Характер породи Доберман

Характер: темперамент і поведінка

Характер добермана - це складна суміш протилежностей. Це рішучий і самовпевненийй пес, вольовий, з твердим характером. Але водночас він надзвичайно відданий людині, орієнтований на свого господаря і готовий виконувати всі його вимоги. Це класичний «собака однієї людини» або однієї сім’ї.

Інтелект та чутливість

Добермани посідають одне з перших місць у рейтингах найрозумніших порід собак. Вони схоплюють команди на льоту, здатні до складного аналізу ситуації та прийняття самостійних рішень (що іноді може ускладнювати дресирування). Але їхній інтелект поєднується з високою чутливістю. Доберман тонко відчуває настрій господаря, він погано переносить крики, грубість чи несправедливе покарання. Це «велькро-собака» (собака-липучка), який хоче бути поруч із сім’єю 24/7 і страждає від самотності та неуваги.

Охоронний інстинкт

У добермана добре розвинений захисний і сторожовий інстинкт. Він завжди напоготові, контролює територію та членів «зграї». Він ніколи не дасть образити свого господаря і його сім’ю, а також готовий до відчайдушного захисту майна свого власника. При цьому, правильно вихований доберман миролюбний і доброзичливий поза своєю територією. Він не шукатиме конфлікту першим, але у випадку реальної загрози або агресії з боку інших собак чи сторонніх людей, він зможе постояти за себе та своїх. Їхня безстрашність, сила і хоробрість завжди допоможуть їм здобути перемогу.

Доберман і діти

Доберман, який виріс разом з дітьми, зазвичай добре до них ставиться, може стати для них відважним і сміливим захисником та партнером по іграх. Однак, це великий і сильний собака. Навіть граючись, він може випадково штовхнути або збити з ніг маленьку дитину. Тому будь-яке спілкування має відбуватися під наглядом дорослих. Важливо також вчити дітей поважати особистий простір собаки.

Спілкування з іншими тваринами

Соціалізація з іншими тваринами має бути ранньою та послідовною. Добермани можуть уживатися з іншими собаками та котами, особливо якщо росли разом. Однак у псів може бути виражена агресія до собак своєї статі. Дрібних тварин (гризунів, птахів) вони можуть сприймати як здобич через свій мисливський інстинкт (який, хоч і приглушений, але є).

Дресирування та соціалізація

Дресирування добермана - це обов’язкова умова, а не опція. Через їхній інтелект, силу та захисні інстинкти, некерований доберман може бути небезпечним. Ця порода категорично не рекомендується для новачків або людей зі слабким характером.

Рання соціалізація

Для добермана критично важлива рання соціалізація (з 3 до 16 тижнів). Він не має бути боязким або агресивним. Цуценя треба знайомити з різними людьми, звуками, місцями, транспортом. Частіше беріть цуценя з собою на прогулянки в місця масового скупчення людей, не забороняйте спілкуватися з іншими адекватними собаками. Ви маєте бути впевнені, що дорослий пес адекватно реагуватиме на будь-яку ситуацію.

Методи дресирування

Для того, щоб почати навчання, треба, щоб між вами і собакою були довірчі стосунки. Ви повинні зайняти домінуючу позицію, але не через силу чи жорстокість, а через впевненість, послідовність та авторитет. Доберман повинен вважати вас лідером.

Вони чудово реагують на методи позитивного підкріплення (ласощі, похвала, гра). Грубість або фізичні покарання можуть зламати чутливу психіку добермана або, навпаки, викликати агресію у відповідь. Дресирування має бути послідовним, справедливим і цікавим. Ці собаки швидко нудьгують від одноманітних повторень.

Спорт та робота

Добермани надзвичайно обдаровані собаки. З них виходять професіонали у будь-якій справі. Їм ідеально підходять такі види спорту як аджиліті, обідієнс, курсинг, а також службові дисципліни (наприклад, IPO/Schutzhund - захисна служба, де вони можуть легально реалізувати свої інстинкти під контролем). Схильність до розшуку у них в крові - вони стають прекрасними помічниками поліцейських та рятувальників.

Плюси і мінуси породи

Рішення завести добермана має бути максимально виваженим. Це не той собака, якого можна взяти «для краси» і нехтувати його потребами.