Гавана (Гавана Браун) — Історія та стандарт

Історія походження породи гавана

Історія Гавани Браун – це історія цілеспрямованих зусиль британських заводчиків відтворити легендарних «самокоричневих» (суцільно-коричневих) котів, які згадувалися ще наприкінці XIX століття, але зникли з виставкових кіл на початку XX століття через зміну стандартів сіамської породи.

У 1950-х роках група британських ентузіастів (зокрема, баронеса Міранда фон Ульманн з розплідника Roofspringer, місіс Енн Харгрівз з розплідника Laurentide та інші) вирішила відновити цей суцільний шоколадний окрас у котів східного типу. Вони розпочали програму схрещування, використовуючи:

• Сіамських котів: Як носіїв гена шоколадного забарвлення (b) та бажаного східного типу.
• Домашніх короткошерстих котів чорного забарвлення: Для отримання суцільного (не-пойнтового) окрасу.
• Російських блакитних котів (ймовірно): Для покращення типу та, можливо, впливу на колір очей.

Перше зареєстроване кошеня, що відповідало меті, народилося у 1952 році в розпліднику Roofspringer і отримало ім’я Elmtower Bronze Idol. Воно стало фундаментом для нової породи.

Виникла суперечка щодо назви породи. Одні пропонували «Chestnut Brown Foreign» (Каштаново-коричневий іноземний), інші – «Havana». Назва «Havana», ймовірно, походить від насиченого коричневого кольору тютюну відомих гаванських сигар, хоча існує версія про схожість з Гаванським кроликом аналогічного забарвлення. У 1958 році Governing Council of the Cat Fancy (GCCF) у Великобританії визнала породу під назвою Chestnut Brown Foreign, але у 1970 році назву змінили на Havana.

Розвиток у США та розбіжності у стандарті

У середині 1950-х років перші Гавани були імпортовані до США. Американські заводчики захопилися породою, але їхній шлях розвитку дещо відрізнявся від британського. Це призвело до формування двох різних стандартів і, по суті, двох різних інтерпретацій породи:

• Великобританія та FIFe (Європа): Гавана (Havana) розглядається не як окрема порода, а як один із варіантів забарвлення орієнтальної короткошерстої кішки (суцільний шоколадний або ліловий). Ці коти зберігають типову для орієнталів та сіамів витончену, струнку статуру («східний» тип).
• США (CFA, TICA): Гавана Браун (Havana Brown) визнана як окрема, самостійна порода зі своїм унікальним стандартом. Американські заводчики зосередилися на збереженні та підкресленні специфічних рис, зокрема, характерної форми голови та мордочки, а також насиченого теплого коричневого кольору. Стандарт описує більш помірний, мускулистий тип тіла (semi-foreign), ніж у орієнталів. Для збереження генетичного різноманіття дозволялося обмежене схрещування з чорними або блакитними домашніми короткошерстими котами або певними орієнталами/сіамами, але з акцентом на повернення до типу Гавани Браун.

Cat Fanciers' Association (CFA) визнала породу Havana Brown у 1964 році. Важливо розуміти, що коли говорять про Гавану Браун як окрему породу, зазвичай мають на увазі саме американський стандарт.

Як виглядає гавана: опис зовнішності (стандарт США)

Американська Гавана Браун – це кіт середнього розміру, що вражає своєю елегантністю, мускулистістю та, звичайно, унікальним шоколадним забарвленням та виразними зеленими очима.

1. Голова: Трохи довша, ніж широка, звужується до заокругленого підборіддя. Найбільш відмінна риса – мордочка. Вона досить довга, з добре розвиненими подушечками вусів і чітким «зламом» або звуженням за ними, що надає їй вигляду, який порівнюють з качаном кукурудзи («corn cob muzzle») або лампочкою, одягненою на мордочку. Профіль з помітним стопом (переходом від чола до носа).
2. Вуха: Великі, широко розставлені, з заокругленими кінчиками, трохи нахилені вперед. Створюють враження настороженості. Вкриті короткою шерстю.
3. Очі: Овальної форми, середнього розміру, розташовані досить широко. Колір – яскравий, живий зелений. Чим насиченіший відтінок, тим краще.
4. Тіло: Середньої довжини, міцне та мускулисте, але водночас елегантне (тип semi-foreign). Не таке трубчасте і витягнуте, як у сіамів чи орієнталів, але й не кремезне. Грудна клітка добре розвинена.
5. Лапи: Досить довгі та стрункі, пропорційні до тіла. Задні лапи трохи довші за передні. Подушечки лап овальні, компактні. Колір подушечок – рожевувато-коричневий (pinkish-tan).
6. Хвіст: Середньої довжини, тонкий, не товстий біля основи, злегка звужується до кінця. Не повинен бути схожим на батіг.
7. Шерсть: Короткої або середньої довжини, гладка, блискуча, щільно прилягає до тіла.
8. Забарвлення: Насичений, теплий коричневий колір, що нагадує відтінок молочного шоколаду або червоного дерева (mahogany brown). Колір має бути рівномірним по всьому тілу. У кошенят може бути ледь помітний малюнок таббі («примарний таббі»), який з віком має зникнути. Вуса також мають бути коричневими. Мочка носа коричнева з рожевим відливом.

Важливо: Стандарт CFA для Гавани Браун визнає лише коричневий колір. Ліловий варіант (frosty grey з рожевим відтінком), хоч і існує генетично, реєструється окремо або не допускається до чемпіонства під назвою Havana Brown.

Порівняння стандартів Гавани