Фокстер’єр гладкошерстий (англ. Smooth Fox Terrier) – це не просто собака, це згусток невгамовної енергії, втілення мисливського азарту та безмежної відданості своєму власнику. Цей елегантний, атлетично складений тер’єр має багату історію та унікальний характер, який робить його ідеальним компаньйоном для активних людей. Спочатку виведений для полювання на лисиць, він і досі зберігає свої робочі якості, вражаючи хоробрістю та кмітливістю. Фокстер’єр – це собака з великим серцем і ще більшим бажанням пригод. Якщо вам потрібен невтомний напарник для спорту, надійний охоронець та вірний друг, ця порода заслуговує на найпильнішу увагу. Інші активні породи — у нашому рейтингу найактивніших собак.
Нікому не поступиться в полюванні на гризунів, тому якщо Вам дошкуляють миші, щури та кроти, обов’язково візьміть до себе фокстер’єра. Ці собаки впораються з подібними проблемами краще за будь-яких котів. Також фокстер’єри чудово полюють на лисиць і борсуків, що є їхнім історичним призначенням. Крім того, не дивлячись на невеликий зріст, ці пси стають чудовими охоронцями приватних володінь. Повз них не прослизне не те що жодна людина, а жодна миша, в найпрямішому сенсі. Цих собак можна використовувати як в роботі, так і в спорті. Вони чудові спортсмени і компаньйони для усієї родини, але варто пам’ятати, що вони прив’язуються до господаря, дуже ревниві і не люблять, коли увагу приділяють комусь іншому.
Фокстер’єр гладкошерстий: ключова інформація про породу
Фокстер’єр гладкошерстий: ключова інформація про породу · 11
| Походження | Велика Британія |
|---|---|
| Класифікація FCI | Група 3 (Тер’єри), Секція 1 (Великі та середні тер’єри). Номер стандарту 12. |
| Рік визнання породи | 1876 рік (створення Клубу Фокстер’єрів) |
| Тривалість життя | 12–15 років, іноді довше |
| Зріст у холці | Самці: до 39 см Самки: трохи менше |
| Вага | Самці: 7,3 – 8,2 кг Самки: 6,8 – 7,7 кг |
| Темперамент | Активний, сміливий, розумний, пильний, впертий, відданий |
| Потреба у фізичних навантаженнях | Дуже висока |
| Схильність до навчання | Висока, але потребує послідовного підходу |
| Ставлення до інших тварин | Потребує ранньої соціалізації, сильний мисливський інстинкт |
| Призначення | Полювання на лисиць, собака-компаньйон, спортивний собака |
Історія походження гладкошерстого фокстер’єра
Історія гладкошерстого фокстер’єра тісно переплетена з історією англійського полювання на лисиць. Перші згадки про собак, схожих на тер’єрів, яких використовували для виманювання лисиць з нір, датуються ще XIV століттям. Проте цілеспрямована робота над породою почалася значно пізніше. Вже у XVII столітті граф Монтейт активно займався розведенням собак для полювання, але тоді основний акцент робився виключно на їхні робочі якості, а не на екстер’єр. Собака мав бути невеликим, щоб пролізти в нору, сміливим, щоб протистояти звіру, і витривалим, щоб не відставати від вершників.
Лише в середині XIX століття, з появою перших виставок собак, заводчики почали приділяти увагу і зовнішньому вигляду своїх вихованців. Довгий час жорсткошерстий та гладкошерстий фокстер’єри вважалися однією породою, просто з різним типом шерсті. Їх часто схрещували між собою. Проте гладкошерстий різновид був більш поширеним і популярним на ранніх етапах. Вважається, що в формуванні породи брали участь староанглійські чорно-підпалі тер’єри, біглі (для покращення голосу та нюху) та, можливо, бультер’єри (для додання сміливості).
Важливою віхою в історії породи став 1876 рік, коли в Англії було створено Клуб Фокстер’єрів та прийнято перший офіційний стандарт. Це поклало початок розділенню двох різновидів на самостійні породи. Гладкошерсті фокстер’єри швидко завоювали популярність не тільки в Британії, але й по всьому світу, ставши улюбленцями як мисливців, так і просто поціновувачів активних та харизматичних собак. Їхній гострий розум, відвага та елегантна зовнішність зробили їх одними з найвідоміших тер’єрів у світі.
Як виглядає фокстер’єр гладкошерстий: стандарт породи
Гладкошерстий фокстер’єр – це втілення балансу, сили та елегантності. Це компактний, але дуже міцний собака, який виглядає як «скаковий кінь в мініатюрі». Його зовнішність повністю відповідає його призначенню – бути швидким, витривалим та спритним мисливцем.
