Історія породи
Історія пуделя сповнена дебатів, особливо щодо місця його походження. Хоча Франція вважається «батьківщиною» сучасної породи і відповідає за її стандартизацію, багато доказів вказує на німецьке коріння. Сама назва «пудель» походить від німецького слова «pudeln», що означає «хлюпатися у воді». Це безпосередньо вказує на їхнє початкове призначення.
Спочатку пуделі були водяними ретриверами - собаками, які допомагали мисливцям діставати підстрелену дичину (особливо качок) з води. Їхня густа, кучерява шерсть захищала їх від холодної води. Знаменита «левова» стрижка, яку ми бачимо на виставках, насправді мала практичне значення: вона полегшувала плавання, залишаючи шерсть на життєво важливих органах і суглобах для тепла.
Існувало кілька розмірів пуделів, і кожен мав свою «спеціалізацію»:
- Великий (Стандартний) пудель: Оригінальний розмір, використовувався для полювання на качок.
- Середній пудель: Також мисливець, але на дрібнішу дичину.
- Мініатюрний (Карликовий) пудель: Був виведений шляхом селекції менших особин. Існує теорія, що їх використовували для полювання на трюфелі (хоча це спірно), але більш достеменно відомо, що вони стали надзвичайно популярними як циркові артисти. Їхній гострий розум, бажання догодити та харизматична зовнішність зробили їх зірками арени.
- Той-пудель: Найменший різновид, виведений виключно як собака-компаньйон для аристократії.
У Франції мініатюрний пудель завоював серця знаті та став улюбленцем королівських дворів. Вони перетворилися з робочої собаки на вишуканого компаньйона. Саме у Франції порода була остаточно «відшліфована» і стандартизована. Американський кеннел-клуб (AKC) офіційно визнав мініатюрного пуделя як окремий розмір у 1887 році. Сьогодні вони є одним з найпопулярніших різновидів пуделів у всьому світі.
Як виглядає мініатюрний пудель: стандарт та зовнішній вигляд
Мініатюрний пудель - це втілення елегантності та пропорційності. Це собака дещо розтягнутого формату: за бланком FCI 172 довжина корпусу трохи перевищує висоту в холці, який рухається легко, пружинисто і граціозно. Незважаючи на свій невеликий розмір, він справляє враження міцної та атлетичної тварини.
Основні характеристики зовнішності:
- Голова: Довга, витончена, з ледь помітним стопом (переходом від чола до морди). Морда довга і пряма.
- Очі: Дуже темні, мигдалеподібної форми. Погляд живий, розумний і пильний.
- Вуха: Довгі, пласкі, широкі, посаджені низько, на рівні очей. Вони звисають уздовж щік і вкриті довгою, хвилястою шерстю.
- Тіло: Спина рівна, поперек міцний і мускулистий. Грудна клітка глибока і помірно широка.
- Хвіст: Посаджений високо. Історично купірувався, але сьогодні в багатьох країнах це заборонено, і природний хвіст стає нормою.
Шерсть та забарвлення
Шерсть - це візитна картка пуделя. Вона унікальна за своєю структурою. У мініатюрного пуделя вона дуже густа, жорстка на дотик і складається з тугих завитків. Існує також рідкісний «шнуровий» тип шерсті, але кучерявий є найпоширенішим. Пуделі практично не линяють. Відмерлі волоски не випадають на підлогу, а заплутуються в кучерях, що вимагає щоденного розчісування для запобігання ковтунів.
Найпоширеніші — суцільні (однотонні) забарвлення; багатоколірних чинний бланк FCI 172 теж визнає окремим розділом «Other colours». Біла мітка в суцільному окрасі за бланком «вкрай небажана», тобто вада, а не підстава не визнати собаку. Суцільні забарвлення:
- Чорний
- Білий
- Коричневий (від темного шоколаду до світлішого)
- Сріблястий (народжуються чорними і «перецвітають»)
- Абрикосовий
- Червоний (відносно нове, але дуже популярне забарвлення)
