Кламбер-спаніель

Історія кламбер-спаніеля оповита таємницями, проте найпопулярніша версія пов’язує його походження з Францією часів революції. Вважається, що французький герцог де Ноайль, прагнучи врятувати свою унікальну лінію спанієлів від революційного хаосу, передав найкращих представників породи герцогу Ньюкаслу в Англію, у його маєток Кламбер-парк у Ноттінгемширі. Саме там порода отримала свою назву та почала активно розвиватися. Згідно з іншою версією, кламбер-спаніель був виведений вже в Англії шляхом схрещування старовинних спанієлів з такими породами, як бассет-хаунд (якому він завдячує своїм довгим, низьким тілом) та, можливо, навіть сенбернаром.

Незалежно від точного походження, порода швидко завоювала серця британської аристократії. Навіть королівська родина не залишилася байдужою: принц Альберт, чоловік королеви Вікторії, та їхній син, король Едуард VII, були палкими шанувальниками та розвідниками кламберів. Вони високо цінували їх за спокійний норов, витривалість та ефективність у полюванні на фазанів та куріпок у густих заростях. Популярність серед знаті зробила кламбер-спаніеля символом статусу та “джентльменським мисливським собакою”.

Кламбер-спаніель справляє враження сили, масивності та гідності. Це довгий, низький, важкотілий собака з великою головою, що є однією з його найхарактерніших рис. Його зовнішність свідчить про силу та витривалість, а не про швидкість чи спритність, як у більш легкого філд-спанієля. Вираз морди зазвичай сонливий, м’який та задумливий, що лише додає йому шарму.

Характер кламбер-спаніеля — це унікальне поєднання спокою та мисливського азарту. Вдома це втілення незворушності: він любить подрімати на м’якому килимі, часто хропе і поводиться дуже тихо. Це не той собака, що буде безцільно бігати по дому. Проте на вулиці, особливо в лісі чи полі, в ньому прокидається справжній мисливець — зосереджений, наполегливий і неймовірно витривалий. На відміну від більш енергійного вельш-спрингер-спанієля, кламбер працює у своєму, більш розміреному темпі, але робить це надзвичайно ефективно.

Вони дуже орієнтовані на свою сім’ю і глибоко прив’язуються до господарів. Кламбери добре ладнають з дітьми, проявляючи до них дивовижну терплячість і ніжність. З іншими тваринами, включаючи котів та інших собак, вони також зазвичай знаходять спільну мову, особливо якщо росли разом. До незнайомців ставляться стримано, але не агресивно, радше з гідністю та легкою відстороненістю. Це не сторожовий собака, він рідко гавкає без причини. Однак його значні розміри та низький голос можуть відлякати небажаних гостей.

Догляд за кламбер-спаніелем потребує регулярності та уваги до деталей, особливо до його шерсті, вух та очей.

• Догляд за шерстю: Густа шерсть кламбера сильно линяє протягом усього року. Необхідно розчісувати собаку щонайменше 2-3 рази на тиждень, а в періоди сезонної линьки — щодня. Це допоможе видалити відмерлу шерсть, запобігти утворенню ковтунів та зменшити кількість шерсті в будинку. Купати собаку слід за потребою, зазвичай раз на 1-2 місяці, використовуючи м’який шампунь для собак. Зайву шерсть між подушечками лап та у слуховому проході слід обережно видаляти.
• Догляд за вухами: Висячі, важкі вуха створюють ідеальне середовище для розвитку бактерій та грибків. Перевіряйте вуха щотижня на наявність почервоніння, неприємного запаху або надлишку сірки. Регулярно чистіть їх спеціальним лосьйоном для вух. Важливо тримати вуха сухими, особливо після купання чи плавання.
• Догляд за очима: Через особливості будови повік (схильність до завороту), очі кламбера можуть потребувати додаткової уваги. Щодня оглядайте їх та обережно протирайте вологою тканиною, щоб видалити будь-які виділення.
• Догляд за зубами та кігтями: Чистіть зуби 2-3 рази на тиждень спеціальною пастою для собак, щоб запобігти утворенню зубного каменю. Кігті підстригайте раз на місяць або за потребою, якщо вони не сточуються природним шляхом.

