Древер, або шведський таксоподібний брак (Drever/Swedish Dachsbracke), – це відносно молода, але вже міцно зарекомендувавша себе порода мисливських собак, що є національною гордістю Швеції. Ці невисокі, але кремезні та витривалі гончаки завоювали серця мисливців та родин у скандинавських країнах завдяки своєму неперевершеному чуттю, наполегливості в роботі та дивовижно спокійному характеру вдома. Древер – це ідеальний приклад поєднання мисливської пристрасті та сімейної відданості, собака, здатний бути як невпинним слідопитом у лісі, так і лагідним компаньйоном біля каміна. Його легко впізнати за видовженим, потужним тілом на коротких лапах, що дозволяє йому впевнено рухатися найгустішими хащами. Більше про особливості цієї унікальної породи читайте далі на Tvaryny.
Цей собака стане надійним сторожем, ревно оберігаючи ввірену територію, але без зайвої агресії. Врівноважений та терплячий, древер чудово ладнає з дітьми, що робить його прекрасним вибором для активних родин. Він не потребує складного догляду, легко піддається дресируванню, проте для повного щастя йому необхідний простір, тому найкраще він почуватиметься у заміському будинку з можливістю регулярних та тривалих прогулянок.
Основні характеристики породи древер
| Характеристика | Опис |
| Походження | Швеція |
| Рік визнання FCI | 1953 |
| Тривалість життя | 12-15 років |
| Зріст у холці | Самці: 32-40 см (ідеальний 35 см) Самки: 30-38 см (ідеальний 33 см) |
| Вага | 14-18 кг |
| Група FCI | Група 6: Гончаки та споріднені породи. Секція 1.3: Малі гончаки. |
| Призначення | Полювання на оленя, козулю, лисицю; собака-компаньйон |
| Темперамент | Пильний, врівноважений, енергійний, ніколи не агресивний чи сором’язливий |
Історія походження породи древер
Історія древера не сягає глибини століть, як у багатьох інших мисливських порід, але вона є яскравим прикладом цілеспрямованої селекції для конкретних умов. Все почалося наприкінці XIX – на початку XX століття. Шведські мисливці потребували собаки, який був би достатньо низьким, щоб не сполохати велику дичину (особливо козулю), але при цьому мав витривалість, відмінний нюх і гучний голос великого гончака. Таким собакою виявився вестфальський таксоподібний брак, імпортований з Німеччини у 1910-х роках.
Ці німецькі собаки стали основою для нової породи. Їх почали активно схрещувати з місцевими шведськими гончаками, прагнучи закріпити бажані риси: низький зріст, міцний кістяк та невтомність. Спочатку цих собак називали просто “даксбраками” (Dachsbracke), що з німецької перекладається як “таксоподібний гончак”. Проте з часом шведська лінія настільки відрізнилася від своїх німецьких предків, що виникла потреба у власній назві.
У 1947 році було запропоновано назву “Древер”, що походить від шведського слова “driva”, яке описує специфічну тактику полювання – повільне виганяння звіра на мисливця з постійним гавкотом. Ця назва ідеально відображала суть роботи собаки. У 1949 році був створений перший клуб породи у Швеції, а вже у 1953 році Міжнародна кінологічна федерація (FCI) офіційно визнала древера як самостійну шведську породу. Сьогодні древер є однією з найпопулярніших мисливських порід у Швеції, Норвегії та Фінляндії, але за межами Скандинавії залишається досить рідкісним.
Як виглядає древер: стандарт та зовнішність
Зовнішність древера – це втілення функціональності. Він виглядає як міцний, розтягнутий собака з потужним тілом на коротких ногах. Його вигляд справляє враження сили та витривалості, а не елегантності. Співвідношення висоти в холці до довжини тіла приблизно 1 до 1.6.
- Голова: Досить велика і довга, злегка звужується до носа. Череп трохи опуклий. Перехід від чола до морди (стоп) ледь помітний.
- Морда: Добре розвинена, не загострена. Ніс має велику чорну мочку з добре відкритими ніздрями.
