Австралійська вівчарка (Australian Shepherd/Aussie) поза сумнівом стане для вас і ваших дітей відданим, енергійним і неймовірно вірним другом. Представники цієї породи відрізняються не лише привабливою зовнішністю, але й видатним інтелектом, надійністю та врівноваженістю. Ці собаки дуже талановиті, вони можуть бути прекрасними пастухами, спортсменами в аджиліті та фрісбі, шукачами і рятувальниками. Розвинений інтелект допомагає їм з легкістю вивчати команди і виконувати покладені на них зобов’язання.
Австралійські вівчарки, за умови правильної соціалізації, ніколи не проявляють безпідставної агресії, вони можуть бути чудовими компаньйонами для активних сімей та уважними товаришами для дітей. Вони дуже тихі і спокійні в домі, якщо отримують достатньо фізичних та розумових навантажень, але при цьому на вулиці перетворюються на енергійних та активних дослідників. Соціалізація та постійний контакт з людиною для них украй важливі, адже вони не виносять самотності та нудьги. Виховувати австралійську вівчарку треба послідовно, використовуючи методи позитивного підкріплення, без грубості і жорстокості. Щоб підтримувати чудову фізичну та ментальну форму, цим собакам потрібні щоденні тривалі прогулянки, ігри та розумові завдання. Дізнайтеся більше на Tvaryny.
Австралійська вівчарка: короткий огляд породи
Австралійська вівчарка: короткий огляд породи · 8
| Характеристика | Опис |
|---|---|
| Походження | Сполучені Штати Америки (не Австралія, всупереч назві) |
| Рік першої згадки | Кінець 19-го – початок 20-го століття (формування породи) |
| Офіційне визнання (США) | Клуб породи створений у 1957 році |
| Тривалість життя | 12–15 років |
| Зріст у холці (FCI стандарт №342) | Пси: 51–58 см; Суки: 46–53 см |
| Вага | Пси: приблизно 25–32 кг; Суки: приблизно 16–25 кг |
| Темперамент | Розумна, активна, віддана, працьовита, пильна, хороший компаньйон |
| Використання | Пастуша робота, собачий спорт (аджиліті, обідієнс, фрісбі), компаньйон, пошуково-рятувальна служба |
Цікаві факти про австралійську вівчарку
- Не австралійці: Всупереч своїй назві, австралійська вівчарка була виведена в США, а не в Австралії. Назву вони, ймовірно, отримали через баскських вівчарів, які прибули до Америки з Австралії, або через овець австралійського походження, яких вони пасли.
- Різнокольорові очі: Гетерохромія (очі різного кольору) досить поширена у цієї породи і є допустимою за стандартом. Одне око може бути карим, а інше – блакитним, або в одному оці можуть бути вкраплення різних кольорів (мармуровість).
- «Собака-липучка»: Ауссі відомі своєю сильною прихильністю до господарів і часто слідують за ними по п’ятах, за що отримали прізвисько «velcro dogs» (собаки-липучки).
- Зірки родео: Австралійські вівчарки були популярні серед ковбоїв та учасників родео в Америці, де вони не лише пасли худобу, а й розважали публіку своїми трюками.
- Природні бобтейли: Деякі австралійські вівчарки народжуються з природно коротким хвостом (бобтейл). Це генетична особливість.
- Універсальні працівники: Завдяки своєму інтелекту, витривалості та навчанню, ауссі використовуються не тільки як пастухи, а й у пошуково-рятувальних операціях, як собаки-поводирі, собаки-терапевти та успішно виступають у різних видах собачого спорту. Дуже схожими якостями володіє австралійський келпі, який також є відмінним пастухом.
- Чотири основні забарвлення: Хоча варіацій багато, стандарт визнає чотири основні забарвлення: блю-мерль, ред-мерль, чорний та рудий (червоний), кожне з яких може бути з білими мітками та/або мідними підпалинами.
- Чутливість до медикаментів: Як згадувалося, деякі ауссі мають мутацію гену MDR1, що робить їх чутливими до певних ліків. Це важливо враховувати при ветеринарному лікуванні.
- Можуть «посміхатися»: Деякі австралійські вівчарки демонструють поведінку, схожу на посмішку, піднімаючи губи і показуючи зуби в знак підпорядкування або привітання. Це не слід плутати з агресивним оскалом.