Блакитний гасконський бассет

Історія блакитного гасконського бассета тісно переплетена з історією мисливства у Франції і є прямою спадкоємицею величних Великих блакитних гасконських гончаків (Grand Bleu de Gascogne). Ці собаки, відомі ще з XIV століття, славилися своєю здатністю полювати у зграї на велику дичину, таку як вовки та дикі кабани. Їх використовував сам граф Гастон Феб де Фуа, автор знаменитого “Трактату про полювання”.

З часом, коли полювання на великого звіра стало менш поширеним, а полювання пішки на дрібнішу дичину, як-от зайці та кролики, набуло популярності, виникла потреба в собаці з тими ж чудовими мисливськими якостями, але повільнішому та нижчому на зріст. Так, шляхом селекції та, можливо, схрещування з іншими бассетоподібними породами, з’явився бассет — коротконога версія великого гончака.

На жаль, наприкінці XIX століття, з падінням популярності традиційного полювання, порода опинилася на межі повного зникнення. Її відродженням ми завдячуємо ентузіазму однієї людини — Алена Бурбона (Alain Bourbon). На початку XX століття він доклав неймовірних зусиль, щоб знайти вцілілих представників породи та відновити її популяцію. Завдяки його праці в 1911 році був створений клуб породи, і вона почала своє повільне, але впевнене повернення.

Міжнародна кінологічна федерація (FCI) офіційно визнала стандарт породи 24 січня 1996 року. Сьогодні блакитні гасконські бассети все ще є рідкісною породою за межами Франції, але їхня популярність зростає серед поціновувачів, які шукають не лише вправного мисливця, а й вірного сімейного друга.

Блакитний гасконський бассет — собака, в якому гармонійно поєднуються риси типового бассета і благородство стародавніх французьких гончаків. Він справляє враження міцного, довгого, але водночас рухливого і не надто важкого собаки.

• Загальний вигляд: Довге тіло на коротких, міцних кінцівках. Собака має бути добре збалансованим, без ознак громіздкості.
• Голова: Довга, але не надто широка. Череп злегка куполоподібний з вираженою потиличною кісткою. Перехід від лоба до морди плавний.
• Очі: Овальної форми, карі. Погляд м’який, трохи сумний і задумливий, що є однією з візитівок породи. Нижня повіка може бути злегка відвислою.
• Вуха: Дуже довгі, тонкі, посаджені низько, нижче лінії очей. Вони мають бути закручені всередину і закінчуватися гострим кінчиком. Згідно зі стандартом, витягнуті вперед вуха повинні виходити за кінчик носа.
• Корпус: Спина довга і міцна. Грудна клітка широка і глибока, добре розвинена.
• Хвіст: Шаблеподібний, досить товстий біля основи, звужується до кінця. У спокійному стані собака несе його низько, а в русі — гордо піднімає.
• Шерсть і забарвлення: Шерсть коротка, щільна і жорстка на дотик. Найбільш унікальною особливістю є забарвлення, яке й дало назву породі. Воно складається з чорно-білого крапу (крапчастості), що створює ефект синьо-сірого, “блакитного” відтінку. На цьому фоні можуть бути чорні плями різного розміру. Характерними є також руді (палеві) відмітини над очима, на щоках, губах, внутрішній стороні вух та на лапах.

Характер блакитного гасконського бассета — це дивовижне поєднання мисливського азарту і домашнього затишку. Це дуже ласкавий і відданий собака, який сильно прив’язується до своєї родини. Він обожнює бути в центрі уваги, брати участь у всіх сімейних справах і з радістю прийме обійми та почухування за вухом.

За своєю природою це соціальна, “зграйна” тварина. Тому гасконці погано переносять тривалу самотність. Якщо ви проводите багато часу поза домом, цей собака може страждати від тривоги розлуки, що буде проявлятися у деструктивній поведінці та безперервному витті. Наявність іншого собаки в домі може значно полегшити цю проблему.

Водночас не варто забувати про його мисливське коріння. Як і багато інших гончаків, наприклад, Бігль, гасконський бассет має незалежний і часом впертий характер. Якщо він взяв слід, його нюх повністю відключає слух. У такі моменти докликатися його практично неможливо. Саме тому прогулянки без повідця в неогороджених місцях є вкрай небезпечними. Його допитливість і слідування інстинктам можуть завести його дуже далеко від дому.