- Очі: Овальної форми, темно-карі. Погляд спокійний, виразний та розумний.
- Вуха: Посаджені відносно низько, середньої довжини, широкі. Вони звисають, щільно прилягаючи до щік, а їхні кінчики заокруглені.
- Корпус: Дуже витягнутий. Шия довга, м’язиста, без підвісу. Спина пряма і міцна, поперек широкий. Грудна клітка добре розвинена, овальна, її нижня точка знаходиться значно нижче ліктів. Живіт ледь підтягнутий.
- Хвіст: Довгий, товстий біля основи. У спокійному стані собака тримає його опущеним, а в русі – не піднімає вище лінії спини.
- Кінцівки: Короткі, міцні, з потужним кістяком. Передні кінцівки абсолютно прямі, якщо дивитися спереду. Лапи міцні, зібрані в комок, з щільними подушечками.
- Шерсть та забарвлення: Шерсть коротка, густа, жорстка і щільно прилягає до тіла. На голові, вухах та нижній частині ніг вона ще коротша. Підшерстя добре розвинене, що захищає собаку в суворих погодних умовах. Забарвлення може бути будь-яким, але обов’язково з білими відмітинами. Найпоширеніші варіанти: рудо-білий, чорно-білий та триколірний (чорно-рудо-білий). Білі відмітини мають бути чітко видно з усіх боків (на морді, шиї, грудях, кінчику хвоста та лапах).
Характер і темперамент древера
Характер древера – це його друга визначна риса після мисливських якостей. Попри свою наполегливість і азарт на полюванні, вдома це надзвичайно спокійний, врівноважений і лагідний собака. Він не схильний до нервозності чи безпричинної агресії. Древери дуже орієнтовані на свою сім’ю і сильно прив’язуються до господаря. Вони люблять бути в центрі уваги, але не є нав’язливими.
Однією з ключових особливостей є їхній дзвінкий і мелодійний голос, який вони активно використовують на полюванні. В домашніх умовах вони також можуть бути “балакучими”, сповіщаючи про прихід гостей або про щось незвичайне на своїй території. Це робить їх хорошими сторожами, хоча вони радше сповістять про незнайомця, ніж проявлять до нього агресію.
З дітьми древери зазвичай дуже терплячі та ніжні, що робить їх чудовими сімейними собаками. Завдяки своєму неконфліктному характеру, вони добре уживаються з іншими собаками, особливо якщо росли разом. Однак варто пам’ятати про їхній сильний мисливський інстинкт. Дрібних домашніх тварин, таких як гризуни, кролики чи навіть коти, вони можуть сприймати як здобич. Тому рання і правильна соціалізація є вкрай важливою.
Плюси і мінуси породи древер
| Плюси | Мінуси |
|---|---|
| ✅ Відмінний мисливець: Один з найкращих гончаків для полювання на козулю та лисицю в густих лісах. | ❌ Сильний мисливський інстинкт: Може втекти, почувши цікавий запах. Потребує надійного огородження та вигулу на повідку. |
| ✅ Чудовий сімейний компаньйон: Спокійний, лагідний та терплячий до дітей. | ❌ Схильність до гавкоту: Має гучний і дзвінкий голос, який може не сподобатися сусідам. |
| ✅ Міцне здоров’я: Порода не має значної схильності до генетичних захворювань. | ❌ Потребує високих фізичних навантажень: Не підходить для пасивного способу життя. Необхідні тривалі прогулянки. |
| ✅ Невибагливість у догляді: Коротка шерсть не потребує складного грумінгу. | ❌ Може бути впертим: Як і багато гончаків, древер може бути самостійним у прийнятті рішень, що ускладнює дресирування. |
| ✅ Високий інтелект: Кмітливий і здатний до навчання, якщо знайти правильний підхід. | ❌ Погано переносить самотність: Сильно прив’язується до сім’ї і може страждати від тривоги розлуки. |
Догляд та утримання за древером
Доглядати за древером відносно нескладно, але є кілька аспектів, на які варто звернути особливу увагу.
