Китайський чубатий собака (голий)

Історія цієї породи – це справжня загадка. Незважаючи на назву “китайський”, достеменно невідомо, чи є Китай їхньою справжньою батьківщиною. Джерело незвичної зовнішності безволосого різновиду слід шукати, найімовірніше, у стародавній Африці. Припускають, що голі собаки (відомі як “Африканський безшерстий тер’єр”) з’явились у спекотному кліматі внаслідок спонтанної генетичної мутації. Звідти вони могли потрапити до Китаю торговими шляхами.

У Китаї порода була модифікована та зменшена в розмірах. Китайці цінували їх не лише за екзотичний вигляд, але й за практичні якості – маленькі собаки були чудовими щуроловами на торгових суднах, допомагаючи зберігати провізію. Також їм приписували магічні та цілющі властивості (наприклад, здатність забирати біль, притулившись до хворого місця). Їх трактували як втілення безкорисливої любові і один з десяти символів добра.

Існує й альтернативна теорія – про походження з Центральної Америки, що підтверджують знахідки фігурок голих собак часів майя та ацтеків. Ця теорія пов’язує їх з іншими голими породами, такими як мексиканський голий собака (ксолоітцкуінтлі) та перуанський голий собака, хоча генетичні дослідження вказують на те, що ці породи розвивалися незалежно.

У Європі та Америці гладкошкірі собаки стали відомі лише наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Вони були екзотикою, яку часто показували в цирках. Величезний внесок у популяризацію породи зробила американська журналістка Іда Гарретт (Ida Garrett) та пізніше – знаменита артистка бурлеску Джипсі Роуз Лі (Gypsy Rose Lee). Саме завдяки їхнім зусиллям порода була збережена та почала набувати популярності. Офіційне визнання FCI (Міжнародною кінологічною федерацією) порода отримала в 1971 році.

Китайський чубатий собака – це втілення грації та елегантності. Це маленький, активний і стрункий собака з тонким кістяком та гладким безшерстим тілом. Їхній вигляд одразу видає їхню приналежність до декоративних порід.

Два різновиди породи: голий та пуховий

Важливо розуміти, що в породі існують два різновиди, які народжуються в одному посліді. Обидва визнані стандартом і є однаково цінними:

• Голий (Hairless): Цей тип, якому присвячена стаття, має шерсть лише на певних ділянках: на голові (чубчик або “крест”), на хвості (плюмаж) та на лапах (шкарпетки). Шкіра має бути м’якою, гладкою та теплою на дотик.
• Пуховий (Powderpuff): Цей різновид повністю покритий м’якою, довгою, вуалеподібною шерстю з підшерстям. Це повноцінний представник породи, про якого ви можете прочитати в окремій статті – китайський чубатий собака (пуховий).

Ген, що відповідає за відсутність шерсті, є домінантним. Це означає, що голий собака завжди несе в собі і ген пухового різновиду. Два голих собаки можуть народити як голих, так і пухових цуценят. А ось від двох пухових народитися голі цуценята не можуть.

Загальний вигляд та пропорції

Китайський чубатий собака має злегка подовжений, але не розтягнутий корпус. Висота в холці трохи менша за довжину тіла. Вони мають довгі, стрункі та прямі кінцівки, які надають їм “високоногого” вигляду. Лапи дуже характерні – так звані “заячі лапи” (вузькі та довгі), що є унікальною особливістю породи.

Голова, очі та вуха

Голова витончена, з подовгастим черепом і пласкою, злегка звуженою мордою. Перехід від чола до морди (стоп) плавний, але помітний. Очі дуже темні, майже чорні, мигдалеподібної форми, посаджені широко. Великі стоячі вуха посаджені низько. У пухового різновиду допускаються і висячі вуха.