До незнайомців ставиться з певною обережністю, але без агресії. Він скоріше повідомить вас гучним голосом про прихід гостей, ніж проявить ворожість. Його голос — це окрема тема. Це не звичайний гавкіт, а глибоке, мелодійне і дуже гучне виття, яке чутно на великій відстані. Цю особливість варто враховувати, якщо ви живете в квартирі з тонкими стінами.

Сумісність з дітьми та іншими тваринами

Блакитний гасконський бассет — чудовий компаньйон для родин з дітьми. Він терплячий, доброзичливий і не схильний до агресії. Однак, як і у випадку з будь-якою породою, важливо навчити дітей правильному поводженню з собакою: не турбувати його під час їжі та сну, не тягнути за довгі вуха та хвіст. Завдяки своєму спокійному темпераменту він добре ладнає з дітьми старшого віку, які можуть брати участь в іграх та прогулянках.

Щодо інших домашніх тварин, то тут ситуація неоднозначна. Вихований змалечку разом з котами чи іншими собаками, гасконець зазвичай приймає їх як членів своєї “зграї”. Проблеми можуть виникнути з дрібними тваринами, такими як гризуни, кролики чи птахи. Його мисливський інстинкт може взяти гору, тому залишати їх наодинці без нагляду не варто.

Блакитний гасконський бассет — собака, який не вимагає складного догляду, але певні процедури мають стати регулярною звичкою для власника.

Грумінг: догляд за шерстю, вухами та кігтями

Коротка і щільна шерсть гасконця не потребує послуг професійного грумера. Достатньо раз на тиждень вичісувати її гумовою щіткою або рукавичкою для видалення відмерлих волосків і підтримки здорового вигляду шкіри. Під час сезонної линьки (весною та восени) процедуру варто проводити частіше. Купати собаку слід лише за потреби.

Найбільшої уваги потребують вуха. Щонайменше раз на тиждень їх необхідно оглядати на предмет почервоніння, бруду чи неприємного запаху. Внутрішню поверхню вушної раковини слід протирати спеціальним лосьйоном, який порекомендує ветеринар. Це найкраща профілактика отиту.

Кігті потрібно підстригати приблизно раз на місяць, якщо вони не сточуються природним шляхом під час прогулянок. Занадто довгі кігті можуть спричиняти дискомфорт при ходьбі та деформувати лапу.

Фізичні навантаження та активність

Незважаючи на короткі лапи та трохи вайлуватий вигляд, блакитний гасконський бассет — це енергійний мисливський собака, який потребує значних фізичних навантажень. Йому необхідні щоденні тривалі прогулянки (щонайменше 1-1,5 години на день). Це не має бути швидкий біг, а скоріше неспішна, але довга ходьба, під час якої собака зможе вдосталь обнюхати все навколо. Для гончака робота носом — це таке ж важливе навантаження, як і фізична активність.

Ідеальним місцем для утримання такого собаки є приватний будинок з добре огородженою територією, де він зможе вільно гуляти. Огорожа має бути надійною і достатньо високою, оскільки бассети, попри свої короткі лапи, можуть бути досить винахідливими у спробах втекти, якщо їх зацікавить якийсь запах.

Дресирування гасконця — це завдання, що вимагає терпіння, послідовності та розуміння психології гончака. Це розумні собаки, але їхня незалежність і впертість можуть стати викликом для недосвідченого власника. Вони були виведені для самостійного прийняття рішень під час полювання, тому сліпе підпорядкування — не їхня сильна сторона. Вони завжди запитають себе: “А що мені за це буде?”.

Ключ до успіху — позитивне підкріплення. Використовуйте ласощі, похвалу та іграшки, щоб заохотити собаку до виконання команд. Жорсткі методи, крики та фізичні покарання абсолютно неприпустимі — вони призведуть лише до того, що собака замкнеться в собі і втратить довіру до вас. Тренування мають бути короткими, цікавими та різноманітними, щоб не набриднути вашому улюбленцю.

Найважливішою командою для будь-якого гончака є команда “До мене!”. Починати її відпрацювання потрібно з раннього віку в безпечному, огородженому місці. Але навіть ідеально видресируваний бассет може проігнорувати її, якщо його ніс вловив щось надзвичайно цікаве. Тому ніколи не покладайтеся на 100% послух на відкритій місцевості.