Tvaryny ›
Собаки ›
Італійський гончак (грубошерстий)
Група 6 · гончаки · Італія
Італійський гончак (грубошерстий)
Аристократичний бородатий італійський гончак із м’яким серцем — витривалий і ніжний: азартний у полі, поступливий удома, відданий і людиноорієнтований. Італійський гончак (сегуджіо, грубошерстий) — жорсткошерстий різновид давньої італійської породи; він поєднує невтомність мисливця з м’яким, поступливим характером, тож усе частіше стає не лише робочим псом, а й ніжним сімейним компаньйоном.
Італійський гончак грубошерстий, або Сегуджіо Італьяно а Пело Форте (Segugio Italiano a Pelo Forte), — це не просто мисливський собака, а жива частина історії Італії. Ця давня порода, що поєднує в собі аристократичну зовнішність, неймовірну витривалість та м’який, поступливий характер, сьогодні завойовує серця не лише мисливців, а й звичайних родин. Його здатність бути азартним і невтомним помічником у полі та водночас ніжним і відданим компаньйоном вдома робить його унікальним. М’який характер і хороші манери цього мисливського собаки сприяють його використанню в ролі компаньйона і домашнього улюбленця. Він сильно прив’язується до свого господаря і тонко реагує на його настрій, ласкавий до дітей, до сторонніх людей ставиться з осторогою. Інші мисливські породи — у нашому рейтингу найкращих мисливських собак.
Цікаві факти про породу
Давнє коріння: Це одна з небагатьох порід, чия історія безперервно простежується протягом понад 2000 років.
Голос, а не гавкіт: Звук, який видає сегуджіо під час гонитви, називають «голосом». Він дуже мелодійний і дзвінкий, і мисливці можуть розрізняти його тональність, розуміючи, чи собака знайшов слід, чи вже бачить здобич.
Два «пальта»: Існування двох різновидів — грубошерстого та короткошерстого — дозволило породі адаптуватися до різних кліматичних умов та типів місцевості в Італії.
Не лише заєць: Хоча основною здобиччю для сегуджіо традиційно є заєць, його успішно використовують для полювання на лисицю, дикого кабана і навіть птахів. Цим він нагадує універсальних європейських гончаків, таких як малий блакитний гасконський гончак.
Національне надбання: В Італії сегуджіо вважається національним надбанням і невід’ємною частиною мисливської культури країни.
Італійський гончак (грубошерстий): короткий огляд породи
Італійський гончак (грубошерстий): короткий огляд породи · 12
Назва породи
Італійський гончак (грубошерстий) / Segugio Italiano a Pelo Forte
Країна походження
Італія
Класифікація FCI
Група 6 (Гончаки та споріднені породи), Секція 1.2 (Гончаки середнього розміру). Робочі випробування обов’язкові.
Насторожене, сильний мисливський інстинкт щодо котів та дрібних тварин.
Схильність до гавкоту
Висока, має гучний і мелодійний голос
Догляд за шерстю
Мінімальний
Історія походження породи італійський гончак грубошерстий
Історія грубошерстого італійського гончака сягає своїм корінням сивої давнини, що робить його однією з найстаріших порід гончаків у Європі. Вважається, що її предками були давньоєгипетські гончаки, які потрапили на Апеннінський півострів разом із фінікійськими торговцями. Ці собаки, відомі своєю швидкістю та гострим нюхом, схрещувалися з місцевими собаками, зокрема, з римськими молосами, що додало їм сили та витривалості.
Зображення собак, що дуже нагадують сучасних сегуджіо, можна знайти на давньоримських та лангобардських артефактах. Це свідчить про те, що порода була популярною і високо цінувалася за свої робочі якості ще тисячі років тому. В епоху Відродження (Ренесансу) полювання стало улюбленою розвагою італійської аристократії, і сегуджіо були невід’ємною частиною кожної величної мисливської вилазки. Їх тримали при дворах герцогів та вельмож, а їхня краса та грація оспівувалися в літературі того часу.