Шкіра та забарвлення

У голого різновиду шкіра м’яка і гладка. Будь-яке забарвлення або комбінація кольорів допустимі. Шкіра може бути однотонною (рожевою, сірою, чорною, бронзовою) або плямистою. Часто шкіра “загоряє” на сонці, змінюючи колір на більш темний. Шерсть на чубчику, шкарпетках і хвості також може бути будь-якого кольору.

Стійка психіка цих милих створінь робить їх чудовими компаньйонами. Проте вони висуватимуть до господарів одну, але вкрай важливу вимогу – щиру любов, увагу та постійне спілкування. Це не той собака, який буде щасливий, будучи залишеним на самоті на цілий день.

• Відданість: Вони надзвичайно прив’язуються до своєї родини, часто обираючи одного “головного” господаря, за яким слідують по п’ятах. Їх часто називають “собаками-липучками”.
• Чутливість: Мініатюрні китайські собаки дуже болісно зносять самотність і зміну господаря у дорослому віці. Вони тонко відчувають настрій в домі і можуть сумувати разом з вами.
• Неагресивність: Це абсолютно неагресивні та ласкаві кімнатні улюбленці. Вони можуть бути стриманими або навіть боязкими з незнайомцями, тому рання соціалізація є критично важливою.
• Стосунки з тваринами та дітьми: Вони добре лагодять з іншими домашніми тваринами, особливо з іншими собаками (особливо своєї породи) та котами. З дітьми вони ладнають, якщо діти достатньо дорослі, щоб поводитися з ними обережно. Через свій тонкий кістяк і відсутність шерсті вони дуже вразливі до травм.
• Пильність: Жвавий і врівноважений темперамент поєднується зі сміливістю і спостережливістю. Вони будуть гавкати, щоб попередити вас про гостей або дивні звуки, що робить їх хорошими “дзвіночками”.

Вони мають жвавий, але врівноважений темперамент, що дещо нагадує характер малого брабансона або брюссельського грифона, хоча “чубатики” зазвичай більш чутливі та менш незалежні. Їхня поведінка часто нагадує котячу: вони люблять сидіти на висоті (на спинках диванів) і “вмиватися” лапкою.

Голий китайський чубатий собака — витончений безшерстий «ельф» із чубчиком і «шкарпетками» на лапах: ласкавий, грайливий і прив’язливий компаньйон, теплий на дотик. Гола шкіра потребує дбайливого догляду — зволоження, захист від сонця влітку й одяг у холод. Порода гіпоалергенна й чистоплотна, але схильна до проблем із зубами (часта нестача) і хвороб очей (PRA). Не любить самотності.

Характерні захворювання представників цієї декоративної породи нескладно передбачити. У голого різновиду вони часто пов’язані з тими ж генами, що дарують їм унікальну зовнішність.

Проблеми з зубами

Це найпоширеніша проблема голого різновиду. Ген “голості” (FOXI3) зчеплений з геном, що відповідає за розвиток зубів. Це називається “примітивною зубною системою”.

• Неповна зубна формула: У голих собак часто відсутні премоляри (малі корінні зуби) або навіть ікла. Це вважається нормою для них і не є дискваліфікуючою ознакою.
• Слабкі корені: Зуби, що є, часто мають слабкі, неглибокі корені, що призводить до їх раннього розхитування та випадіння.
• Затримка молочних зубів: Молочні ікла часто не випадають самостійно, коли ростуть постійні. Це вимагає ветеринарного втручання (видалення), щоб уникнути неправильного прикусу.
• Пародонтоз: Вони надзвичайно схильні до утворення зубного каменю та запалення ясен.

Профілактика: Щоденне чищення зубів спеціальною пастою, регулярні огляди у ветеринарного стоматолога та професійні чистки під наркозом – це абсолютна необхідність для голого “чубатика”.

