Корат

Корат належить до невеликої групи аборигенних порід котів, що походять з Таїланду (стародавнього Сіаму), поряд із сіамськими, бірманськими та тайськими котами. Його історія сягає глибини століть. Перші згадки та зображення котів, що дуже нагадують сучасних Коратів, знаходять у старовинних тайських рукописах, зокрема в “Тамра Маєв” (“Книзі віршів про котів”), яка датується періодом Аюттхая (1350-1767 рр.).

У Таїланді цих котів називають “Сі-Сават”. “Сі” означає колір, а “Сават” – це назва місцевої рослини (різновид пасльону) з сіро-блакитними плодами. Таким чином, назва буквально означає “колір плоду сават”. Крім того, слово “сават” також асоціюється зі щастям та процвітанням.

Корати традиційно вважалися котами удачі. Їх ніколи не продавали, а лише дарували – як символ щастя, родючості та багатства, особливо молодятам або поважним гостям. Вважалося, що пара Коратів у домі гарантує щасливе подружнє життя. Їхній сріблястий колір асоціювався з багатством, а зелені очі – з кольором молодих рисових паростків, що символізувало добрий врожай.

Завдяки шанобливому ставленню та ізоляції (порода походить з високогірного плато Корат на північному сході Таїланду), ці коти зберегли свій первозданний вигляд протягом багатьох століть.

На Заході Корати з’явилися досить пізно. Хоча кіт, схожий на Кората, був показаний на виставці у Великобританії ще у 1896 році (під назвою “блакитний сіамський”), цілеспрямоване розведення на Заході почалося лише у 1959 році. Саме тоді американка Джин Джонсон (Jean Johnson), яка проживала в Таїланді, отримала в подарунок пару Коратів – кота Нара (Nara) та кішку Дарра (Darra) – і привезла їх до США. Ці двоє стали основою для розвитку породи в Америці.

Американська асоціація CFA визнала породу Корат у 1966 році. До Великобританії Корати потрапили у 1972 році, а місцева асоціація GCCF визнала їх у 1975 році. Попри свою давню історію та красу, Корат залишається відносно рідкісною породою за межами своєї батьківщини.

Корат – це кіт середнього розміру, з добре розвиненою мускулатурою, але без зайвої масивності. Він справляє враження сили та елегантності одночасно. Його зовнішність має кілька унікальних рис.

1. Голова: Серцеподібна форма – це візитівка породи. При погляді спереду чітко видно контури серця: лінії над бровами утворюють верхню частину, а м’які лінії щік, що сходяться до підборіддя, – нижню. Голова не повинна бути надто вузькою чи квадратною. Лоб великий та плаский.
2. Мордочка та профіль: Мордочка добре розвинена, але не загострена, з м’яким контуром. Підборіддя та щелепи сильні. Профіль має невеликий вигин (стоп) між лобом та носом. Ніс з легкою “левовою” горбинкою біля кінчика.
3. Очі: Великі, круглі, виразні, посаджені широко. Створюють враження надзвичайної уважності та глибини. Бажаний колір у дорослих котів – яскравий перидотово-зелений (peridot green). Допускається також бурштиновий відтінок, особливо у молодих тварин. Важливо: Колір очей розвивається повільно. Кошенята народжуються з блакитними очима, потім вони стають бурштиновими або золотисто-зеленими, і лише у віці 2-4 років досягають остаточного насиченого зеленого кольору.
4. Вуха: Великі, широкі біля основи, з заокругленими кінчиками. Високо посаджені на голові, надають коту настороженого вигляду. Вкриті тонкою шерстю.
5. Тіло: Середньої довжини, напівкоббі типу (semi-cobby) – тобто, не таке масивне, як у британця, але й не таке витягнуте, як у сіама. Мускулисте, міцне, особливо в області плечей та грудей. Спина злегка вигнута. Кіт відчувається несподівано важким для свого розміру.
6. Лапи: Пропорційні до тіла, не надто довгі. Передні трохи коротші за задні. Подушечки лап овальні. Колір подушечок – темно-блакитний або лавандовий, може мати рожевий відтінок.
7. Хвіст: Середньої довжини, товстий біля основи, звужується до заокругленого кінчика.
8. Шерсть: Коротка, тонка, шовковиста, блискуча. Щільно прилягає до тіла. Майже немає підшерстка (одинарна шерсть). Це робить кота більш чутливим до холоду.
9. Забарвлення: Тільки одне – сріблясто-блакитне. Основний колір шерсті – блакитний (сіро-блакитний). Кожна волосинка має світлішу основу, темнішу середину та сріблястий кінчик (tipping). Саме це сріблясте напилення створює унікальний ефект “сяйва” або “ореолу” навколо тіла кота, особливо помітний на світлі. Жодні інші кольори, білі плями чи медальйони не допускаються. Мочка носа та губи – темно-блакитні або лавандові.

