Сен-жерменський бракк — Історія та стандарт

Історія породи сен-жерменський бракк

Історія сен-жерменського бракка тісно пов’язана з королівськими лісами Франції та аристократичним захопленням полюванням. Порода з’явилася на світ на початку 1830-х років у королівських псарнях міста Комп’єнь. Її створення було результатом цілеспрямованого схрещування місцевих французьких бракків (імовірно, старих французьких пойнтерів) з англійськими пойнтерами. Основою для нової породи стали два біло-печінкових англійських пойнтера, подарованих королю Франції Карлу X англійським монархом.

Інспектор королівських лісів, пан де Ла Рю, керував селекційною роботою. Результатом стали елегантні, швидкі та витривалі собаки, які чудово працювали по пернатій дичині. Спочатку їх називали «комп’єнськими бракками» за місцем виведення. Однак, після закриття розплідника в Комп’єні, подальший розвиток породи продовжився в лісах Сен-Жермен-ан-Ле, що й подарувало породі її сучасну назву. Єгері продовжили селекційну роботу в Сен-Жермені – місті,що й подарувало сучасну назву новій породі лягавих собак.

Порода швидко здобула популярність серед французьких мисливців завдяки своїй універсальності та прекрасному характеру. Перша виставка, на якій були представлені сен-жерменські бракки, відбулася в Парижі у 1863 році, де вони одразу привернули до себе увагу. Протягом XIX та на початку XX століття порода активно розвивалася, але дві світові війни завдали нищівного удару по її популяції. Багато собак було втрачено, і порода опинилася на межі зникнення. Завдяки зусиллям ентузіастів та відданих заводчиків породу вдалося врятувати та відновити. Офіційне визнання Міжнародною кінологічною федерацією (FCI) відбулося у 1953 році. Сьогодні сен-жерменський бракк залишається відносно рідкісною породою, особливо за межами Франції, але його високо цінують справжні знавці мисливських собак.

Як виглядає сен-жерменський бракк: стандарт та опис зовнішності

Сен-жерменський бракк - це собака середнього та великого розміру, з гармонійною, атлетичною та водночас елегантною тілобудовою. Він справляє враження сили та шляхетності. Його зовнішність поєднує в собі риси як французьких бракків, так і англійських пойнтерів.

Основні характеристики зовнішності:

• Голова: Довга, але не надто широка. Череп злегка округлий, потиличний бугор добре виражений. Перехід від чола до морди (стоп) плавний, але помітний.
• Морда: Пряма, іноді з невеликою горбинкою, що надає профілю аристократичності. Мочка носа велика, широка, рожево-помаранчевого кольору, з добре відкритими ніздрями.
• Очі: Великі, широко розкриті, золотисто-карого кольору. Погляд дуже виразний, розумний та м’який.
• Вуха: Посаджені на рівні лінії очей, не надто довгі, злегка закручені всередину. Кінчики вух заокруглені.
• Корпус: Прямокутного формату, з міцним кістяком та рельєфною мускулатурою. Шия довга, м’язиста, з невеликим підвісом. Груди широкі та глибокі, сягають ліктів. Спина коротка, пряма, поперек міцний. Круп злегка похилий.
• Хвіст: Посаджений досить високо, товстий біля основи та звужується до кінця. У спокійному стані собака тримає його горизонтально. Зазвичай купірується на половину або на третину довжини в країнах, де це дозволено.
• Кінцівки: Сильні, прямі та паралельні. Лапи подовжені, овальної форми («заячі»), зі щільно зібраними пальцями та міцними подушечками.
• Шерсть: Коротка, густа, не надто тонка.
• Забарвлення: Основний колір білий з яскравими помаранчевими (вогняними) плямами. Крап допустимий, але не бажаний у великій кількості.

Важливо відзначити, що зовнішність сен-жерменського бракка може трохи відрізнятися від інших континентальних лягавих. Наприклад, у порівнянні з таким собакою, як ар’єзький бракк, він має більш легку та витончену будову. Його робочі якості та зовнішній вигляд є унікальним поєднанням, яке відрізняє його від таких порід, як пудель-пойнтер або португальський лягавий.