Блакитний пікардійський спаніель

Історія блакитного пікардійського спаніеля нерозривно пов’язана з його “батьком” – пікардійським спаніелем. Протягом століть у регіоні Пікардія у Франції існували місцеві спаніелі, яких цінували за їхні мисливські якості. Вони були відомі своєю витривалістю та здатністю працювати у складних умовах боліт долини річки Сомма.

Поява саме “блакитної” варіації почалася наприкінці 19-го – на початку 20-го століття. У той час британські мисливці часто приїжджали до Франції зі своїми собаками, зокрема, з сетерами. Суворі британські карантинні закони ускладнювали повернення собак додому, тому багато з них залишалися у Франції. Відбулося схрещування місцевих пікардійських спаніелів із блакитними крапчастими англійськими сетерами.

Це схрещування мало на меті не просто зміну забарвлення. “Англійська кров” принесла породі більш легку тілобудову, витонченість рухів та, можливо, посилила деякі робочі якості, зокрема швидкість та дальність пошуку. У нововиведеній породі переважала англійська кров, завдяки чому вони набули більш легкої тілобудови, ніж у інших спаніелів.

Хоча чорне забарвлення (яке у крапчастому вигляді дає “блакитний” ефект) спочатку було небажаним для мисливських собак через побоювання, що їх буде погано видно в сутінках, видатні робочі якості цих собак швидко завоювали повагу. Блакитний пікардійський спаніель був визнаний як окрема порода у 1938 році. Порода залишається відносно рідкісною і сьогодні, найбільш поширена на своїй “малій батьківщині” в Пікардії та в Канаді, де її визнав місцевий кеннел-клуб.

Блакитний пікардійський спаніель – це собака середнього розміру, атлетичної, але водночас елегантної будови. Він справляє враження міцного, витривалого мисливця, здатного працювати цілий день.

Голова та череп

Голова собаки велика, але пропорційна до тіла. Череп овальний, досить широкий, з вираженим переходом від лоба до морди (стоп), але без різкості. Морда довга і пряма, не загострена. Спинка носа пряма. Мочка носа велика, чорна, з добре відкритими ніздрями. Губи дещо відвислі, але не надто “сирі”, вони мають добре закривати нижню щелепу.

Очі та вуха

Очі – одна з найвиразніших рис породи. Вони великі, темні (зазвичай темно-карі), з дуже спокійним, добрим і трохи меланхолійним виразом. Вуха – типові для спаніеля: товсті, висячі, посаджені трохи вище лінії очей. Вони вкриті довгою, хвилястою шовковистою шерстю, що додає собаці шарму.

Корпус та кінцівки

Собака має міцну, але не важку статуру. Шия мускулиста, з невеликим підвісом. Груди глибокі, добре розвинені, що забезпечує достатньо місця для легенів. Спина пряма, міцна, поперек мускулистий. Круп ледь скошений. Кінцівки мускулисті, з міцними кістками, що дозволяє собаці легко рухатися як по суші, так і по воді. Лапи круглі, зібрані, з щільними подушечками.

Хвіст

Хвіст середньої довжини, зазвичай не опускається нижче скакального суглоба. Він ніколи не буває загнутим гаком. Вкритий довгою шерстю, що утворює “підвіс” або “перо”. Собака несе хвіст невисоко, але під час роботи він може бути в русі.

Шерсть та забарвлення

Шерсть густа, жорстка на дотик на корпусі, але не надто груба. На голові шерсть коротка і тонка. На вухах, кінцівках та хвості утворюються довші, хвилясті пасма (“очоси”). Забарвлення – це те, що дає породі назву. Воно являє собою сіро-чорний крап на білому тлі, що створює загальне враження “блакитного” або сизого відтінку. Часто присутні великі чорні плями різного розміру. Це забарвлення є обов’язковою ознакою породи. Палеві (руді) відмітини вважаються недоліком.

Блакитний пікардійський спаніель – це класичний приклад собаки з “подвійною особистістю” в найкращому сенсі цього слова. У полі – це пристрасний, азартний і невтомний мисливець. Вдома – це ласкавий, спокійний і тихий член сім’ї.

• Відданість: Вони неймовірно прив’язані до своїх господарів і прагнуть бути частиною всіх сімейних справ. Ця риса робить їх чудовими компаньйонами, але також може призвести до тривожності через розлуку, якщо собаку залишати надовго самого.
• Дружелюбність: Порода відома своєю доброю вдачею. Вони добре ладнають з дітьми, зазвичай дуже терплячі та ласкаві. Вони також, як правило, неконфліктні з іншими собаками.
• Стосунки з тваринами: Як мисливський собака, він має природний інстинкт переслідування. Однак, при належній соціалізації з раннього віку, він може мирно співіснувати з іншими домашніми улюбленцями, включно з котами. Дрібних тварин (хом’яків, птахів) він, швидше за все, буде сприймати як здобич.
• Інтелект: Це розумні собаки, які швидко вчаться. Вони прагнуть догодити господарю, що полегшує дресирування. Однак їхній інтелект означає, що їм потрібна не лише фізична, але й розумова стимуляція.