Відмінності від Російського блакитного кота

Корат – це кіт з м’яким, ніжним характером, але водночас він має сильну особистість та глибокі емоційні потреби.

• Надзвичайна прихильність: Корати формують дуже тісний зв’язок зі своїми господарями. Вони люблять бути поруч, брати участь у всіх справах, сидіти на колінах. Можуть бути досить власницькими стосовно своєї “улюбленої” людини.
• Чутливість: Це дуже чутливі коти. Вони погано переносять гучні звуки, різкі рухи, крики та загальну метушню. Їм потрібна спокійна, стабільна та передбачувана атмосфера в домі.
• Не для галасливих сімей: Через свою чутливість, Корати зазвичай не рекомендуються для сімей з маленькими, дуже активними або галасливими дітьми. Вони краще почуваються у спокійних домівках, можливо, з підлітками або дорослими.
• Ставлення до інших тварин: Можуть бути домінантними та не завжди добре уживаються з іншими котами чи собаками, особливо якщо ті з’явилися пізніше. Найкраще Корату бути єдиним улюбленцем або жити з іншим Коратом. Рання соціалізація може допомогти, але не гарантує успіху.
• Інтелект та спостережливість: Це розумні та уважні коти. Вони швидко навчаються, запам’ятовують рутину, люблять спостерігати за всім, що відбувається навколо.
• Грайливість: Корати грайливі, але зазвичай не гіперактивні. Вони цінують інтерактивні ігри з господарем.
• Тихий голос: Мають тихий, мелодійний голос і не є надто “балакучими”.
• Обережність з незнайомцями: Зазвичай ставляться до сторонніх людей з пересторогою, їм потрібен час, щоб звикнути.

Корат – ідеальний вибір для людей, які шукають відданого, ніжного друга і можуть забезпечити йому спокійне, любляче середовище.

Догляд за Коратом надзвичайно простий завдяки його короткій одинарній шерсті.

• Догляд за шерстю: Мінімальний. Достатньо раз на тиждень провести по шерсті м’якою щіткою, гумовою рукавичкою або просто вологою рукою, щоб зібрати відмерлі волоски та підкреслити блиск. Корати мало линяють. Полірування шматочком замші дійсно може підсилити сріблясте сяйво шерсті.
• Купання: Необхідне дуже рідко, лише за сильного забруднення. Корати зазвичай дуже охайні. Якщо купаєте, використовуйте м’який шампунь і ретельно висушіть кота, тримаючи його в теплі.
• Догляд за вухами та очима: Регулярно перевіряйте чистоту вух. Очі зазвичай не потребують особливого догляду.
• Стрижка кігтів: Підстригайте кігті кожні кілька тижнів.
• Догляд за зубами: Регулярне чищення зубів важливе для профілактики стоматологічних проблем.
• Тепло: Забезпечте Корату тепле місце для сну та відпочинку, особливо в холодну пору року.

Корати – розумні коти, але їхнє навчання та соціалізація мають враховувати їхню чутливу натуру.

• Навчання: Вони здатні навчатися правил дому та простих команд, особливо якщо тренування проводити у спокійній атмосфері, використовуючи позитивне підкріплення (похвала, ніжність, іноді ласощі). Важливо бути терплячим і уникати будь-якого тиску чи покарань, які можуть налякати кота.
• Соціалізація: Рання і дуже м’яка соціалізація важлива. Знайомте кошеня поступово зі спокійними людьми, тихими звуками. Уникайте галасливих компаній та стресових ситуацій, особливо в молодому віці. Соціалізація з іншими тваринами має бути дуже обережною та контрольованою.
• Створення рутини: Корати цінують стабільність та передбачуваність. Намагайтеся дотримуватися сталого графіку годування, ігор та спілкування.
• Ігри: Забезпечте коту інтерактивні іграшки та приділяйте час для спільних ігор, але обирайте не надто галасливі чи хаотичні розваги.

• Кіт-талісман: У Таїланді Корат (Сі-Сават) століттями вважався живим талісманом, що приносить удачу, багатство та щастя, особливо молодятам.
• Згадки в манускриптах: Порода описана в давній тайській “Книзі віршів про котів” (“Tamra Maew”) поряд з іншими сіамськими породами.
• Повільний розвиток очей: Їхні знамениті перидотово-зелені очі набувають остаточного кольору лише у віці 2-4 років.
• Голова-серце: Унікальна серцеподібна форма голови є однією з найбільш впізнаваних рис породи.
• Срібний ореол: Кінчики шерстинок Кората мають сріблясте напилення (tipping), яке створює навколо тіла кота ефект сяйва.
• Не родич “блакитних”: Попри схожий колір, Корат генетично та морфологічно відрізняється від Російського блакитного кота.