Тибетський спаніель
Декоративна порода мініатюрних собак з давньою і незвичної історією. Тибетські спаніелі не лише милують око кумедним виглядом, але й придатні для сторожової служби. За умови правильного виховання, вони стають чудовими компаньйонами, проте процес дресирування такого собаки не можна назвати легким. Незалежний характер нащадка двох місцевих порід поєднується з розумом і прив'язливістю до господаря. Догляд за пухнастим малюком доволі стандартний.
Історія цієї «храмової» породи була розпочата у Середньовіччі тибетськими монахами. Вони схрестили лхаса апсо і тибетського тер’єра, згодом ревно оберігаючи чистоту нововиведеної породи. Припускають, що саме її представники стоять в основі породи японських хінів. Тибетських спанієлів спеціально навчали для ритуального служіння, під час якого маленькі собаки крутили барабан з молитвами, викликаючи духів. За цим заняттям їх і побачили вперше у ХVІІ ст.
Представників цієї породи характеризує гармонійна тілобудова з короткою головою і дещо витягнутим корпусом, вкритим шовковистою шерстю. Її забарвлення не регламентується стандартом, зустрічаються тибетські спаніелі різноманітного окрасу – перевага надається представникам з чорною мочкою носа. У них дуже виразний перехід від лоба до морди і окантовані чорними повіками овальні карі очі. Високо поставлений пухнастий хвіст закидається на спину, скручуючись у кільце.
Тибетські спаніелі – спокійні і неагресивні собаки з ласкавим ставленням до членів сім'ї, у якій живуть. Посторонніх людей, натомість, вони зустрічають холодно і з недовірою. Добродушний тибетець прив’язується до свого господаря, стаючи для нього чудовим другом і компаньйоном. Також цей самостійний малюк може виконувати функції сторожа, не дратуючи Вас надмірним гавкотом. При цьому собака енергійний і рухливий, тож залюбки супроводжуватиме Вас на прогулянці.
Слабкою ланкою представників цієї давньої породи слід назвати опорно-руховий апарат. Тибетські спаніелі часто страждають на болі у спині – за допомогою професійного огляду в них виявляють міжхребцеві грижі. Існує ризик виникнення порушень діяльності дихальної системи, а також серцево-судинних захворювань. Ці волохаті собаки схильні до алергійних дерматитів, тож господарям слід уважно поставитись до раціону і косметичних засобів догляду за домашнім улюбленцем.
Представників цієї породи заводять для домашнього утримання. Густа шерсть з підшерстком – основний об’єкт догляду за тибетським спанієлем, проте не варто забувати й про його очі, вуха і кігтики. Під час вмивання використовуйте окремий тампон для кожного ока і регулярно (щотижня) вкорочуйте кігті собаки, намагаючись не пошкодити ділянку з живими тканинами. Його шерсть слід ретельно розчісувати два-три рази на тиждень, а купати домашнього улюбленця доцільно тільки за необхідністю.
Дресирування тибетського спанієля – непроста справа, що вимагає «буддистського спокою» і вмілого поєднання наполегливості з м'яким підходом до собаки. Від природи незалежна вдача цих рішучих малюків вимагає раннього початку виховного процесу, впродовж якого Ви можете зіштовхуватись з періодичними труднощами. Час і терплячість – Ваша головна інвестиція для набуття хорошого чотирилапого компаньйона. Тибетський спанієль потребує помірних фізичних навантажень і регулярних прогулянок, що задовольнять його енергійну натуру.
- 1243 перегляди