Історія походження породи кімрік
Історія кімріка нерозривно пов’язана з його короткошерстим предком – менксом, котом, що походить з острова Мен, розташованого в Ірландському морі між Великою Британією та Ірландією. Характерною рисою менксів є природна мутація, що призводить до вкорочення або повної відсутності хвоста. Ця мутація, ймовірно, виникла спонтанно в популяції домашніх котів на острові кілька століть тому і закріпилася завдяки ізоляції.
Довгошерсті кошенята час від часу народжувалися в послідах короткошерстих менксів, оскільки ген довгої шерсті є рецесивним. Протягом багатьох років таких кошенят вважали небажаними і не використовували в розведенні чистопородних менксів. Ситуація змінилася в 1960-х роках у Канаді, коли заводчики Елейн Хелд та Блер Райт зацікавилися довгошерстими варіаціями менксів і почали цілеспрямовано їх розводити. Назва «Кімрік» (Cymric) походить від слова «Cymru», що валлійською мовою означає Уельс. Хоча порода не має прямого стосунку до Уельсу, назву обрали через її кельтське звучання, подібно до «Менкс».
Шлях до офіційного визнання був непростим. Канадська асоціація котів (CCA) визнала кімріка як окрему породу в 1970-х роках. Асоціація любителів котів (CFA) спочатку реєструвала їх як довгошерстих менксів, але в 1994 році надала їм статус окремої породи під назвою Кімрік. Інші великі організації, такі як Міжнародна асоціація котів (TICA), також визнають кімріка, часто як довгошерсту варіацію менкса. Проте, найбільша європейська федерація FIFe не визнає ні менкса, ні кімріка через етичні побоювання, пов’язані з генетичною мутацією, що спричиняє безхвостість та потенційні проблеми зі здоров’ям.
Як виглядає Кімрік: детальний опис зовнішності
Кімрік – це кіт середнього розміру з міцною, компактною статурою та добре розвиненою мускулатурою. Його тіло має характерну округлість, особливо в задній частині. Одна з найвиразніших рис – потужні задні лапи, які помітно довші за передні. Це надає їм характерної «кролячої» ходи або стрибків та дозволяє високо стрибати. Спина утворює плавну дугу від плечей до крупа.
- Голова: Велика, округла, з широкими вилицями та міцним підборіддям. Мордочка середньої довжини, з легкою виїмкою на переніссі.
- Очі: Великі, круглі, виразні. Колір очей зазвичай гармонує з забарвленням шерсті.
- Вуха: Середнього розміру, широко розставлені, злегка заокруглені на кінчиках, біля основи широкі. Можуть мати невеликі китички.
- Шерсть: Головна відмінність кімріка від менкса – його розкішна подвійна шерсть середньої довжини. Вона складається з м’якого, густого підшерстку та довшого, щільного і шовковистого остьового волосся. Навколо шиї шерсть утворює виразний «комір», а на задніх лапах – «штани». Шерсть на дотик пружна і густа. За текстурою вона може нагадувати шерсть деяких інших порід з густим підшерстям, як, наприклад, у російського блакитного кота, хоча й довша.
- Забарвлення: Стандарти породи допускають широкий спектр забарвлень та малюнків, включаючи суцільні (білий, чорний, рудий, кремовий), черепахові, димчасті, сріблясті, таббі (тигровий, плямистий, мармуровий) та біколори. Не допускаються лише забарвлення з ознаками гібридизації: шоколадний, ліловий, гімалайський (колорпойнт) та їх поєднання з білим.
- Хвіст: Це найваріативніша риса кімріка (як і менкса). Існує кілька типів хвоста:
- Rumpy (Рампі): Повна відсутність хвоста, часто з невеликою ямкою на місці, де він мав би починатися. Це ідеальний варіант для виставок.
- Rumpy-riser (Рампі-райзер): Наявність 1–3 хвостових хребців під шерстю, які трохи піднімаються при погладжуванні.
- Stumpy (Стампі): Короткий куций хвіст, що складається з декількох (зазвичай до 5–7) зрощених або рудиментарних хребців.
- Tailed або Longy (Хвостатий): Хвіст майже нормальної або нормальної довжини. Такі коти не допускаються до виставок як кімріки, але є надзвичайно важливими для програм розведення для підтримки здоров’я породи.
