Швейцарський гончак, а саме його чарівний бернський різновид (Swiss Hound: Bernese type), — це не просто собака, а жива історія швейцарських Альп. Це один з чотирьох унікальних типів швейцарських гончих, названий на честь кантону Берн, де він був виведений і вдосконалений. Бернський гончак — це втілення мисливської пристрасті, невтомний слідопит з неймовірним чуттям і характерним, мелодійним та гучним голосом, що розноситься на кілометри гірськими долинами. Ця порода вимагає не тільки постійної мисливської практики або значних фізичних навантажень, але й тісного контакту з людиною. Прикметною зовнішньою рисою триколірного бернського гончака є виразні очі, немов підведені вугіллям, завдяки насичено чорним повікам. Інші мисливські породи — у нашому рейтингу найкращих мисливських собак.
Хоча бернський гончак створений для полювання, він також є чудовим компаньйоном для активних людей, які розуміють його потреби. Його відданість господарю, спокійний характер вдома та яскрава особистість роблять його бажаним членом родини. Проте, перш ніж заводити такого собаку, варто глибоко вивчити особливості його темпераменту, вимоги до догляду та виховання, щоб забезпечити йому щасливе та повноцінне життя.
Швейцарський гончак (Бернський гончак): ключова інформація
Швейцарський гончак (Бернський гончак): ключова інформація · 13
| Назва породи | Швейцарський гончак, бернський тип (Berner Laufhund) |
|---|---|
| Країна походження | Швейцарія (Кантон Берн) |
| Час виникнення | Середньовіччя, стандарт затверджено у 1933 році |
| Класифікація FCI | Група 6 (Гончі та споріднені породи), Секція 1.2 (Середні гончі). Номер стандарту 59. |
| Тривалість життя | 11–14 років |
| Зріст у холці (згідно зі стандартом FCI) | Самці: 49–59 см Самки: 47–57 см |
| Вага | 15–20 кг |
| Темперамент | Чутливий, відданий, спокійний вдома, пристрасний та витривалий на полюванні, незалежний |
| Використання | Полювання на дрібну дичину (заєць, лисиця, косуля), собака-компаньйон для активних людей |
| Забарвлення | Триколірне: білий основний фон з великими чорними плямами або чорним «сідлом» та рудими підпалинами |
| Потреба у фізичних навантаженнях | Дуже висока |
| Схильність до гавкоту (бою) | Висока, особливо під час переслідування здобичі |
| Складність у догляді | Низька (шерсть), висока (потреби в активності) |
Цікаві факти про Бернського гончака
- Одна порода – чотири обличчя: Хоча бернський, юрський, люцернський та швіцький гончаки мають різне забарвлення, вони вважаються однією породою згідно зі стандартом FCI, просто різними її варіаціями.
- Музичний голос: Голос (бій) швейцарського гончака високо цінується мисливцями. Він не просто гучний, а й дуже мелодійний та переливчастий, що дозволяє легко визначити місцезнаходження собаки на великій відстані в горах.
- Майстер по зайцю: Історично швейцарські гончаки вважалися одними з найкращих фахівців у полюванні на зайця. Їхня в’язкість (здатність довго і наполегливо йти по сліду) є легендарною.
- Дві версії розміру: Для кожного з чотирьох типів швейцарських гончих існує також менша версія — «нідерлауфхунд» (Niederlaufhund), тобто «малий гончак». Вони були виведені для полювання в менших за площею угіддях.
- Рідкість за межами батьківщини: Незважаючи на свою довгу історію та чудові якості, швейцарські гончаки, включаючи бернський тип, є досить рідкісною породою за межами Швейцарії та сусідньої Франції.
