Історія породи
Історія французького спаніеля - це справжня драма, що охоплює століття королівського визнання, загрозу повного зникнення та відродження завдяки зусиллям відданих ентузіастів. Ця порода є прямим нащадком середньовічних мисливських собак Oysel (собак для полювання на птахів), які були описані ще в XIV столітті у знаменитому трактаті «Livre de Chasse» («Книга Полювання») Гастона Феба, графа де Фуа.
Протягом століть ці собаки були улюбленцями французької королівської знаті. Вони високо цінувалися за свій спокійний, методичний стиль роботи та здатність полювати в різноманітних умовах. Їх можна було часто зустріти в королівських розплідниках у Комп’єні та Фонтенбло. Вважається, що французький спаніель є прабатьком або близьким родичем для багатьох сучасних порід сеттерів та спаніелів.
Однак з приходом Французької революції та зміною соціального устрою, полювання перестало бути виключно привілеєм аристократії. А в XIX столітті почався масовий «імпорт» британських мисливських порід - зокрема, англійських сеттерів та пойнтерів. Ці собаки були швидшими, мали ширший пошук і більше відповідали новим мисливським модам. Як наслідок, автентичний французький спаніель опинився на межі зникнення, будучи витісненим більш «ефективними» конкурентами.
Відродження породи наприкінці XIX - на початку XX століття нерозривно пов’язане з ім’ям однієї людини - священика Аббе Фурньє (Abbé Fournier). Він був пристрасним мисливцем і кінологом, який побачив катастрофічне зменшення поголів’я цих унікальних собак. Аббе Фурньє присвятив своє життя пошуку та збереженню небагатьох чистокровних представників, що залишилися. Саме він у 1906 році склав перший офіційний стандарт породи, заснувавши клуб «Club de l'Épagneul Français».
Дві світові війни знову завдали нищівного удару по породі, але завдяки роботі Аббе Фурньє та інших ентузіастів, її вдалося зберегти. Французький спаніель тісно пов’язаний з іншими регіональними французькими лягавими, такими як пікардійський спаніель та більш рідкісний понт-одомерський спаніель, хоча й відрізняється від них за темпераментом та деякими рисами екстер’єру. Сьогодні порода найбільш популярна у Франції та Канаді (особливо у Квебеку), де її досі високо цінують як працьовитого мисливця та виняткового компаньйона.
Як виглядає Французький спаніель: опис зовнішності
Французький спаніель - це елегантний, атлетичний собака середнього розміру, що поєднує в собі міць і витонченість. Він має міцну, але не надто масивну тілобудову, яка свідчить про витривалість. Його зовнішній вигляд - це класика «спаніельського» типу, з довгою хвилястою шерстю та добрим, розумним поглядом.
Голова пропорційна до тіла, з ледь помітним переходом від лоба до морди (стопом). Морда довга, широка, з ледь помітною горбинкою на спинці носа. Великі очі темно-бурштинового кольору мають овальну форму та випромінюють м’який, інтелігентний вираз. Низько посаджені висячі вуха є однією з візитівок породи: вони довгі (мають діставати до кінчика носа) і вкриті красивою, довгою, хвилястою шерстю.
Тіло міцне, з глибокими грудьми, що забезпечують простір для потужних легень. Спина пряма, поперек міцний. Кінцівки мускулисті, з міцним кістяком. Хвіст довгий, посаджений трохи нижче лінії спини, ніколи не несеться вище неї. Він має характерний S-подібний вигин і прикрашений розкішним «віялом» з довгої хвилястої шерсті.
Детальний стандарт породи (FCI № 175)
Частина тіла · 9
| Частина тіла | Стандартні вимоги |
|---|---|
| Загальний вигляд | Елегантний, середнього розміру, атлетичний, типу «спаніель». Виглядає міцним і витривалим. |
| Голова | «Спаніельського» типу. Череп злегка опуклий. Стоп (перехід) плавний, не різкий. |
| Морда | Довша за череп. Спинка носа пряма або з ледь помітною горбинкою. Мочка носа велика, коричнева. |
| Очі | Великі, овальні, темно-бурштинового (колір кориці) кольору. Погляд добрий, розумний, м’який. |
| Вуха | Посаджені низько (на рівні очей або нижче). Довгі, досягають кінчика носа. Вкриті довгою, хвилястою шерстю. |
| Корпус | Груди глибокі, широкі. Спина пряма, міцна. Поперек короткий, мускулистий. |
| Хвіст | Довгий, не купірується. Посаджений низько. Має S-подібний вигин. Вкритий густим «підвісом» (віялом). |
| Шерсть | Довга, щільна, прилегла до тіла. Хвиляста (на вухах, хвості, задній стороні ніг), але ніколи не кучерява. Коротка на голові. |
| Забарвлення | Тільки одне: біле з коричневими плямами (від світло-коричного до темного печінкового). Плями можуть бути різного розміру, з крапом (roan) або без. |
Шерсть та забарвлення
Шерсть французького спаніеля є його прикрасою та захистом. Вона довга, щільно прилягає до тіла і має шовковисту текстуру. Важливою особливістю є те, що шерсть хвиляста, а не кучерява. Найбільш виражені хвилі та «підвіси» (довга шерсть) знаходяться на вухах, задній стороні ніг, животі та, звісно, на хвості, де вони утворюють гарне «віяло». На голові шерсть коротка і гладка.
Забарвлення у породи лише одне, хоча й має варіації: біле з коричневими плямами. Колір плям може варіюватися від світлого відтінку кориці до насиченого темно-печінкового. Плями можуть бути великими (утворюючи «плащ») або середнього розміру. Допускається і навіть бажаний крап (roan) - дрібні коричневі цятки на білому тлі. Інші забарвлення (чорно-біле, триколірне) є неприпустимими для породи.
