Історія породи німецький штіхельхаар
Історія німецького штіхельхаара сягає корінням у глибину століть і тісно переплетена з історією європейських мисливських собак. Вважається, що його предками були старі німецькі жорсткошерсті лягаві, які, в свою чергу, походять від так званих «собаків-птахоловів» (Vogelhunde). Це були універсальні собаки, яких використовували для полювання на пернату дичину ще задовго до появи вогнепальної зброї.
Цілеспрямована робота над породою розпочалася у другій половині XIX століття. Головним центром розведення став Франкфурт-на-Майні. Заводчики прагнули створити ідеального мисливського собаку - витривалого, розумного, з відмінним нюхом та жорсткою шерстю, яка б захищала його від негоди та колючих чагарників. За основу були взяті місцеві жорсткошерсті та короткошерсті лягаві. Для надання шерсті характерної «голкової» структури та покращення робочих якостей, до них додавали кров інших порід, зокрема, вважається, що у формуванні штіхельхаара брав участь грифон Кортальса. Деякі джерела також вказують на можливий доплив крові німецьких вівчарок, що могло вплинути на формування більш вузької морди та серйозного характеру.
Ключовою датою в історії породи став 1892 рік, коли було засновано клуб «Stichelhaar-Klub», який згодом був перейменований на «Verein Deutsch-Stichelhaar». Цей клуб взяв на себе відповідальність за ведення племінної книги та збереження чистоти породи.
Як виглядає німецький штіхельхаар: стандарт та опис зовнішності
Німецький штіхельхаар - це собака міцної, дещо грубуватої статури, середнього та великого розміру. Він виглядає потужно, але без зайвої масивності. Кожен його рух свідчить про силу, витривалість та готовність до роботи.
- Голова: Середньої довжини, пропорційна до тіла. Череп помірно широкий. Перехід від лоба до морди виражений не дуже різко. Густа шерсть на голові утворює виразні брови, вуса та бороду, що надає собаці серйозного, навіть трохи похмурого вигляду.
- Очі: Овальної форми, середнього розміру. Колір - від світло- до темно-коричневого, бажано темніший. Погляд розумний, спокійний, але уважний. Густі брови надійно захищають очі від гілок та трави.
- Вуха: Середньої довжини, висячі, посаджені високо. Щільно прилягають до щік, не повинні бути скрученими.
- Корпус: Міцний, з добре розвиненою мускулатурою. Шия сильна, без підвісу. Спина пряма та міцна. Груди глибокі та широкі, що забезпечує достатньо місця для легенів та серця. Живіт помірно підтягнутий.
- Хвіст: Є продовженням лінії спини. Зазвичай купірується для мисливських цілей (у країнах, де це дозволено) приблизно на половину довжини. Некупірований хвіст прямий або злегка шаблеподібний.
- Шерсть: Найхарактерніша ознака породи. Вона жорстка, щетиниста, стирчить, нагадуючи голки. Довжина остьового волосу - близько 4 см. Взимку розвивається густий, щільний підшерсток, який надійно захищає собаку від холоду та вологи.
- Забарвлення: Основні варіанти забарвлення - це коричневий у сивині (brown roan), світлий у сивині (light roan), з великими коричневими плямами або без них. Також зустрічається суцільне коричневе забарвлення.