Темпераментом вони дещо схожі на інших континентальних спаніелів, наприклад, на бретонського еспаньйола, але часто описуються як більш спокійні та менш “вибухові” в домашніх умовах.

Довга шерсть цих вишуканих спаніелів потребує регулярного догляду, але він не такий складний, як може здатися.

Грумінг та линька

Шерсть пікардійця має природну властивість самоочищатися від бруду. Вичісувати собаку доведеться доволі часто – в ідеалі, через день, або принаймні 2-3 рази на тиждень, використовуючи для цього спеціальну щітку-пуходерку та металевий гребінь. Це допоможе уникнути утворення ковтунів, особливо за вухами, на лапах та на “штанях”. Купати собаку варто лише за необхідності, оскільки часте миття може порушити природний жировий баланс шкіри. Линька у них помірна, з двома вираженими сезонними піками навесні та восени.

Критичний аспект: догляд за вухами

Це, мабуть, найважливіший пункт у догляді за блакитним пікардійським спаніелем. Їхні довгі, висячі, важкі вуха погано вентилюються. Ця форма сприяє розвитку запальних процесів, особливо, якщо ваш спаніель плаває у водоймах (а він це обожнює). Регулярно оглядайте вуха (щотижня) на предмет почервоніння, неприємного запаху або надмірного скупчення сірки. Після кожного купання або плавання обов’язково насухо протирайте внутрішню поверхню вуха. Використовуйте спеціальні лосьйони для чищення вух за рекомендацією ветеринара.

Інші процедури:

• Кігті: Підстригайте кігті 1-2 рази на місяць, якщо вони не сточуються природним чином.
• Зуби: Чистіть зуби собаці 2-3 рази на тиждень для профілактики зубного каменю.
• Очі: Регулярно оглядайте очі, видаляйте природні виділення чистим ватним диском.

Блакитний пікардійський спаніель — аристократ у «блакитному» вбранні: рідкісний французький спаніель боліт, витривалий, ніжний, відданий і працьовитий. Це споріднена з пікардійським порода з ефектним чорно-сірим («блакитним») окрасом — щільним поєднанням чорних і білих волосків, яке привнесла кров англійського сетера. Вправний водяний мисливець у полі, вдома він ласкавий і особливо добрий із дітьми, але з високою потребою в русі, тож не для квартири. Як робоча порода загалом міцний; головні ризики — дисплазія кульшового суглоба та отити через висячі вуха й любов до води.

Блакитний пікардійський спаніель загалом вважається здоровою породою, багато в чому завдяки тому, що вона не зазнала надмірної “модної” селекції. Проте, як і всі породи, вони мають схильність до певних захворювань.

1. Вушні інфекції (Отит): Це проблема №1 для породи. Через анатомічну будову вуха (важке, висяче, погано вентильоване) створюються ідеальні умови для бактерій та грибків. Профілактика – це регулярне чищення та сухість.
2. Дисплазія кульшового суглоба (Hip Dysplasia): Як і багато собак середнього та великого розміру, вони можуть бути схильні до цього спадкового захворювання. Важливо обирати цуценя у відповідальних заводчиків, які тестують своїх собак.
3. Ентропіон/Ектропіон: Це захворювання повік (заворот або виворіт), яке може подразнювати рогівку. Вимагає ветеринарного огляду.
4. Проблеми зі шкірою: Через густу шерсть та любов до води, у собаки можуть виникати “гарячі точки” (гострий вологий дерматит). Важливо ретельно просушувати собаку після плавання.

Для підтримки здоров’я і хорошого самопочуття домашнього улюбленця забезпечте його збалансованим раціоном харчування, високою фізичною активністю і дбайливим доглядом за вухами. Їх висяча форма сприяє розвтку запальних процесів. Сухість і чистота його вух допоможуть не згадувати про отити.

Слухняність і точне виконання команд – прикметна особливість блакитних пікардійських еспаньолів. Представники цієї породи – розумні собаки, що потребують м’якого дресирування. Вони дуже чутливі до тону голосу та настрою господаря. На такого вихованця не варто чинити тиску і слід уникати будь-якої грубості чи фізичних покарань. Вони найкраще реагують на позитивне підкріплення: похвалу, ласощі та ігри.

Рання соціалізація є ключовою. Знайомте цуценя з різними людьми, звуками, місцями та іншими тваринами, щойно це стане безпечно. Це допоможе виростити впевненого та врівноваженого собаку. З огляду на їх мисливські інстинкти, особливу увагу приділіть команді “До мене!” – вона має виконуватися беззаперечно.