У XIX столітті відбувся умовний поділ породи на дві основні гілки: ломбардську (рівнинну) та альпійську. Це було пов’язано з адаптацією собак до різних умов полювання. Проте офіційне визнання та стандартизація відбулися значно пізніше. Перший стандарт породи був складений у 1881 році, але лише у 1920-х роках завдяки зусиллям ентузіастів та Італійського клубу любителів сегуджіо (Società Italiana Pro Segugio) порода почала активно розвиватися та набувати сучасного вигляду. Було офіційно визнано дві варіації: грубошерсту (a Pelo Forte) та її найближчого родича, італійського гончака короткошерстого (a Pelo Raso). Сьогодні обидві породи визнані Міжнародною кінологічною федерацією (FCI) і залишаються неймовірно популярними на батьківщині, де їх досі активно використовують для полювання на зайця, лисицю та дикого кабана.
Догляд та утримання італійського гончака
Догляд за грубошерстим італійським гончаком нескладний, але має свої особливості, пов’язані з його походженням та призначенням. Ідеальні умови для нього — це приватний будинок з великим, надійно огородженим подвір’ям у сільській місцевості або передмісті. Високий паркан є обов’язковим, оскільки гострий нюх і мисливський інстинкт можуть змусити собаку вирушити на пошуки пригод, проігнорувавши межі території.
Шерсть: Жорстку шерсть сегуджіо достатньо вичісувати раз на тиждень металевою щіткою або фурмінатором, щоб видалити відмерлі волоски та бруд. Це також стимулює кровообіг шкіри. Частого миття собака не потребує, лише в разі сильного забруднення. Його шерсть має властивість самоочищатися. Періодично потрібно підстригати шерсть між подушечками лап та оглядати бороду на предмет залишків їжі.
Фізичні навантаження: Це ключовий аспект утримання. Сегуджіо потребує щонайменше 1.5–2 години активних прогулянок щодня. Це не можуть бути повільні прогулянки на повідці. Собаці потрібна можливість бігати, досліджувати територію. Ідеальними будуть пробіжки з господарем, походи в ліс або поле, де він може безпечно бігати без повідця (за умови ідеального знання команди «до мене!»). Недостатня кількість навантажень призведе до нудьги, стресу та руйнівної поведінки вдома. Його енергія подібна до енергії таких невтомних мисливців, як нівернейський грифон або боснійська жорсткошерста гонча.
Утримання в квартирі: Це можливо, але вкрай не рекомендується. Власник повинен бути готовий присвячувати значну частину свого дня забезпеченню фізичних та розумових потреб собаки. Крім того, слід пам’ятати про його гучний голос, який може не сподобатися сусідам.
Харчування
Харчування італійського гончака: ключові рекомендації
Здоров’я і ризики
Здоров’я італійського гончака: типові хвороби та профілактика
Часті запитання про породу · 5
Чи підходить італійський гончак для сім’ї з дітьми? Так, за умови, що сім’я веде активний спосіб життя. Сегуджіо дуже терплячий і ніжний з дітьми. Однак, як і з будь-яким собакою, взаємодію з маленькими дітьми слід контролювати.
Чи може італійський гончак жити в одному домі з котом? Це вкрай ризиковано. Його мисливський інстинкт дуже сильний. Мирне співіснування можливе лише в тому випадку, якщо щеня виросло разом із котом з самого раннього віку, але навіть тоді повна безпека не гарантована.
Скільки фізичних навантажень йому потрібно? Дуже багато. Мінімум 1.5–2 години інтенсивної активності щодня. Проста прогулянка на повідці не задовольнить його потреби. Йому потрібно бігати, бажано без повідця в безпечному місці.
Чи сильно линяє грубошерстий гончак? Линька помірна. Жорстка шерсть добре утримує відмерлі волоски, тому регулярне вичісування (раз на тиждень) допомагає тримати дім у чистоті.
Чи легко його дресирувати? І так, і ні. Він розумний і швидко вчиться, але його незалежність і впертість можуть стати викликом для новачка. Потребує терплячого, послідовного господаря, який зможе стати для нього лідером.
Часті запитання
Чи добрий грубошерстий сегуджіо для родини?
Так — завдяки м’якому, поступливому характеру й хорошим манерам він усе частіше живе не лише як робочий пес, а й як ніжний, відданий сімейний компаньйон, добрий із дітьми.
Чим він відрізняється від короткошерстого сегуджіо?
Лише типом шерсті: грубошерстий (a pelo forte) має жорстку шерсть, гладкішу на голові, вухах і лапах; короткошерстий — щільну гладку. Розмір і характер однакові.
Чи підходить порода для квартири?
Погано — попри м’який характер, це витривалий мисливець із високою потребою в русі й роботі нюху; у квартирі без навантаження він нудьгує.
