Історія походження фарфорового гончака
Порселен, відомий також як «гончак Франш-Конте» (Chien de Franche-Comté), є однією з найстаріших і найшляхетніших порід французьких гончаків. Його історія сягає корінням у XVII століття і тісно пов’язана з аристократичними мисливськими угіддями східної Франції, зокрема регіону Франш-Конте, що межує зі Швейцарією. Вважається, що порода була виведена шляхом ретельного схрещування місцевих білих гончаків Сен-Губерта (нащадків білих бладхаундів) з потужними, нині зниклими, гончаками Монтебеф (Montaimboeuf). Також у формуванні породи брали участь англійські хар’єри та швейцарські гончаки, зокрема, гончак Люцерна, що додав породі швидкості та витривалості. Схожі риси можна побачити в інших європейських гончаків, таких як люцернський гончак.
Свою назву «Porcelaine», що в перекладі з французької означає «фарфор», порода отримала завдяки унікальній білосніжній шерсті з легким блиском, яка нагадує глазуровану поверхню дорогої порцеляни. Крізь тонку шерсть просвічуються темні плями на шкірі, що створює неповторний мармуровий ефект.
Велика Французька революція 1789 року стала катастрофою для багатьох аристократичних порід собак, і порселен не став винятком. Зі знищенням дворянства порода опинилася на межі повного зникнення. Проте завдяки зусиллям ентузіастів, зокрема швейцарських заводчиків, породу вдалося врятувати. Вони схрещували вцілілих представників з місцевими швейцарськими гончаками, що дозволило відновити популяцію, хоча й дещо змінило первісний вигляд породи. Сучасний порселен – результат цієї ретельної роботи з відновлення. У 1844 році порода була офіційно відроджена і знову набула популярності серед французьких мисливців. Перший клуб породи був створений у 1971 році. Незважаючи на свою багату історію та видатні якості, фарфоровий гончак і досі є рідкісною породою за межами Франції.
Стандарт породи та зовнішній вигляд
Фарфоровий гончак – це собака, в якому кожна риса свідчить про його шляхетне походження та призначення. Його зовнішність поєднує силу та елегантність, створюючи образ ідеального мисливця.
Голова у порселена дуже витончена, «виліплена», з чіткими лініями. Череп широкий між вухами, потиличний бугор ледь помітний. Перехід від чола до морди виражений, але не різкий. Морда нормальної довжини, ніс чорний, добре розвинений.
Очі темні, дуже виразні, з розумним і лагідним поглядом.
Вуха – одна з характерних рис породи. Вони тонкі, закручені в конус, посаджені низько, на рівні очей, і звисають, досягаючи кінчика носа. На вухах, як правило, розташовані виразні помаранчеві плями.
Тіло пропорційне, з прямою спиною, широкою і м’язистою поперекою. Грудна клітка середньої ширини, але глибока, що забезпечує великий об’єм для легень – це критично важливо для витривалого гончака. Живіт злегка підтягнутий.
Хвіст товстий біля основи, поступово звужується до кінця, собака несе його трохи вигнутим.
Шерсть і забарвлення – візитівка породи. Шерсть дуже коротка, тонка, але при цьому густа і щільно прилягає до тіла, маючи характерний блиск. Забарвлення – виключно біле, з чітко окресленими помаранчевими плямами неправильної форми. Важливо, що ці плями не повинні зливатися і утворювати суцільний «плащ». На вухах забарвлення більш насичене. Через білу шерсть часто просвічуються чорні цятки на шкірі, що створює унікальний «порцеляновий» ефект.
