Мейн-куни — справжні велетні, які поєднують зовнішність хижака та лагідний характер. Ці тварини привертають увагу своїми великими розмірами, розкішними китицями на вухах і довгим хвостом. Але мейн-куни https://www.purina.ua/find-a-pet/cat-breeds/maine-coon мають особливий характер і відрізняються від інших котів. Тому перед утриманням такого велетня варто ознайомитися з деякими особливостями породи.
Характер мейн-куна: що потрібно знати господарям?
Ця порода котів хоч і має серйозний зовнішній вигляд, але зовсім позбавлена агресії. Вони дуже люблять бути в компанії людей, стежити за домашніми справами та чудово ладнають з дітьми. Але характер цих котів дійсно особливий:
● високий рівень інтелекту дає їм змогу легко освоювати команди, звикати до повідця та розуміти інтонації господаря;
● граційність і грайливість зберігаються до старості, попри значні фізичні габарити та велику вагу;
● специфічний голос звучить дуже цікаво, ці тварини видають ніжне, мелодійне муркотіння чи курликання;
● неймовірна любов до води проявляється в бажанні гратися зі струменем з-під крана чи приймати водні процедури.
Ці коти дуже полюбляють проводити час на вулиці, бо їм подобається забиратися на підвищення та імітувати полювання. Якщо ж ви живете у квартирі, можна вигулювати тварину на повідку чи організувати для неї домашні розваги.
Специфіка догляду за шерстю та гігієни
Ця велика порода котів відрізняється розкішним хутром, «галіфе» навколо шиї та китицями на вухах. Аби запобігти утворенню ковтунів, треба дотримуватися декількох правил:
● привчайте тварину з перших місяців життя до маніпуляцій з пуходеркою та ножицями;
● вичісуйте хутро щодня, прибираючи підшерсток під час линяння;
● приділяйте особливу увагу зонам на животі, задніх і передніх лапах;
● купайте в міру забруднення, використовуючи професійні шампуні та висушуючи хутро феном.
Окрім того, треба раз на день чистити зуби за допомогою спеціальної щітки та пасти. Також рекомендована регулярна вакцинація та боротьба з паразитами.

Збалансоване харчування та контроль за здоров’ям
Харчування мейн-куна суттєво відрізняється від раціону звичайних котів. Через свої великі розміри та схильність до захворювань тварині потрібно правильно організувати годування:
● Кошеня. Близько 40% раціону має займати білкова їжа, але варто дбати про баланс кальцію та фосфору, щоб не призвести до крихкості кісток. До 6 місяців годування має бути 4–5 разів на добу, а після — можна зменшувати його до 3–4 разів.
● Дорослий кіт. Головне завдання — дбати про вагу, профілактику сечокам’яної хвороби та підтримувати суглоби.
● Літня тварина. Для профілактики ожиріння варто трохи знизити калорійність раціону та вибирати їжу для підтримки роботи нирок і серця. Ветеринари радять перейти на легкозасвоюваний білок.
Мейн-куна можна годувати як натуральною їжею, так і вже готовим сухим або вологим кормом. Але гранули мають бути досить великими, щоб змушувати кота розгризати їх. Якщо ж вибрати маленький корм, то тварина може його просто ковтнути, що призведе до проблем зі шлунком і швидкого утворення зубного каменю.
Окрім того, важливо давати коту шерстевивідну пасту, щоб запобігти утворенню великих ковтунів шерсті у шлунку. І не забувайте про їхню любов до води для профілактики проблем із нирками. Подбайте про наявність свіжої рідини й організуйте для домашнього кота велику миску чи питний фонтанчик.
