Історія походження австралійського тер’єра
Історія австралійського тер’єра тісно пов’язана з освоєнням австралійського континенту європейськими поселенцями у XIX столітті. Колоністам був потрібен невеликий, але витривалий і безстрашний собака, здатний захищати ферми та шахтарські селища від щурів, мишей і, що особливо важливо в австралійських реаліях, отруйних змій. Основою для створення нової породи стали різні види тер’єрів, завезених з Великої Британії.
Вважається, що в селекції брали участь предки таких порід, як керн-тер’єр, скай-тер’єр, денді-дінмонт-тер’єр, а також ірландський та йоркширський тер’єри. Від кожної з них австралійський тер’єр успадкував найкращі риси: відвагу, міцну статуру, жорстку шерсть, що захищає від негоди та укусів, і невтомний мисливський інстинкт. Особливий вплив, імовірно, мав йоркширський тер’єр, від якого австралієць отримав характерний блакитно-рудий окрас. Проте, на відміну від свого декоративного родича, австралійський тер’єр зберіг робочі якості та міцнішу статуру.
Перші згадки про собак, схожих на сучасних австралійських тер’єрів, датуються 1820-ми роками. Спочатку їх називали «жорсткошерстими тер’єрами» (Rough Coated Terrier). Порода швидко здобула популярність в Австралії завдяки своїй універсальності та невибагливості. У 1887 році в Мельбурні був заснований перший клуб породи, а вже у 1899 році був затверджений її офіційний стандарт. Австралійський тер’єр став першою породою, офіційно визнаною в Австралії. Міжнародне визнання прийшло пізніше: британський Кеннел-клуб визнав породу в 1933 році, а Американський клуб собаківництва — у 1960 році. Сьогодні австралійський тер’єр не є надто поширеною породою за межами своєї батьківщини, але його цінують за чудовий характер і відданість.
Стандарт породи та зовнішній вигляд австралійського тер’єра
Австралійський тер’єр — це міцний, приземкуватий собака розтягнутого формату, який виглядає набагато сильнішим, ніж можна очікувати від його невеликого розміру. Його зовнішність свідчить про витривалість та готовність до роботи. Головною особливістю є жорстка, пряма шерсть, що утворює характерний «комір» навколо шиї та «фартух» на грудях.
Стандарт породи та зовнішній вигляд австралійського тер’єра · 12
| Частина тіла | Опис згідно зі стандартом FCI |
|---|---|
| Загальний вигляд | Міцний, присадкуватий, досить розтягнутого формату, з характерним тер’єрським виразом. |
| Голова | Череп довгий, плаский, помірної ширини. Перехід від чола до морди виражений, але не різкий. Морда сильна, потужна, по довжині дорівнює черепній частині. |
| Ніс | Мочка носа чорна, невеликого розміру. |
| Очі | Невеликі, овальної форми, темно-карі. Посаджені широко. Вираз очей — проникливий та розумний. |
| Вуха | Невеликі, стоячі, загострені, без довгої шерсті. Посаджені високо на черепі, рухливі. |
| Прикус | Ножицеподібний. Щелепи сильні. |
| Шия | Міцна, хорошої довжини, злегка вигнута, плавно переходить у плечі. |
| Корпус | Спина пряма, лінія верху рівна. Грудна клітка помірно глибока і широка. Поперек міцний. |
| Хвіст | Раніше традиційно купірувався. У країнах, де це заборонено, залишається природної довжини. Посаджений високо, собака несе його вертикально. |
| Кінцівки | Передні — прямі та паралельні, з добре розвиненим кістяком. Задні — з добре розвиненою мускулатурою, помірними кутами зчленувань. Лапи невеликі, котячі, з міцними чорними кігтями. |
| Шерсть | Подвійна: жорстке, пряме і густе остьове волосся довжиною близько 6 см та короткий, м’який підшерсток. На морді, нижній частині кінцівок та лапах шерсть коротка. Характерний чубчик на голові. |
| Забарвлення | Блакитний з підпалом: сталево-блакитний або темно-сіро-блакитний з насиченим рудим підпалом на морді, вухах, нижній частині тіла, лапах. Суцільний пісочний або рудий: будь-який відтінок від пісочного до червоного. Білі плями на грудях чи лапах є недоліком. |