Як виглядає фокстер’єр гладкошерстий: стандарт породи · 8
| Частина тіла | Опис |
|---|---|
| Голова та череп | Череп плаский, помірно вузький, поступово звужується до очей. Перехід від чола до морди (стоп) ледь помітний. Морда добре заповнена під очима, не запала, поступово звужується до мочки носа, створюючи клиноподібну форму. Щелепи сильні з ідеальним ножицеподібним прикусом. |
| Очі | Темні, маленькі, не випуклі, наскільки можливо округлої форми. Глибоко посаджені. Вираз очей – жвавий, розумний та пильний. |
| Вуха | Маленькі, V-подібної форми, помірної товщини. Зламані на хрящі та звисають вперед, щільно прилягаючи до щік. Верхня лінія згину вуха знаходиться значно вище рівня черепа. |
| Шия | Суха, мускулиста, гарної довжини, без підвісу. Поступово розширюється до плечей, що надає собаці елегантного вигляду. |
| Корпус | Спина коротка, пряма і міцна. Поперек потужний, злегка випуклий. Грудна клітка глибока, але не широка. Ребра добре вигнуті. |
| Хвіст | Раніше традиційно купірувався. Якщо не купірований, то досить високо посаджений, собака несе його весело, але не закидає на спину і не закручує. Він має бути сильним, міцним та помірної довжини, що доповнює загальний баланс собаки. |
| Кінцівки | Передні кінцівки прямі, з міцними кістками. Плечі довгі та похилі. Задні кінцівки сильні та мускулисті, з добре вираженими кутами колінних та скакальних суглобів, що забезпечує потужний поштовх. Лапи маленькі, круглі та компактні («котячі»). |
| Шерсть та забарвлення | Шерсть пряма, гладка, щільно прилегла, густа і рясна. Живіт і внутрішня поверхня стегон також вкриті шерстю. Домінуючий колір – білий. Можливі чорні, руді (чепрачні) або чорно-підпалі плями. Тигрові, червоні або печінкові плями є вкрай небажаними. |
Догляд за гладкошерстим фокстер’єром
Догляд за гладкошерстим фокстер’єром нескладний, але вимагає регулярності та уваги до деталей. Основні аспекти догляду стосуються шерсті, фізичних навантажень та створення безпечних умов утримання.
Догляд за шерстю
Гладенька та коротка шерсть фокстер’єра – одна з його переваг. Вона не потребує професійного грумінгу. Достатньо раз на тиждень вичісувати собаку гумовою щіткою або рукавичкою, щоб видалити відмерлі волоски та підтримувати шкіру здоровою. У періоди линьки (зазвичай навесні та восени) процедуру можна проводити частіше. Купати собаку слід лише за потреби, використовуючи спеціальні шампуні для короткошерстих порід, щоб не пересушувати шкіру.
Фізичні навантаження та умови утримання
Це найважливіший аспект утримання фокстер’єра. Цьому собаці потрібен вихід для його кипучої енергії. Ідеальний варіант для нього – приватний будинок з надійно огородженою територією. Огорожа має бути достатньо високою, щоб собака не міг її перестрибнути, і заглибленою в землю, оскільки фокстер’єри – вправні копачі.
Щоденні прогулянки мають бути тривалими (не менше 1,5 години на день) та активними. Це не можуть бути спокійні походи на повідці. Фокстер’єру потрібні біг, ігри з м’ячем, фрісбі. Дуже добре для цієї породи підходять такі види спорту, як аджиліті, флайбол або курсинг. Ці заняття не тільки навантажують тіло, але й стимулюють розум, що вкрай важливо для запобігання деструктивній поведінці від нудьги. За рівнем енергії їх можна порівняти з такими породами, як аппенцеллер зенненхунд, яким також потрібна постійна робота та рух.
Не забувайте про гігієнічні процедури: регулярно оглядайте та чистіть вуха (раз на 2–3 тижні), підстригайте кігті, якщо вони не сточуються природним чином, та слідкуйте за чистотою очей. Привчайте собаку до всіх цих маніпуляцій з раннього віку.
Харчування гладкошерстого фокстер’єра: ключові рекомендації
Цікаві факти про гладкошерстого фокстер’єра
- Собака короля: Найвідомішим гладкошерстим фокстер’єром в історії був пес на ім’я Цезар (Caesar of Notts), який належав королю Великої Британії Едуарду VII. Цезар супроводжував короля всюди і навіть брав участь у похоронній процесії монарха у 1910 році.
- Перші чемпіони: Саме гладкошерсті фокстер’єри домінували на перших виставках собак у Великій Британії. Вони були одними з перших порід, що здобули статус «чемпіона».
- Одна порода, два типи шерсті: До 1985 року гладкошерстий та жорсткошерстий фокстер’єри вважалися однією породою в США і могли схрещуватися. Лише після цього їх офіційно розділили.
- Символ елегантності: В епоху ар-деко (1920-1930-ті роки) гладкошерстий фокстер’єр став символом стилю та елегантності, його часто зображували на картинах, плакатах та у скульптурі.
- Невтомний мисливець: Назва «фокстер’єр» походить від двох слів: «fox» (лисиця) і «terra» (земля). Тобто, «земляний собака для полювання на лисиць». Його завданням було не вбити лисицю в норі, а вигнати її звідти під постріл мисливців.