Као де кастро лаборейро — Історія та стандарт

Історія походження породи Као де кастро лаборейро

Історія походження Као де кастро лаборейро, на жаль, не має точних письмових джерел, але вважається, що це одна з найдавніших порід на Іберійському півострові. Її коріння сягає глибини століть, а формування відбувалося в ізольованих умовах гірського регіону Кастро Лаборейро на півночі Португалії, що й дало назву породі. Ця місцевість, що характеризується суворим кліматом, гірськими масивами Пенеда та Суайо, і стала колискою для цих витривалих собак.

Основною функцією породи протягом століть був захист великої рогатої худоби та іншої живності від нападів вовків, які були поширені в цьому регіоні. Ізоляція сприяла збереженню чистоти крові та унікальних робочих якостей. Собаки жили поруч із пастухами, ведучи напівдикий спосіб життя, що загартувало їхній характер, зробило їх самостійними, розумними та здатними приймати рішення без участі людини. На відміну від багатьох інших порід, Као де кастро лаборейро практично не зазнав впливу «модних» тенденцій у собаківництві, зберігши свій первозданний вигляд і темперамент. Лише у 1935 році було затверджено перший стандарт породи, що стало кроком до її офіційного визнання.

Як виглядає Као де кастро лаборейро: стандарт породи

Као де кастро лаборейро — це собака мастифоподібного типу, але з легшою та атлетичнішою будовою, що нагадує вовка. Він має гармонійні пропорції, міцний кістяк та розвинену мускулатуру, що свідчить про його силу та спритність.

• Голова: Середнього розміру, суха, трохи витягнута. Череп помірно широкий. Перехід від чола до морди плавний.
• Морда: Витягнута, пряма, звужується до мочки носа, але не загострена.
• Ніс: Великий, з добре розвиненими ніздрями, завжди чорного кольору.
• Очі: Середнього розміру, мигдалеподібної форми, косо поставлені. Колір — від світло-карого до темно-коричневого, що гармонує з основним забарвленням. Погляд розумний, пильний, іноді суворий.
• Вуха: Високо розташовані, висячі, трикутної форми, середнього розміру, тонкі та гладкі.
• Шия: Потужна, коротка, без підвісу.
• Корпус: Прямокутного формату. Грудна клітка широка і глибока. Спина пряма, міцна.
• Кінцівки: Прямі, паралельні, з міцними кістками та розвиненою мускулатурою. Лапи округлі, «котячі», з товстими подушечками.
• Хвіст: Середньої довжини, шаблеподібний. У спокійному стані опущений, у збудженому — піднімається вище лінії спини.
• Шерсть: Коротка (близько 5 см), густа, жорстка на дотик, добре захищає від негоди. Підшерсток відсутній або слабо розвинений.
• Забарвлення: Найбільш поширеним і бажаним є «гірське» або «вовче» забарвлення — тигрове на сірому, палевому або рудому фоні. Може бути присутня чорна маска.