Це не той собака, якому достатньо 15-хвилинної прогулянки навколо будинку. Блакитний пікардійський спаніель потребує високих фізичних навантажень. Йому необхідно щонайменше 60-90 хвилин активних вправ щодня. Це може включати:

• Тривалі прогулянки або походи пересіченою місцевістю.
• Біг поруч з велосипедом господаря (для дорослих собак).
• Плавання: Вони народжені для води і будуть щасливі приносити апорт з озера чи річки.
• Ігри з м’ячем або фрісбі.
• Розумова стимуляція: Не забувайте про “ігри для розуму”. Це можуть бути заняття з послуху, ноузворк (пошук за запахом) або просто хованки з улюбленою іграшкою вдома.

Енергійні і азартні пікардійці полюбляють перебувати поруч з сім’єю господарів. Кращим місцем для водного мисливця стане заміський будинок з огородженою територією. Близькість водойми надасть йому можливість реалізовувати свої навички пловця.

Основа здоров’я будь-якого собаки – правильне харчування. Для активного спаніеля потрібна високоякісна їжа, багата на білки та жири.

• Тип харчування: Ви можете обрати високоякісний сухий корм (класу супер-преміум або холістік) для активних собак середніх порід, або збалансоване натуральне харчування (м’ясо, субпродукти, овочі, крупи, кисломолочні продукти). Натуральне харчування вимагає ретельного розрахунку балансу вітамінів та мінералів.
• Режим годування: Дорослого спаніеля рекомендують годувати двічі на день – вранці та ввечері. Це допомагає запобігти завороту шлунка, до якого схильні собаки з глибокими грудьми.
• Контроль ваги: Не перегодовуйте собаку. Зайва вага створює величезне навантаження на суглоби, що особливо небезпечно з огляду на ризик дисплазії.
• Вода: Завжди тримайте миску з чистою, свіжою водою у вільному доступі.

Пам’ятайте про схильність собаки розшукувати собі їжу на природі. На прогулянці він із задоволенням може скуштувати воду з калюжі або знайдені недоїдки – припиняйте таку поведінку, це небезпечно для здоров’я.

Приблизна потреба в калоріях

• “Канадський” француз: Хоча порода походить з Франції, вона несподівано популярна (наскільки це можливо для рідкісної породи) у Канаді, особливо в провінції Квебек. Канадський Кеннел Клуб (CKC) визнав породу в 1995 році.
• Колір – це ілюзія: “Блакитного” пігменту в шерсті собаки не існує. Ефект створюється тісним змішанням чорного та білого волосся (roan або крап), що здалеку виглядає як сизо-блакитний відтінок.
• Робочий собака донині: На відміну від багатьох мисливських порід, які стали переважно “диванними”, блакитного пікардійського спаніеля досі активно використовують за прямим призначенням – для полювання на бекасів, качок та іншу болотну дичину.
• Один з двох: Блакитний пікардійський спаніель – одна з двох порід спаніелів, що походять з Пікардії. Інша – це старший пікардійський спаніель, який має коричнево-крапчасте забарвлення.

Чи підходить ця порода для життя у квартирі?

Це вкрай небажано. Теоретично, собака може жити у квартирі, *якщо* господар готовий присвячувати 3-4 години на день активним прогулянкам на природі (парк, ліс, поле). Це активний мисливський собака, якому потрібен простір для бігу. В квартрі йому буде тісно, нудно, що може призвести до деструктивної поведінки. Ідеальний дім – приватний будинок з огородженою територією.

Чи сильно линяє блакитний пікардійський спаніель?

Линька у них помірна, але постійна, з двома вираженими сезонними піками. Їхня шерсть не буде літати хмарами по всьому будинку, як у короткошерстих порід, але вона буде збиратися на меблях та одязі. Регулярне вичісування (2-3 рази на тиждень) допомагає тримати цей процес під контролем.

Як блакитний пікардійський спаніель ладнає з дітьми та іншими тваринами?

Вони відомі як чудові сімейні собаки. Вони, як правило, дуже терплячі та ніжні з дітьми. Вони також добре уживаються з іншими собаками. Щодо котів та дрібніших тварин – потрібна рання соціалізація. Якщо цуценя виросло разом з котом, проблем, швидше за все, не буде. Але мисливський інстинкт ніхто не відміняв.

Чи важко знайти цуценя блакитного пікардійського спаніеля?

Так, дуже важко. Це рідкісна порода. Більшість заводчиків знаходяться у Франції та Канаді. Вам, швидше за все, доведеться стати в довгий лист очікування. Ціна на цуценя буде високою, враховуючи рідкісність та витрати на імпорт. Його унікальне крапчасте забарвлення лише частково нагадує малюнок далматина, хоча механізм успадкування кольору абсолютно інший.