаровуватиме ласкою. Весела вдача і природна грайливість супроводжують цього волохатого домашнього улюбленця впродовж усього життя. Будучи від природи норовливим створінням, сибірський кіт не схильний довго ображатись і пам'ятати образи.
Сибірський кіт - спритний мисливець, наділений усіма необхідними якостями: швидкою реакцією, вправністю у стрибках, розумом і кмітливістю. Дресирувати представника цієї породи повинен одноосібний господар, адже команди "чужим" голосом будуть для нього не більше, ніж простим звуком. Ви можете розвинути природне вміння вихованця переносити в зубах різні предмети, навчивши його приносити м'яч чи іграшкову мишку.
- 594 перегляди