Назва породи в оригіналі: Exotic Longhair (іноді розглядається як варіація Перської кішки або Екзотичної короткошерстої)
Якщо ви шукаєте спокійного, неймовірно ласкавого та невимовно милого кота, який стане ідеальним компаньйоном для родини, що любить проводити час удома, Екзотичний довгошерстий кіт може стати втіленням вашої мрії. Цей пухнастий красень, що є довгошерстим варіантом екзотичної породи, поєднує в собі чарівність Перської кішки та дещо простіший (хоча й все ще вимогливий) догляд, властивий Екзотичній короткошерстій. Його врівноважена вдача, грайливий характер та абсолютна відсутність агресії роблять його чудовим вибором для сімей з дітьми та іншими домашніми тваринами. Кумедна пласка мордочка, величезні виразні очі та розкішна довга шерсть стануть справжньою окрасою вашого дому на довгі роки.
Екзотичний довгошерстий кіт: короткий огляд породи
Екзотичний довгошерстий кіт: короткий огляд породи · 11
| Параметр | Характеристика |
|---|---|
| Походження | Сполучені Штати Америки |
| Час виникнення | 1950-ті (як результат схрещування Персів та Американських короткошерстих для створення Екзотичної короткошерстої; довгошерстий ген проявився як рецесивний) |
| Статус породи | Часто не визнається як окрема порода, а як довгошерста варіація Екзотичної короткошерстої (TICA, WCF) або навіть зараховується до Перської (CFA) |
| Тривалість життя | 12–15 років (іноді довше при належному догляді) |
| Зріст у холці | Приблизно 25–30 см |
| Вага | Самці: 4–6.5 кг, Самки: 3–5.5 кг |
| Темперамент | Спокійний, лагідний, ніжний, грайливий, відданий, не надто голосний |
| Потреби в догляді | Високі (регулярне вичісування шерсті) |
| Активність | Помірна |
| Сумісність з дітьми | Висока |
| Сумісність з іншими тваринами | Висока |
Історія походження екзотичного довгошерстого кота
Історія Екзотичного довгошерстого кота нерозривно пов’язана з історією його короткошерстого родича. Все почалося в 1950-х роках у США, коли заводчики перських котів вирішили «покращити» Американську короткошерсту породу, додавши їй сріблясте забарвлення та масивнішу статуру персів. Однак результати схрещування виявилися несподіваними: кошенята мали чарівну зовнішність персів (пласка мордочка, великі очі, міцна статура), але коротку, густу, плюшеву шерсть. Цих котів спочатку називали «стерлінгами» через сріблясте забарвлення, але згодом, коли з’явилися інші варіації кольорів, породу назвали Екзотичною короткошерстою. Її офіційно визнали у 1967 році.
Однак генетика піднесла сюрприз. Оскільки персидські коти несли ген довгої шерсті (рецесивний), при схрещуванні з американськими короткошерстими цей ген передався екзотам. Коли два короткошерсті екзоти, що обидва були носіями цього рецесивного гену, схрещувалися між собою, в посліді могли з’являтися довгошерсті кошенята. Спочатку таких кошенят вважали «нестандартними» і виключали з розведення екзотичної короткошерстої породи.
З часом ставлення до довгошерстих екзотів змінилося. Їхня чарівна зовнішність, що поєднувала риси перса та екзота, та ніжний характер здобули прихильників. Однак їхній статус досі залишається дещо невизначеним і залежить від фелінологічної організації:
- CFA (Cat Fanciers' Association): У США Екзотичних довгошерстих котів часто реєструють і виставляють як Перських котів. Вони повністю відповідають стандарту перської породи.
- TICA (The International Cat Association): TICA визнає Екзотичну породу, яка включає як короткошерсту, так і довгошерсту варіації. Довгошерстий екзот (Exotic Longhair) змагається в одній групі з персами.
- FIFe (Fédération Internationale Féline) та WCF (World Cat Federation): Ці європейські організації часто розглядають довгошерстих екзотів як варіант Екзотичної короткошерстої породи, а не як окрему породу чи частину перської. Вони можуть брати участь у виставках, але іноді без права на титули чемпіонів, хоча правила можуть змінюватися.