Кламбер-спаніелі — розумні собаки з хорошою пам’яттю, але вони не позбавлені певної частки впертості. Вони думають, перш ніж виконати команду, і завжди ставлять питання: “А що мені за це буде?”. Тому найкращий підхід до їхнього дресирування — це позитивне підкріплення: похвала, ласощі та ігри. Жорсткі методи чи покарання не дадуть результату і можуть лише зруйнувати довіру. Навчання має бути послідовним, терплячим та короткими сесіями, щоб собака не втрачав інтерес. Їхній інтелект дозволяє швидко засвоювати команди, хоча вони можуть бути більш самостійними у прийнятті рішень, ніж, наприклад, деякі вівчарки, як-от піренейська вівчарка з гладкою мордою, що звикла тісно співпрацювати з людиною.

Рання соціалізація є критично важливою для цієї породи. З цуценячого віку знайомте кламбера з різними людьми, звуками, місцями та іншими тваринами. Це допоможе йому вирости впевненим та врівноваженим собакою. Курси слухняності також будуть дуже корисними як для соціалізації, так і для налагодження контакту між вами та вашим улюбленцем.

Кламбер-спанієль — величний білий флегматик серед спанієлів: спокійний, лагідний і гідний, найважчий і найповільніший з англійських спанієлів, улюбленець британських аристократів. Неквапливий і ніжний удома, він чудовий із дітьми. Головні клопоти здоровʼя — дисплазія кульшового суглоба (одні з найгірших показників серед порід), заворот повік і схильність до ожиріння; важливий контроль ваги.

Кламбер-спаніель, на жаль, не може похвалитися міцним здоров’ям. Існує низка спадкових та породних захворювань, про які повинен знати потенційний власник. Вибір відповідального заводчика, який тестує своїх собак, є надзвичайно важливим.

Кламбери мають схильність до набору зайвої ваги, що створює додаткове навантаження на їхні суглоби та хребет. Тому контроль порцій та ваги є надзвичайно важливим протягом усього життя собаки. Годувати кламбера слід високоякісним сухим кормом для собак середніх або великих порід, підбираючи його відповідно до віку (цуценя, дорослий, літній) та рівня активності. Добову норму краще розділити на два прийоми, щоб уникнути ризику здуття живота.

Слідкуйте за станом собаки: якщо ви можете легко промацати ребра, але не бачите їх, вага в нормі. Якщо ребра не промацуються — час зменшувати порцію. Забезпечте постійний доступ до свіжої та чистої води. Враховуючи схильність до проблем із суглобами, після консультації з ветеринаром можна додати до раціону добавки з глюкозаміном та хондроїтином.

1. Королівський улюбленець: Порода була надзвичайно популярною в британській королівській родині. Король Едуард VII обожнював своїх кламберів і розводив їх у Сандрінгемському палаці.
2. “Колекціонери”: Кламбери відомі своєю звичкою носити щось у роті. Це може бути іграшка, палиця або навіть ваші капці. Вони часто “дарують” свої знахідки господарям або гостям.
3. Безшумний мисливець: Незважаючи на свої розміри, на полюванні кламбер рухається майже безшумно, що робить його ідеальним для вистежування обережної дичини.
4. Рідкісна порода: Сьогодні кламбер-спаніель є досить рідкісною породою. Знайти відповідального заводчика може бути складно і потребуватиме часу. Схожі за статурою, але також не надто поширені сассекс-спаніелі, є їхніми близькими родичами.
5. Переможець Westminster: Кламбер-спаніель на прізвисько Brady став переможцем престижної виставки Westminster Kennel Club Dog Show у 1996 році, що значно підвищило інтерес до породи.