Проблеми зі шкірою

М’яка, незахищена шкіра вимагає постійної уваги. Вона схожа на людську і має схожі проблеми:

• Сонячні опіки: Шкіра, особливо світла, миттєво згорає на сонці.
• Сухість та лущення: Особливо в опалювальний сезон.
• Акне та комедони (чорні цятки): Закупорка пор шкірним салом – дуже поширена проблема.
• Алергії: Вони можуть мати алергію на певні тканини (наприклад, вовну в одязі), косметику, пилок або їжу, що проявляється у вигляді висипу.

Профілактика: Регулярне купання з м’якими шампунями, зволоження лосьйонами без ланоліну, використання сонцезахисного крему та правильний одяг.

Ортопедичні захворювання

Як і багато інших мініатюрних порід, китайські чубаті собаки схильні до проблем з суглобами:

• Вивих колінної чашечки (Пателярний вивих): Найпоширеніша ортопедична проблема. Собака раптово починає “підтискати” задню лапу, а потім знову на неї стає.
• Хвороба Легга-Кальве-Пертеса: Асептичний некроз головки стегнової кістки. Вимагає хірургічного лікування.

Проблеми з очима

Спадкові хвороби очей, такі як прогресуюча атрофія сітківки (PRA) та вивих кришталика, також зустрічаютсья в породі. Відповідальні заводчики тестують своїх собак на ці захворювання.

Це порода з високими вимогами до догляду. Якщо ви не готові приділяти цьому час щодня, голий різновид – не для вас.

Догляд за шкірою – це головне

Завівши голого китайського собаку, приготуйтесь надавати максимум уваги його відкритій шкірі. Догляд за нею дуже схожий на догляд за шкірою людини:

1. Купання: Частота індивідуальна. Деяким потрібне купання раз на тиждень, іншим – раз на місяць. Занадто часте купання може пересушити шкіру. Використовуйте тільки м’які, гіпоалергенні шампуні для собак (або навіть дитячі).
2. Зволоження: Після кожного купання шкіру необхідно зволожити. Використовуйте легкі лосьйони або креми без ланоліну (він може забивати пори). Добре підходять засоби на основі алое вера або кокосова олія (але з нею обережно, вона теж може бути комедогенною).
3. Боротьба з акне: Якщо ви помітили чорні цятки або прищики, їх можна обережно обробляти антисептичними засобами (наприклад, хлоргексидином) або використовувати спеціальні скраби для собак. Ніколи не тисніть прищі, щоб не занести інфекцію.
4. Захист від сонця: Це не рекомендація, а вимога. У сонячні дні перед прогулянкою незабарвлені (рожеві) ділянки шкіри обов’язково змащуйте сонцезахисним кремом для немовлят (SPF 30-50). Влітку краще гуляти вранці або ввечері, або одягати легкий бавовняний комбінезон.

Догляд за шерстю (чубчик, шкарпетки, хвіст)

Хоч шерсті і небагато, вона теж вимагає догляду. Шовковистий сніп шерсті на голові, лапах і хвості слід обережно вичісувати кілька разів на тиждень, щоб запобігти утворенню ковтунів. Під час купання на цю шерсть слід наносити кондиціонер.

Догляд за зубами

Як уже зазначалося, це слабке місце. Щоденне чищення зубів – найкраща профілактика. Починайте привчати цуценя до цієї процедури з першого дня. Використовуйте спеціальну зубну щітку (або дитячу) та пасту для собак. Додатково можна давати дентальні ласощі, але вони не замінять чищення.

Одяг та захист від холоду

Це не примха, а необхідність. У китайських чубатих собак немає підшкірного жирового шару і шерсті, щоб зігрітися. Вони дуже швидко мерзнуть. У прохолодну погоду їм потрібен светр або комбінезон. Взимку – теплий зимовий комбінезон, а іноді й взуття. Навіть вдома взимку їм може бути прохолодно, тому вони обожнюють спати під ковдрою або в м’яких “будиночках”.

Китайські чубаті собаки – розумні та кмітливі. Вони швидко вчаться і щиро хочуть догодити господареві. Проте вони також дуже чутливі, тому методи дресирування мають бути виключно позитивними.