Отже, хоча Екзотичний довгошерстий кіт не завжди має офіційний статус окремої породи, він є улюбленцем багатьох завдяки своїй унікальній зовнішності та чудовому темпераменту, що успадкував найкраще від своїх перських та екзотичних короткошерстих предків.
Як виглядає Екзотичний довгошерстий кіт: опис зовнішності та стандарти
Екзотичний довгошерстий кіт – це, по суті, перс із геном короткої шерсті, який не проявився, поступившись рецесивному гену довгої шерсті. Тому його зовнішність майже ідентична зовнішності перського кота і відповідає його стандарту в більшості аспектів, за винятком деяких нюансів у текстурі шерсті, яка може бути не настільки рясною та «ватного» типу, як у деяких сучасних шоу-персів.
- Голова: Велика, кругла, масивна, з широким черепом. Лоб опуклий.
- Мордочка: Коротка, широка, з вираженим «стопом» (перехід від лоба до носа). Щоки повні, круглі. Підборіддя сильне, добре розвинене. Подушечки вусів виразні.
- Ніс: Короткий, кирпатий, широкий, з відкритими ніздрями. Розташований між очима.
- Очі: Великі, круглі, широко розставлені, виразні. Надають мордочці солодкого, здивованого виразу. Колір очей повинен бути насиченим і відповідати забарвленню шерсті (найчастіше мідний або темно-помаранчевий, але також бувають блакитні у колорпоінтів та білих котів, зелені у шиншил та сріблястих забарвлень).
- Вуха: Маленькі, із закругленими кінчиками, широко розставлені, низько посаджені на голові, ледь нахилені вперед. Бажано, щоб мали густі пучки шерсті всередині.
- Тіло: Типу «коббі» – компактне, міцне, приземкувате, з широкою грудною кліткою та масивною спиною. Добре розвинена мускулатура. Плечі та круп масивні.
- Кінцівки: Короткі, товсті, сильні. Лапи великі, круглі, міцні. Бажані пучки шерсті між пальцями.
- Хвіст: Короткий (пропорційний до тіла), товстий біля основи, злегка звужується до закругленого кінчика. Вкритий дуже густою та довгою шерстю, що утворює «плюмаж».
- Шерсть: Головна відмінність від екзотичної короткошерстої – довга, густа, м’яка, шовковиста на дотик. Вона не прилягає щільно до тіла, а стоїть дибки, створюючи враження пухнастої хмаринки. На шиї та грудях утворює розкішний комір, на хвості – пишний плюмаж. Текстура може бути дещо легшою, ніж у класичного перса, але все одно потребує ретельного догляду.
- Забарвлення: Допускаються абсолютно всі можливі забарвлення та малюнки, визнані для перської породи. Це включає суцільні (білий, чорний, рудий, кремовий, блакитний, ліловий), димчасті, шиншили, сріблясті, золотисті, таббі (тигровий, мармуровий, плямистий), біколори, черепахові, колорпойнти та інші.
Здоров’я екзотичного довгошерстого кота: типові хвороби та профілактика
Як доглядати за розкішною шерстю екзотичного довгошерстого кота
Довга, густа і м’яка шерсть Екзотичного довгошерстого кота – його головна прикраса, але вона ж вимагає найбільше уваги та регулярного догляду. Без належного грумінгу шерсть швидко сплутується, утворює ковтуни, що не тільки псує зовнішній вигляд, а й може спричиняти дискомфорт і проблеми зі шкірою тварини.
Основні процедури догляду за шерстю:
- Щоденне розчісування: Це абсолютно необхідно! Використовуйте металевий гребінець з рідкими та частими зубцями. Починайте з рідких зубців, щоб розібрати можливі вузлики, потім переходьте до частих, щоб видалити відмерлу шерсть і підшерсток. Особливу увагу приділяйте зонам, де ковтуни утворюються найчастіше: за вухами, на «комірі», під пахвами, на «штанях» та животі.
- Використання пуходерки (слікера): Після гребінця можна обережно пройтися пуходеркою з м’якими кінчиками, щоб підняти шерсть і надати їй об’єму. Але не перестарайтеся, щоб не пошкодити остьове волосся.
