Деревний теннессійський тигровий собака

Історія деревного теннессійського тигрового собаки, як окремої породи, почалася відносно недавно, хоча її коріння сягає глибоко в історію американського півдня. Тигрові гончаки (Cur dogs) століттями існували в гірських регіонах Аппалачів та Озарку, будучи незамінними помічниками перших поселенців. Цілеспрямована робота над стандартизацією породи розпочалася лише в 1960-х роках. Ініціатором створення породи став преподобний Ерл Філліпс, який, збираючи матеріали для статті про мисливських собак, був вражений здібностями місцевих “тигрових псів”. Разом з однодумцями він вирішив зберегти та вдосконалити унікальні робочі якості цих собак.

Заводчики робили ставку перш за все на гострий нюх, витривалість, вміння довго переслідувати здобич по сліду та швидку кмітливість у прийнятті рішень. Головною метою було отримати собаку з вираженим інстинктом “заганяти на дерево” (звідси і назва “Treeing”). На відміну від звичайних гончаків, які просто переслідують звіра, теннессійці здатні утримувати його на дереві до приходу мисливця. У 1995 році порода була офіційно визнана Об’єднаним кінологічним клубом (UKC), що стало важливим кроком у її популяризації, хоча за межами США вона досі залишається екзотикою.

Ця граційна та сильна собака просто створена для швидкісного полювання, де відчуває себе вільно та пристрасно, у своїй стихії. Породу відрізняють добре розвинена суха мускулатура та сильні, пружні лапи, які допомагають ганяти на великих швидкостях, виробляючи круті маневри. Зріст тварини становить від 46 до 61 см, вага коливається в межах 14-23 кг. Корпус атлетичний, трохи довший за висоту в холці, з глибокою грудною кліткою, що забезпечує великий об’єм легенів для витривалості.

Витонченою особливістю породи є характерне тигрове забарвлення (brindle) м’якої та блискучої короткої шерсті. Це надає собаці незвичайного, благородного та креативного вигляду. Основний колір може варіюватися від чорного до світло-коричневого, але темні смуги є обов’язковими. Допускаються невеликі білі відмітини на грудях та лапах. Вуха у собаки висячі, середньої довжини, а хвіст довгий, звужується до кінця і часто використовується як “кермо” під час бігу. Виразні темні карі очі з добрим та розумним поглядом відображають її високий інтелект та постійну пильність.

Якщо ви полюбляєте активний відпочинок, азартне полювання чи захоплюєтеся спортивним орієнтуванням на місцевості, то деревний теннессійський тигровий собака складе вам гідну компанію. Свого господаря тварина любить віддано та безмежно, проявляючи свої почуття неймовірно радісно, щиро, емоційно та імпульсивно. Ці собаки дуже орієнтовані на людину і погано переносять самотність, що може призвести до тривожності та гавкоту, якщо залишати їх надовго самих.

У побуті ця порода має напрочуд м’який, лагідний та доброзичливий темперамент, завжди виконує команди та накази чітко та беззаперечно (при правильному вихованні). Це чутливі собаки, які тонко реагують на настрій власника. Вони добре ладнають з дітьми та іншими собаками, особливо якщо росли разом. Однак їхній мисливський інстинкт є домінуючим, тому дрібні домашні тварини (коти, хом’яки, кролики) можуть сприйматися як здобич. Ви отримаєте надійного і відданого друга та чудового напарника для будь-яких пригод. Подібною відданістю та мисливськими якостями відомий і плотт-гаунд, який також є чудовим мисливцем.

Деревному теннессійському тигровому собаці необхідна велика кількість щоденних фізичних навантажень. Прогулянка “на повідку навколо будинку” для них недостатня. Цим собакам потрібно бігати, шукати, працювати носом. Тому для утримання в міській квартирі тварина підходить погано – їй буде затісно та сумно, що може вилитися у псування меблів.

Ідеальний варіант – приватний будинок з великим, надійно огородженим подвір’ям (пам’ятайте, вони високо стрибають і можуть робити підкопи). Особливого догляду собака не потребує – своєчасно треба слідкувати за станом щільної короткої шерсті та ретельно чистити її спеціальною жорсткою щіткою або гумовою рукавичкою раз на тиждень. Купати собаку слід тільки у разі сильного забруднення. Чистота вух та охайний стан кігтів – обов’язкові. Кігті у активних собак часто сточуються самі, але якщо ви чуєте “цокання” по підлозі – час брати кігтеріз.

Гарні вроджені якості, зокрема інтелект та бажання догодити, допомагають деревному теннессійському тигровому собаці легко включатися у процес дресирування. Вони розумніші за багатьох інших гончаків, але можуть бути впертими, якщо не бачать сенсу в команді. Тварина потребує підвищеної делікатності, тактовності та послідовності – адже вона є досить чутливою до інтонації голосу свого господаря.

Крик та фізичні покарання неприпустимі – ви просто налякаєте свого улюбленця і зруйнуєте довіру, відновити яку буде важко. Позитивне підкріплення (ласощі, гра, похвала) творять дива. Рання соціалізація є ключовою для формування врівноваженого характеру. Знайомте цуценя з різними людьми, звуками міського середовища та іншими тваринами, щоб зменшити природну настороженість до чужинців. Схожі підходи до виховання застосовують і до таких порід, як американська леопардова собака, яка також є розумною та потребує ранньої соціалізації.

1. “Співаючий” голос: Ці собаки відомі своїм унікальним гучним і мелодійним гавкотом, який вони використовують, щоб сповістити мисливця про знайдену на дереві здобич. Інтонація змінюється від “пошукового” гавкоту до “фіксуючого”.
2. Не лише мисливці: Хоча їх виводили для полювання, вони також досягають успіхів у таких видах кінологічного спорту, як аджиліті, обідієнс та ралі завдяки своїй швидкості та слухняності.
3. Природне маскування: Їхнє тигрове забарвлення служить чудовим камуфляжем у лісистій місцевості, допомагаючи залишатися непомітними серед тіней дерев та листя.
4. Спадщина “Cur”: Слово “Cur” у назві групи порід в Америці не означає “дворняга”, а вказує на універсального робочого собаку фермерів, який міг і полювати, і пасти худобу, і охороняти двір.