• Тільки позитивне підкріплення: Ласощі, похвала та ігри – ваші головні інструменти. Крики, ривки повідця або будь-яка жорстокість призведуть до того, що собака “закриється”, злякається і відмовиться працювати.
• Рання соціалізація: Через природну схильність до боязкості з незнайомцями, соціалізація є критично важливою. З раннього віку знайомте цуценя з різними людьми, звуками, місцями та іншими спокійними собаками. Це допоможе виростити впевненого, а не заляканого собаку.
• Активність: Такий домашній улюбленець легко сприймає обмеження простору. Однак, він з радістю скористається можливістю прогулянки. Це не “диванний” собака в чистому вигляді. Вони грайливі, енергійні та залюбки гратимуться іграшкою. Енергія малюка потребує виходу. Багато “чубатиків” успішно виступають в аджиліті або танцях з собаками.

Для правильного харчування китайського чубатого собаки важливо дотримуватись кількох правил, враховуючи їхні особливості.

1. Схильність до алергій: Багато представників породи мають чутливе травлення та схильність до харчових алергій (які часто проявляються на шкірі). Найпоширеніші алергени – курка, пшениця, кукурудза. Можливо, доведеться підбирати гіпоалергенний корм або корм з одним джерелом білка (наприклад, індичка, ягня, риба).

2. Високий метаболізм: Через відсутність шерсті ці собаки витрачають більше енергії на обігрів тіла. Тому, в перерахунку на кілограм ваги, вони можуть потребувати трохи більше калорій, ніж їхні пухнасті однолітки. Однак, це не означає, що їх треба перегодовувати. Важливо слідкувати за вагою, оскільки ці собаки схильні до ожиріня при малорухливому способі життя.

3. Тип харчування: Підійде як високоякісний сухий корм (супер-преміум або холістік класу) для дрібних порід, так і збалансоване натуральне харчування. При виборі сухого корму звертайте увагу на розмір гранул – вони мають бути дрібними, враховуючи їхні проблеми з зубами.

4. Графік: Годувати дорослого собаку найкраще 2 рази на день – вранці та ввечері. Не залишайте їжу в мисці на цілий день. Якщо собака не доїв порцію за 15-20 хвилин, миску слід прибрати до наступного прийому їжі. Подбайте про те, щоб улюбленець завжди мав вільний доступ до чистої свіжої води.

• Ген голості – летальний: Ген, що відповідає за відсутність шерсті (Hairless – H), є домінантним. Але в гомозиготному стані (HH) він є летальним – ембріони з таким набором генів гинуть ще в утробі. Всі живі голі собаки є гетерозиготними (Hh). Саме тому в посліді від двох голих собак (Hh x Hh) завжди народжуються і пухові (hh), і голі (Hh) цуценята.
• “Найтепліші” собаки: Через відсутність шерсті та швидкий метаболізм їхня шкіра на дотик здається значно гарячішою, ніж у інших собак (хоча нормальна температура тіла у них така ж). Багато століть їх використовували як живих “грілок” для зняття болю в суглобах.
• Переможці “некрасивих” конкурсів: Як не дивно, але представники цієї породи (часто метиси або собаки з дефектами) є постійними переможцями конкурсу “Найпотворніший собака у світі” (World’s Ugliest Dog Contest) в Каліфорнії. Найвідоміший з них – пес на ім’я Сем (Sam), який перемагав тричі.
• Котячі звички: “чубатики” відомі своєю любов’ю до висоти. Вони часто забираються на спинки диванів, крісел або підвіконня, щоб спостерігати за світом, немов коти.
• Зіркові власники: Порода була улюбленою у багатьох знаменитостей. Найвідомішою прихильницею була Джипсі Роуз Лі, яка так багато зробила для популяризації породи, що деякий час їх навіть називали “Собака Джипсі Роуз Лі”.