Історія та походження породи Рафейро до Алентехо
Історія Рафейро до Алентехо, також відомого як португальський мастиф, сягає глибокої давнини і тісно переплетена з історією скотарства на Іберійському півострові. Вважається, що предки цих величних собак потрапили на територію сучасної Португалії разом із кочовими племенами з Центральної Азії тисячі років тому. Це були великі, потужні собаки типу молосів, які слугували для охорони худоби від великих хижаків, таких як вовки та ведмеді.
Свою назву порода отримала від історичного регіону Алентежу на півдні Португалії, що характеризується широкими рівнинами та спекотним кліматом. Саме тут, в умовах сезонної перегонки худоби (трансгумансу), сформувався унікальний тип собаки. Взимку, коли пасовища в горах були вкриті снігом, стада переганяли на рівнини Алентежу, а влітку – назад у гори. Рафейро до Алентехо супроводжували ці стада, охороняючи їх вдень і вночі. Їхня витривалість, здатність переносити спеку та інстинктивна недовіра до чужинців були ключовими для виживання в цих умовах.
Протягом століть порода розвивалася в певній ізоляції, змішуючись з іншими іберійськими мастифами, такими як Іспанський мастиф, що надало їм схожих рис. Рафейро до Алентехо є частиною великої родини португальських пастуших собак, до якої належать також Ештрельська вівчарка та Као де Кастро Лаборейро, кожна з яких пристосована до умов свого регіону.
У XX столітті зі зміною аграрного устрою, зменшенням кількості хижаків та занепадом трансгумансу, потреба в таких великих охоронцях стад почала знижуватися. Це призвело до значного скорочення популяції Рафейро до Алентехо, і порода опинилася на межі зникнення. Лише завдяки зусиллям ентузіастів у 1980-х роках почалося планомірне відновлення породи. Був розроблений стандарт, і порода отримала офіційне визнання FCI у 1953 році (остаточне у 2007). Сьогодні Рафейро до Алентехо залишається досить рідкісною породою, яку високо цінують за її виняткові охоронні якості та врівноважений характер.
Стандарт породи та зовнішній вигляд Рафейро до Алентехо
Рафейро до Алентехо – це собака великого розміру, міцної, але не громіздкої статури. Він справляє враження сили, спокою та впевненості. Його рухи повільні, розмірені та погойдуються, але за потреби він може бути дивовижно швидким та спритним.
Стандарт породи та зовнішній вигляд Рафейро до Алентехо · 10
| Частина тіла | Опис згідно зі стандартом FCI №96 |
|---|---|
| Голова | Велика, масивна, ведмежого типу, пропорційна до тіла. Череп широкий, злегка опуклий. Перехід від чола до морди виражений нерізко. |
| Морда | Коротша за черепну частину, широка, з прямою спинкою носа. Губи товсті, чорні, злегка відвислі. Щелепи дуже потужні. |
| Очі | Невеликі, овальної форми, посаджені горизонтально. Колір – від бурштинового до темно-карого, що відповідає забарвленню. Погляд спокійний, інтелігентний. |
| Вуха | Середнього розміру, трикутні, з заокругленими кінчиками. Високо посаджені, звисають уздовж щік. |
| Шия | Коротка, міцна, з добре розвиненим підвісом (складка шкіри). |
| Корпус | Дуже потужний. Грудна клітка широка і глибока, опускається до ліктів або нижче. Спина довга, пряма або злегка похила. Поперек широкий та м’язистий. |
| Хвіст | Товстий біля основи, довгий, злегка вигнутий на кінці, може мати гачок. У спокійному стані звисає, при збудженні піднімається вище лінії спини. |
| Кінцівки | Сильні, прямі, з потужним кістяком та добре розвиненою мускулатурою. Лапи великі, «котячі», з товстими подушечками. |
| Шерсть | Коротка або середньої довжини. Густа, пряма, щільно прилягає до тіла. Є підшерстя, яке стає густішим взимку. |
| Забарвлення | Чорний, вовчий (сірий), палевий, жовтий. Може бути однотонним, з білими мітками або тигровим. |