- Боротьба з ковтунами: Якщо ковтун вже утворився, не намагайтеся вирвати його гребінцем – це боляче для кота. Спробуйте акуратно розібрати його пальцями, можна використовувати спеціальний спрей для розплутування ковтунів. У крайньому випадку, якщо ковтун дуже щільний, його доведеться обережно зрізати спеціальним ковтунорізом або ножицями із закругленими кінцями, тримаючи їх паралельно шкірі та захищаючи її пальцями.
- Купання: Купати екзотичного довгошерстого кота потрібно за необхідності, зазвичай раз на 1–3 місяці, або якщо тварина сильно забруднилася. Використовуйте тільки спеціальні шампуні для довгошерстих котів. Обов’язково добре промивайте шерсть від шампуню. Після миття дуже бажано використовувати кондиціонер або бальзам – він полегшує розчісування, знімає статику та живить шерсть.
- Сушіння: Після купання ретельно промокніть шерсть рушником (не тріть!). Потім потрібно висушити кота феном на невисокій температурі, одночасно розчісуючи шерсть гребінцем. Не залишайте кота з мокрою шерстю, особливо в прохолодному приміщенні, він може застудитися. До того ж, мокра довга шерсть швидше сплутується.
- Стрижка (за бажанням): Деякі власники вдаються до гігієнічної стрижки (наприклад, вистригання шерсті навколо анального отвору) або навіть до повної стрижки «під лева» в літній період, щоб полегшити догляд та допомогти коту перенести спеку. Однак виставковим тваринам стрижки заборонені.
Інші аспекти догляду:
- Очі: Як згадувалося, потребують щоденного очищення від слізних виділень за допомогою спеціальних лосьйонів або просто теплої кип’яченої води.
- Вуха: Регулярно (раз на тиждень-два) оглядайте вушні раковини. При наявності бруду або сірки обережно очищайте їх ватним диском, змоченим у спеціальному лосьйоні для чищення вух. Не використовуйте ватні палички!
- Кігті: Підстригайте кігті спеціальними кігтерізами приблизно раз на 2–4 тижні, зрізаючи лише прозорий кінчик і не зачіпаючи рожеву частину (пульпу).
- Зуби: Регулярне чищення зубів допоможе запобігти стоматологічним проблемам.
Привчати кошеня до всіх процедур догляду (розчісування, купання, чищення очей та вух) потрібно змалечку, роблячи це лагідно та заохочуючи ласощами. Тоді дорослий кіт буде сприймати грумінг як звичну частину життя, а не як стресову подію.
Харчування екзотичного довгошерстого кота: ключові рекомендації
Цікаві факти про екзотичного довгошерстого кота
- «Перс для ледачих» навпаки: Якщо Екзотичну короткошерсту часто називають «персом для ледачих» через схожу зовнішність, але легший догляд за шерстю, то Екзотичний довгошерстий - це, по суті, «перс, народжений від екзотів», який вимагає такого ж ретельного догляду, як і класичний перс.
- Генетичний сюрприз: Поява довгошерстих кошенят у посліді двох короткошерстих екзотів можлива лише якщо обидва батьки є носіями рецесивного гену довгої шерсті (L/l). Якщо хоча б один з батьків має два домінантні гени короткої шерсті (L/L), всі кошенята будуть короткошерстими.
- Невизнаний статус: Попри свою популярність, порода досі не має єдиного статусу в усіх фелінологічних системах. Це створює певну плутанину: в одній організації кіт може виставлятися як перс, в іншій – як довгошерстий екзот, а в третій – як нестандартний варіант екзотичної короткошерстої.
- «Вічне кошеня»: Завдяки великим круглим очам, короткому носику та круглій голівці, екзотичні довгошерсті коти часто зберігають «дитячий» вираз обличчя протягом усього життя.
- Різноманіття забарвлень: Як і перси, вони можуть мати практично будь-яке забарвлення, яке тільки можна уявити у світі котів, від класичних суцільних до екзотичних колорпойнтів та біколорів.