Грумінг
Коротка та жорстка шерсть древера не потребує послуг професійного грумера. Достатньо раз на тиждень вичісувати її гумовою щіткою або рукавичкою для видалення відмерлих волосків і підтримки здорового вигляду шкіри. Линька відбувається двічі на рік, навесні та восени. У цей період вичісувати собаку доведеться частіше, 2-3 рази на тиждень. Купати древера слід лише за необхідності, оскільки часте миття може пошкодити природний захисний шар шкіри.
Особливу увагу слід приділяти вухам. Через їхню висячу форму порушена вентиляція слухового проходу, що створює сприятливі умови для розвитку бактерій та грибків. Регулярно, раз на тиждень, оглядайте вуха на наявність почервоніння, бруду чи неприємного запаху. Чистіть їх спеціальним лосьйоном для вух. Також не забувайте регулярно підстригати кігті, якщо вони не сточуються природним чином.
Фізичні навантаження та вигул
Древер – це енергійний робочий собака, який потребує значних фізичних навантажень для підтримки форми та психічного здоров’я. Йому необхідно мінімум 1.5-2 години активних прогулянок щодня. Це не можуть бути повільні прогулянки на повідку навколо будинку. Древеру потрібна можливість бігати, досліджувати запахи та вихлюпувати енергію. Ідеальним варіантом є прогулянки в лісі, полі чи парку.
Важливо: через сильний мисливський інстинкт відпускати древера з повідка можна лише на надійно огородженій території. Почувши цікавий слід, він може повністю ігнорувати команди господаря і втекти. Для міських умов проживання ця порода підходить погано, їй потрібен простір. Найкраще древер почувається в приватному будинку з великим, добре огородженим подвір’ям.
Дресирування та виховання древера
Древери розумні та кмітливі, але їхнє дресирування має свої особливості. Як і багато гончаків, вони були виведені для самостійної роботи, тому можуть бути досить впертими та незалежними. Вони не будуть сліпо виконувати команди, якщо не бачать у цьому сенсу. Дресирування має бути послідовним, терплячим і базуватися на позитивному підкріпленні – похвалі, ласощах, іграх. Грубість і фізичні покарання лише зруйнують довіру між вами та собакою.
Найважливішою командою для древера є команда “До мене!”. Її потрібно відпрацьовувати змалечку, в різних умовах, заохочуючи собаку за кожне повернення. Рання соціалізація є ключовою. Знайомте цуценя з різними людьми, звуками, місцями та іншими тваринами, щоб воно виросло впевненим і врівноваженим. Через свою природу, древер може бути схожим за впертістю на бігля, тому терпіння є ключем до успіху.
Здоров’я древера та типові хвороби
Древер – це загалом здорова і витривала порода з невеликою кількістю спадкових захворювань. Завдяки цілеспрямованій селекції, орієнтованій на робочі якості, а не на екстер’єр, порода уникла багатьох проблем, притаманних іншим чистокровним собакам. Однак існують деякі стани, до яких древери можуть бути схильні:
- Захворювання міжхребцевих дисків (IVDD): Через своє довге тіло та короткі ноги, древери, як і такси, мають підвищений ризик проблем зі спиною. Важливо не дозволяти собаці набирати зайву вагу та уникати надмірних стрибків з висоти.
- Вушні інфекції (отит): Це найпоширеніша проблема для порід з висячими вухами. Регулярна гігієна вух є найкращою профілактикою.
- Дисплазія тазостегнових суглобів: Хоча це не є поширеною проблемою для породи, ризик існує. Обирайте цуценя від перевірених батьків з відповідними тестами.
- Ожиріння: Древери мають хороший апетит, і при недостатньому фізичному навантаженні можуть швидко набирати зайву вагу, що створює додаткове навантаження на суглоби та хребет.
Харчування: чим годувати древера?
