Кучерявошерстий ретривер (Curly-Coated Retriever), якого часто ласкаво називають «керлі», є однією з найдавніших та найвищих порід серед усіх ретриверів. Цей елегантний собака вирізняється міцною, але не громіздкою статурою та характерною видовженою головою. Прямий, сильний корпус завершується відносно коротким хвостом, який, як і спина, вкритий щільними, пружними завитками шерсті, що є візитівкою породи. Великі, розумні очі зазвичай темного кольору, від темно-карого до майже чорного, залежно від забарвлення шерсті, і випромінюють спокій та впевненість. Невеликі вуха, вкриті коротшими кучерями, посаджені трохи вище лінії очей і щільно прилягають до голови. дізнайтесь більше на Tvaryny.
Кучерявошерстий ретривер – це собака, сповнений невичерпної енергії, який вимагатиме від свого господаря активного спільного проведення часу. Вони обожнюють тривалі прогулянки, біг, плавання та будь-які ігри на свіжому повітрі. Керлі відомі своїм високим інтелектом, спокійним та врівноваженим темпераментом, що робить їх не тільки чудовими компаньйонами, але й ефективними помічниками. Завдяки цим якостям їх успішно використовують для допомоги людям з особливими потребами, зокрема незрячим та інвалідам, у рятувальних операціях на воді та суші, а також у терапевтичних практиках для емоційної підтримки. Проте, не варто забувати, що основне історичне призначення цієї породи – це полювання, зокрема подача дичини з води та суші.
Історія походження породи
Історія породи Кучерявошерстий ретривер сягає глибини століть, і вона вважається однією з найдавніших серед ретриверів. Точне походження керлі оповите таємницею, але основні версії вказують на Великобританію як батьківщину породи. Вважається, що Кучерявошерстих ретриверів вивели спеціально для водного полювання, тому селекціонери прагнули поєднати та закріпити в них якості витривалих та ефективних водних собак. Серед ймовірних предків керлі називають нині зниклого Англійського водяного спаніеля (Old English Water Spaniel), а також Ірландського водяного спаніеля, від якого керлі міг успадкувати свою характерну кучеряву шерсть та любов до води. Також є припущення про домішку крові малого ньюфаундленда (St. John's water dog), який був предком багатьох ретриверів, включаючи популярного Золотистого ретривера, та, можливо, навіть пуделя для покращення структури шерсті та інтелекту.
Перші згадки про собак, схожих на сучасних Кучерявошерстих ретриверів, датуються XVI століттям. Їх цінували за витривалість, здатність працювати в холодній воді та густу, захисну шерсть. На початку XIX століття порода вже була досить сформованою. У 1854 році Кучерявошерстий ретривер був офіційно визнаний Англійським Кеннел Клубом, що свідчить про його популярність та стабільність породних ознак. Наприкінці ХІХ століття ці кучеряві водні мисливці почали розповсюджуватись за межами Британії, зокрема потрапили до Америки та Австралії, а згодом здобули популярність і в континентальній Європі. Цікаво, що в Австралії та Новій Зеландії керлі стали надзвичайно популярними як універсальні мисливські собаки та компаньйони, і їх популяція там і досі значна. Незважаючи на свою давню історію та унікальні якості, Кучерявошерстий ретривер сьогодні є відносно рідкісною породою, особливо порівняно з іншими ретриверами, такими як Лабрадор чи Голден.