Раціон древера має бути збалансованим і відповідати його рівню активності. Основою харчування може бути як якісний сухий корм преміум або супер-преміум класу для активних собак середнього розміру, так і натуральна їжа.
При натуральному годуванні основу раціону (близько 50-60%) має складати нежирне м’ясо (яловичина, курка, індичка) та субпродукти. Решту мають складати каші (гречка, рис), овочі (морква, гарбуз, кабачок), кисломолочні продукти (нежирний сир, кефір) та невелика кількість рослинної олії. Уникайте жирної свинини, трубчастих кісток, солодкого, копченого та гострого. Для робочих мисливських собак у період активного сезону калорійність раціону потрібно збільшувати.
| Тип продукту | Приклади | Призначення |
|---|---|---|
| Джерела білка | Нежирна яловичина, курка, індичка, морська риба (без кісток), субпродукти | Будівельний матеріал для м’язів |
| Вуглеводи | Гречка, рис, вівсянка (в невеликих кількостях) | Джерело енергії |
| Клітковина та вітаміни | Морква, гарбуз, кабачок, яблука, зелень | Нормалізація травлення, вітаміни |
| Жири | Лососева олія, нерафінована соняшникова олія (1 ч.л. на день) | Здоров’я шкіри та шерсті, енергія |
| Кальцій | Нежирний сир, кефір | Здоров’я кісток та зубів |
Древер у полюванні
Полювання – це стихія древера. Його основне завдання – знайти слід звіра (найчастіше козулі, оленя або лисиці), підняти його і повільно, з постійним гавкотом, гнати в бік мисливця. Його низький зріст є перевагою: він не лякає звіра, і той не тікає на повній швидкості, а йде неспішно, дозволяючи мисливцю зайняти зручну позицію для пострілу. Гучний, мелодійний голос древера дозволяє мисливцю постійно контролювати місцезнаходження собаки та напрямок руху звіра. Подібний стиль полювання, хоч і з іншою спеціалізацією, демонструють такі породи як Блакитний гасконський бассет чи Великий вандейський бассет-грифон.
Цікаві факти про породу древер
- Назва “Древер” походить від шведського слова “driva”, що описує метод полювання, коли собака повільно “жене” дичину.
- Древер є однією з найпопулярніших порід у Швеції, але за її межами практично невідомий.
- Попри свій короткий зріст, древер вважається надзвичайно витривалим собакою, здатним працювати в снігу та складній місцевості годинами.
- Характерний гучний гавкіт древера має різні інтонації, за якими досвідчений мисливець може визначити, якого звіра переслідує собака.
- У 2016 році пошта Швеції випустила серію марок, присвячену національним породам собак, і древер був удостоєний честі бути на одній з них.
Часті запитання про породу древер (FAQ)
Чи підходить древер для утримання у квартирі?
Загалом, ні. Древеру потрібен простір для руху та виходу енергії. Крім того, його гучний гавкіт може стати проблемою для сусідів. Найкраще він почуватиметься у приватному будинку з огородженим подвір’ям.
Чи сильно линяє древер?
Линька помірна, сезонна (весна та осінь). Регулярне вичісування допомагає тримати її під контролем.
Чи ладнає древер з котами та іншими тваринами?
Це залежить від індивідуального темпераменту та соціалізації. Через сильний мисливський інстинкт, він може сприймати котів та інших дрібних тварин як здобич. Якщо вони ростуть разом змалечку, шанси на мирне співіснування вищі, але завжди потрібен контроль.
Скільки коштує цуценя древера?
Оскільки порода рідкісна за межами Скандинавії, знайти цуценя може бути складно і дорого. Ціна залежатиме від родоводу, репутації розплідника та країни придбання. Необхідно враховувати також витрати на транспортування.
Чи можна не використовувати древера для полювання?
Так, древер може бути чудовим компаньйоном для активної родини. Однак важливо забезпечити йому достатньо фізичних та розумових навантажень, щоб компенсувати відсутність полювання. Це можуть бути тривалі прогулянки, біг, ігри на пошук предметів (ноузворк).